Справа № 591/3995/18
Провадження № 1-кс/591/3747/18
23 серпня 2018 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ УСБ України в Сумській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 286 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, узгодженим з прокурором, про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке прокурори підтримали та мотивували тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 22018200000000100, відкритого за фактом отримання неправомірної вигоди ОСОБА_6 та ДТП за його участю, під час якої були травмовані пішоходи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
По даному провадженню ОСОБА_6 22 серпня 2018 року повідомлено про підозру у вчиненні наведених кримінальних правопорушень.
Оскільки підозрюваний може ухилитись від слідства та суду, впливати на свідків чи потерпілих, знищити докази, перешкоджати провадженню, продовжити злочинну діяльність, просили обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи, що відсутні підстави для обрання найсуворішого запобіжного заходу, прокурором не доведено заявлених ризиків та обґрунтованості підозри, тому вважали за можливе застосувати менш суворий запобіжний захід.
Заслухавши думку прокурорів та захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши надані до клопотання матеріали, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що до ЄРДР внесено відомості за наведеними фактами, зокрема, за фактом отримання неправомірної вигоди до ЄРДР внесено відомості 11 липня 2018 року.
21 серпня 2018 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 22 серпня 2018 року йому повідомлено про підозру у вчиненні наведених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 2 ст. 286 КК України (до цього моменту ОСОБА_6 затримано не було та не було повідомлено про підозру).
Під час розгляду клопотання суд повинен встановити, чи доводять надані стороною провадження докази обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання заявленим ризикам (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин. Про це наголошується в рішенні Європейського суду з прав людини від 13 серпня 1990 року по справі «Фокс та інші проти Сполученого Королівства».
На думку суду, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується наданими суду матеріалами кримінального провадження, з яких вбачається наявність достатньої інформації щодо наведених обставин, зокрема, зі змістовних та конкретизованих показів свідка та протоколів інших слідчих дій.
Що стосується підозри за ч. 2 ст. 286 КК України, то суд з приводу цього злочину вважає за необхідне зауважити наступне
Характер інкримінованого в провину саме цього злочину характеризується в першу чергу ступенем тяжкості отриманих тілесних ушкоджень, від яких напряму залежить можливість застосування того чи іншого виду запобіжного заходу визначеного кримінально-процесуальним законодавством.
Іншими словами від вірної попередньої кваліфікації дій за тією чи іншою частиною ст. 286 КК України залежить можливість застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В свою чергу ступінь тяжкості тілесних ушкоджень може бути визначений (навіть попередньо) лише відповідним спеціалістом (експертом в галузі судової медицини). Проте, всупереч наведеним обставинам, орган досудового розслідування, маючи в своєму розпорядженні інформацію щодо опису та попереднього характеру тілесних ушкоджень, отриманих потерпілими, не звертався до відповідних фахівців, що мають спеціальні знання в галузі судової медицини, для визначення принаймні попереднього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що підтвердили в судовому засіданні прокурори.
Слідчий суддя в цій ситуації позбавлений можливості самостійно визначати ступінь тяжкості тілесних ушкоджень та не може переймати на себе повноваження судових експертів для визначення наведених обставин, оскільки це суперечитиме визначеним законом засадам кримінального провадження, щодо змагальності процесу, безпосередності дослідження доказів та диспозитивності (ст.ст. 22, 23 , 26 КПК України).
Відтак, суду поза розумним сумнівом не доведено обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 КК України саме за ч. 2 цієї норми, тому розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, суд виходить з того, що прокурорами доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та необґрунтованості його підозри у вчиненні діяння, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Доведеними слід вважати і наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, впродовж тривалого часу працює на різних посадах в правоохоронних органах, отже, останньому можуть бути відомі певні відомості пов'язані з діяльністю, зокрема, причетні особи, потерпілі чи свідки у справі, а також інші необхідні для слідства відомості, обізнаність про які може бути використана підозрюваним для негативного впливу на слідство, а праця в правоохоронних органах свідчить про наявність у нього спеціальних знань та навичок щодо кримінального провадження, які можуть бути використані для перешкоджання провадженню, ухилення від слідства або суду.
