Номер провадження: 11-кп/785/803/18
Номер справи місцевого суду: 510/1728/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
09.08.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області ОСОБА_7 на вирок Ренійського районного суду Одеської області від 21 травня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017160400000385 від 07 серпня 2017 року,яким
ОСОБА_8 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїл Одеської області, громадянин України, має середню освіту, не працює, зареєстрований у АДРЕСА_1 та проживає у АДРЕСА_2 , раніше не судимий;
ОСОБА_9 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Валєни республіки Молдова, громадянин України, має середню освіту, не працює, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_3 , раніше не судимий,
обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,-
Вироком Ренійського районного суду Одеської області від 21 травня 2018 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнані винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України та їм призначено покарання у виді 1 року позбавлення кожному.
На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнені з випробуванням строком на 1 рік та з покладанням обов'язків, пунктами 1,2 ч.1, пунктом 2 ч.2 ст.76 КК України.
Задоволений цивільний позов прокурора та стягнуто солідарно з ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на користь держави завдану шкоду у розмірі 10 438 грн. 00 коп.
Речові докази - моно-сітки ліскові, загальною кількістю 9 штук - знищити.
Згідно з вироком суду, 06 липня 2017 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , маючи умисел, спрямований на незаконний вилов риби, на дерев'яному човні, вийшли на воду озера Кугурлуй за межами с. Новосільське Ренійського району Одеської області, де, у порушення вимог п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджений наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, закинули заборонені знаряддя лову - дев'ять ліскових сіток, не маючи на це спеціального дозволу.
07 липня 2017 року, приблизно о 04 годині 00 хвили, продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за допомогою раніше закинутих ліскових сіток, умисно, за попередньою змовою, використовуючи дерев'яний човен, незаконно виловили 164 шт. карася, 38 шт. ляща, 2 шт. щуки та 30 шт. окуня, завдавши своїми діями шкоду рибному господарству України на загальну суму 10 438 грн.
Не погодившись із вказаним вироком суду першої інстанції прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок суду та ухвалити нове рішення, яким виключити із резолютивної частини вироку рішення про знищення речових доказів, на підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати речові докази - моно-сітки ліскові, загальною кількістю 9 штук, - як знаряддя вчинення злочину. В іншій частині вирок залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що вирок суду є необґрунтованим та постановленим із істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, і підлягає зміні у зв'язку із тим, що судом першої інстанції, в порушення вимог ст. 96-1 КК України, не застосовано спеціальної конфіскації до знарядь вчинення злочину.
В судове засідання апеляційного суду обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином засобами поштового зв'язку. З заявами про відкладення судового розгляду до суду не звертався.
Відповідно до ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов'язковою, апеляційний розгляд відкладається.
Оскільки в апеляційній скарзі прокурора не ставиться питання про погіршення становища обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , або призначення їм більш суворого покарання, з огляду на положення ч.4 ст.405 КК України, апеляційний суд дійшов висновку про можливість провести судовий розгляд без участі обвинувачених
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у пред'явленому їм обвинуваченні за ч.1 ст.249 КК України є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються наявними у ньому доказами, які були досліджені в суді першої інстанції в порядку ч.3 ст.349 КПК України, і прокурором в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому, у відповідності до ч.1 ст.404 КПК України, апеляційним судом не переглядається.
Згідно п.2 ч.4 ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються рішення щодо речових доказів.
Відповідно до частин 1 та 3 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, а також майна вилученого з цивільного оборону, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які зокрема передбачено основне покарання у виді позбавлення волі, а згідно п. 1 ч. 2 цієї норми закону спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду. Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання (п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України).
Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
При цьому гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання
Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вчинили інкримінований їм злочин з використанням спеціальних знарядь - моно-сіток ліскових загальною кількістю дев'ять штук, а саме: п'ять штук - вічко 35x35 мм. висотою 100 см, довжиною 3500 см; дві штуки - вічко 30x30 мм, висотою 100 см, довжиною 5000 см; дві штуки - вічко 45x45 мм, висотою 100 см, довжиною 5000 см.
Зазначені сітки, на переконання апеляційного суду, підлягають конфіскації у доход держави.
Згідно п.2 ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду апеляційний суд має право змінити вирок або ухвалу.
Пунктом 4 ч.1 ст.408 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції змінює вирок в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.409 та п.1 ч.1 ст.413 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
З таких підстав апеляційний суд вважає, що апеляційна прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції зміні.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 408, 409, 413, 418, 419, 532 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Ренійського районного суду Одеської області від 21 травня 2018 року, яким ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України - змінити.
Виключити з резолютивної частини вироку рішення про знищення речових доказів моно-сіток ліскових загальною кількістю 9 штук.
На підставі статей 96-1, 96-2 та 100 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію: моно-сітки ліскові загальною кількістю дев'ять штук - конфіскувати як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
В інший частині вирок Ренійського районного суду Одеської області від 21 березня 2018 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Одеської області набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4