Рішення від 27.08.2018 по справі 1540/3285/18

Справа № 1540/3285/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90 процентів на 70 процентів грошового забезпечення;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90 процентів грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

Як зазначено в позовній заяві, підставою для звернення позивача з даним позовом, слугувало, протиправне на думку позивача, зменшення відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 основного розміру його пенсії з 90 відсотків на 70 відсотків грошового забезпечення.

Так, в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що він звільнений з військової служби в запас та йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» призначена та виплачувалась пенсія за вислугою років у розмірі 90 процентів грошового забезпечення.

Як стверджує позивач, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категорія осіб» відповідачем в квітні 2018 року проведено перерахунок пенсії позивача та здійснено виплату перерахованої пенсії з 01.01.2018 року. При проведенні даного перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області зменшено основний розмір пенсії позивача з 90 процентів на 70 процентів врахованого грошового забезпечення.

На думку позивача такі дії відповідача є протиправними та такими, що грубо порушують право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення, виходячи з наступного.

З посланням на положення п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» позивач вказує, що враховуючи те, що він був звільнений з військової служби і має 45 років вислуги для призначення пенсії, та з урахуванням встановленого ч.2 ст.13 вищевказаного закону обмеження максимального розміру пенсії - 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90 процентів грошового забезпечення. Як вказує позивач, законодавча зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90% на 70%) відбулась вже після призначення та здійснення виплати пенсії позивачу та зважаючи на положення ч.3 ст.22, ч.1 ст.58 Конституції України, не розповсюджується на позивача та не є підставою для зменшення розміру призначеної йому пенсії.

Тобто, як зазначає позивач у позовній заяві, при проведенні в 2018 році відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року мала бути застосована норма, що визначає максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії у відсотках, яка раніше була застосована для розрахунку та виплати позивачу пенсії, а саме: 90% від розміру грошового забезпечення, яке визначено для врахування при обчисленні (перерахунку) пенсії.

Отже, як стверджує позивач, при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону в редакції, яка була чинною на час призначення та подальшої виплати пенсії. Аналогічну, на думку позивача, позицію викладено у постанові Верховного суду України від 08.07.2015 року по справі №732/48/15, постановах Верховного суду від 31.01.2018 року по справі №523/4930/15-а, від 27.02.2018 року по справі № 642/3284/17, від 03.04.2018 року по справі №175/1665/17, від 24.04.2018 року по справі №686/12623/17.

Більше того, на думку позивача, будь-якими нормативно-правовими актами, які регулюють питання призначення та перерахунку пенсії військовослужбовцям не передбачено зменшення розміру раніше призначеної пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення пенсії позивача, у разі внесення змін до законодавства у майбутньому шляхом зменшення величини максимального розміру пенсії за вислугу років.

Зважаючи на вищевикладене та з посиланням на положення ст. 19, ст.92 Конституції України, ст.1, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», позивач стверджує, що призначена та виплачувана до прийняття рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку пенсії (постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103) позивачу довічна пенсія за вислугу років у розмірі 90 % грошового забезпечення не підлягає зменшенню під час проведення перерахунку його пенсії у випадку зміни видів чи розмірів грошових виплат відповідної категорії військовослужбовців, які відбулися після призначення пенсії.

Ухвалою суду від 10 липня 2018 року судом:

- прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ;

- відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії;

- вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України;

- встановлено сторона строки для подання заяв по суті справи.

Разом з цим, письмовою ухвалою суду від 10.07.2018 року судом витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.

25 липня 2018 року за вх. №21518/18 через канцелярію суду від відповідача надійшли матеріали пенсійної справи ОСОБА_1

25 липня 2018 року за вх. №21516/18 через канцелярію суду від Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву з доказами направлення його копії на адресу позивача, в якому заначається, що позовні вимоги є необґрунтованими.

У відзиві на позовну заяву відповідач, з посиланням на положення п.6 ст.92 Конституції України, ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вказує, що позивачу з 04.12.1993 року призначено пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Як стверджує відповідач, Головне управління, здійснивши перерахунок пенсії позивачу, діяло в межах діючого законодавства України. Окрім того, зі сторони відповідача не було проведено жодних дій, що звужують права позивача на пенсійне забезпечення.

З посиланням на положення ч.4 ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, п.1, п.4, п.5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року), відповідач вказує, що відповідними положеннями регламентовано не всі аспекти перерахунку, а лише підстави і строк його проведення, передбачено складові грошового забезпечення, які враховуються при перерахунку. При проведення перерахунку Головне управління визначає і максимальний розмір пенсії відповідно до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка на момент такого перерахунку пенсії позивача викладена в редакції Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного розвитку в Україні». Відтак, як стверджує відповідач, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Також у відзиві на позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначає, що до 01.01.2018 року позивач отримував пенсію виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував особисто на момент звільнення з військової служби, а тому і відсотковий розмір грошового забезпечення був застосований відповідно до законодавства, що діяло на момент призначення пенсії. Однак, у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії вже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, а тому застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2018 року.

Посилаючись на рішення Конституційного Суду України №1-42/2011 від 26.12.2011 року, №20-рп/2008 від 08.10.2008 року, відповідач стверджує що вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії.