Перебування іншого кримінального провадження на розгляді в суді за обвинуваченням ОСОБА_6 , обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України по цьому провадженню, вчинення ним нового діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, поведінка підозрюваного при проведенні первинних процесуальних дій при цьому, пов'язана з його сумнівною відмовою від проведення медичного огляду, переконує суд в тому, що в повній мірі не виключений ризик продовження вчинення інших кримінальних правопорушень.
Відтак обрання запобіжного заходу підозрюваному в такій ситуації є необхідною мірою, метою якої є запобігання зазначеним вище ризикам доведеним прокурором.
Що стосується обрання найсуворішого запобіжного заходу, то суд не може погодитись з доводами прокурора, що менш суворі запобіжні заходи не здатні забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного і запобігти заявленим ризикам, в зв'язку з наступним.
Як встановлено в судовому засіданні, відомості по кримінальному провадженню за фактом отримання неправомірної вигоди ОСОБА_6 були внесені до ЄРДР 04 та 11 липня 2018 року та, як зазначив прокурор, підозрюваний був присутнім при проведенні 06 липня 2018 року обшуку по цьому кримінальному провадженню, і суду не було подано інформації про те, що з цього часу до 21 серпня з ним проводились будь-які процесуальні чи слідчі дії і він весь цей час, будучи достеменно обізнаним про наявність цього кримінального провадження, перебував на волі без застосування запобіжного заходу і лише вчинення ним ДТП спонукало орган досудового слідства до проведення процесуальних дій за його участю, долучених до матеріалів клопотання.
Тобто особа не була позбавлена можливості впродовж періоду часу з 06 липня 2018 року до 21 серпня 2018 року, без будь-яких процесуальних обмежень вчиняти дії, які стосуються заявлених прокурором ризиків, що переконує суд в значному зменшенні (нівелюванні) таких ризиків, що в сукупності з позитивними характеристиками підозрюваного (наявність родини, двох неповнолітніх дітей, участь в АТО) свідчить про недоведеність прокурором неможливості запобігання заявленим ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів.
Висловлюючи наведену думку, суд виходить і з того, що прокурором не доведено неналежної процесуальної поведінки підозрюваного по кримінальному провадженню, яке вже перебуває на розгляді в суді, а також щодо порушення умов застосованих в ньому запобіжних заходів.
Наведена позиція суду цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який наголошує на тому, що на початку слідства заявлені ризики можуть враховуватись судом при обранні запобіжного заходу, а в подальшому, поступово, у міру того, як просувалось досудове розслідування, позиція підозрюваного у справі, так і сам ризик негативного впливу на хід розслідування, неминуче втрачають своє значення («Летельє проти Франції» - рішення від 26 червня 1991 року, «І.А. проти Франції» - рішення від 23 вересня 1998 року).
Таким чином на думку суду прокурором не доведено, що більш м'які запобіжні заходи здатні запобігти заявленим ризикам, а отже прокурором не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Вважаючи наявними зазначені вище ризики та не доведеними прокурором обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, виконуючи вимоги ч. 4 ст. 194 КПК України, на думку суду обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 на цій стадії досудового слідства є необхідним, але належним та достатнім буде застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183-184, 193-197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_6 цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності з'явитись до слідчого, прокурора або суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого (прокурора), слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження) по першому виклику;
2) не відлучатися за межі визначеного місця проживання в м. Суми без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання чи роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт(и), або інший(і) документ(и), що дають підозрюваному право на виїзд за межі України;
5) утриматись від спілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
6) носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії ухвали до 21 жовтня 2018 року включно.
Ухвалу для виконання направити до Сумського ВП ГУНП в Сумській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ОСОБА_7 , в тому числі щодо виконання вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особами, що не були присутні під час її оголошення - з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1