Зважаючи на вищевикладене та посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини від 09.10.1979 року «Ейрі проти Ірландії», від 07.07.1989 року «Сорінг проти Сполученого Королівства», від 03.06.2014 року «Великода проти України», рішення Верховного суду від 04.04.2018 року по справі №822/524/18, від 24.04.2018 року по справі №868/12623/18, відповідач стверджує, що позивач отримує пенсійні виплати, сума яких не зменшилась, право на перерахунок пенсії ним реалізовано, а отже, перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок і на даний час виплата здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, а тому підстави для визнання протиправними дій відповідача - відсутні.

Станом на 22.08.2018 року інших заяв по суті справи (відповіді на відзив та заперечень) та додаткових доказів з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, дана адміністративна справа розглядається судом 27.08.2018 року у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та відзив, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів пенсійної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у званні полковника на посаді начальника відділу бойової підготовки управління авіації повітряної армії. ОСОБА_1 з 04.12.1993 року згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” призначено довічно пенсію за вислугу років у розмірі 90 процентів грошового забезпечення.

Згідно протоколів про перерахунок пенсії з пенсійної справи №ЮО081214 ОСОБА_1 , судом встановлено, що позивачу у період з 2007 року по 2017 рік неодноразово були проведені перерахунки пенсії, виходячи із основного розміру пенсії 90%.

В матеріалах пенсійної справи наявна довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахування пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, яка видана Одеським обласним військовим комісаріатом ОСОБА_1 29.03.2018 року, про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018 року за посадою начальника відділу бойової підготовки управління авіації повітряної армії становить усього 13635,00 грн.:

- посадовий оклад - 7610,00 грн.;

- оклад за військове звання (полковник) - 1480,00 грн.;

- надбавка за вислугу років (50%) - 4545,0 грн.

Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", на підставі вказаної вище довідки, проведено перерахунок пенсії позивача.

Згідно здійсненого 02.04.2018 року перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 7610,00 грн.; оклад за військове звання - 1480,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років - 4545,0 грн.; премія 0% - 0,00 грн., всього 13635,00 грн.

Основний розмір пенсії позивачу визначено у розмірі 70% грошового забезпечення (вислуга років 45) у розмірі 9544,50 грн.; вид підвищення або надбавки пенсії:

- бойові дії в інших країнах учасник бойових дій (ст.6) - 363,00 грн.;

- учасник бойових дій - 40,00 грн.;

- особливі заслуги (34%) ст.1 п.п.2-5 Закону (з 01 по 30) - 493,68 грн.

Підсумок пенсії позивача (з надбавками) визначено у розмірі 10441,18 грн. та з урахуванням попередньої суми пенсії 5293,72 та підвищення 2573,73 (50% від 5147,46) сума пенсії позивача склала 7867,45 грн. з 01.05.2018 року.

Також з вказаного перерахунку пенсії позивача від 02.04.2018 року вбачається, що згідно постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року підвищення складає 5147,46 грн., та з них виплачується: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення: 2573,73 грн.; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - щомісячно 75% від підвищення - 3860,60 грн.; з 01.01.2020 року 100% щомісячно від підвищення - 5147,46 грн.

Позивачем у позовній заяві не зазначено заперечень стосовно визначених у даному перерахунку сум по видам підвищення або надбавки до пенсії (які також зазначені у довідці від 29.03.2018 року), він лише посилається на незгоду із зменшенням йому з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років з 90 процентів на 70 процентів грошового забезпечення.

В свою чергу, позивач, вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) щодо зменшення йому з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років з 90 процентів на 70 процентів грошового забезпечення, звернуся до суду з даним позовом.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно з п.11 ч.1 ст.11 цього Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу".

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення

Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.05.2014, до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.

При цьому, судом встановлено, що з грудня 1993 року пенсія позивачу встановлена та виплачувалась у розмірі 90% грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд зазначає, що ст.22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тобто, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України від 08.07.2011 №3668 та від 27.03.2014 №1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення йому пенсії виходячи із 90% розміру грошового забезпечення.

Крім того, внесені зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Отже, зміна максимального розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення у ч.2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку на підставі довідки.

Внесені вищевказаними Законами зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Відповідно до ч.3 ст.1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку, що відповідач при проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії не мав права зменшувати розмір пенсії за вислугу років з 90% на 70% грошового забезпечення, та відповідно такі дії відповідача є неправомірними.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах: від 31.01.2018 року у справі №523/4930/15-а, від 27.02.2018 року у справі №642/3284/17, від 03.04.2018 року у справі №175/1665/17 (провадження №К/9901/9550/18), від 24.04.2018 року у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17), від 19.06.2018 у справі №583/2264/17 (К/9901/1786/18).

Відповідно до ч.5, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи вищевикладене, вимога позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90 процентів на 70 процентів грошового забезпечення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В свою чергу, вирішуючи вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90 процентів грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, суд виходить з наступного.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки вимога позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90 процентів грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90 процентів на 70 процентів грошового забезпечення, вона також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому, враховуючи предмет спірних правовідносин у даній справі, судом не приймаються до уваги посилання відповідача у відзиві на позов на рішення Верховного суду від 04.04.2018 у справі №822/524/18, оскільки як зазначено самим відповідачем, дана справа стосувалась переведення з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця.

Решта доводів та заперечень відповідача у відзиві на позов висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 72, 90, 120, 241-246,258, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90 відсотків на 70 відсотків грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107) провести перерахунок та виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) пенсії, на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Соколенко

.

Попередній документ
76055976
Наступний документ
76055978
Інформація про рішення:
№ рішення: 76055977
№ справи: 1540/3285/18
Дата рішення: 27.08.2018
Дата публікації: 19.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл