Справа № 344/12349/18
Провадження № 11-сс/779/276/2018
Категорія ст.183 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
21 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою (далі АС) прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_7 , який брав участь у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 14 серпня 2018 року про відмову в обранні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, -
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 14 серпня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів із забороною залишати місце постійного проживання цілодобово за адресою АДРЕСА_1 , з покладенням на нього відповідних обов'язків.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що cлідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, однак наявність підстав, що існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, можливість впливати на потерпілих та свідків, не доведено в судовому засіданні.
Проте, враховуючи вагомість наявних доказів про можливу причетність підозрюваного до кримінального правопорушення, яке йому інкриміноване, можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, представлені дані про наявність місця проживання, слідчий суддя прийшов до висновку, що у відповідності до ч.4 ст. 194 КПК, щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. На переконання слідчого судді саме цей запобіжний захід надасть змогу забезпечити адекватне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор ОСОБА_7 , який брав участь у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, подав АС, в якій покликається на незаконність та необґрунтованість ухвали, оскільки вона винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді ОСОБА_3 , пояснення прокурора ОСОБА_7 , який підтримав подану АС, просить задовольнити апеляційні вимоги; пояснення підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 , які вважають АС прокурора безпідставною, просять залишити її без задволення, а ухвалу слідчого судді - без зміни; перевіривши матеріали за клопотанням слідчого, які надійшли з Івано-Франківського міського суду та додані документи під час апеляційного розгляду, ооглянувши матеріали кримінального провадження, бговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів вважає, що її слід залишити без задоволення, виходячи із наступного.
Органом досудового розслідування встановлено, що 11.08.2018 року, приблизно о 21 год. 15хв. годин ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що знижує реакцію та унеможливлює належним чином оцінити дорожню обстановку, керував автомобілем марки ВАЗ-21063, реєстраційний № НОМЕР_1 , та рухався ділянкою дороги, що між населеними пунктами с. Королівка та с. Прибилів Тлумацького району у напрямку с. Прибилів. Крім водія, в салоні автомобіля на передньому сидінні пасажира перебував пасажир ОСОБА_10 . Водій ОСОБА_8 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, унаслідок чого втратив керованість автомобілем, виїхав за межі проїзної частини ліворуч в кювет, де автомобіль перекинувся. При цьому водій ОСОБА_8 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 2.9., відповідно до якого водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння; п. 10.1., який зобов'язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У результаті порушення водієм ОСОБА_8 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пасажир автомобіля ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження, від яких на місці події наступила його смерть.
Підозрюваному ОСОБА_8 12.08.2018 року вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ст. ст. 131-132 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Домашній арешт є одним із запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК .
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Підставою для такого запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 є обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, саме : протоколом огляду місця події вчиненні дорожньо-транспортної пригоди; висновком щодо результатів медичного огляду, відповідно до якого у ОСОБА_8 встановлено алкогольне сп'яніння; протоколами допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Так, відомості про вчинений злочин внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090000000608 від 12 серпня 2018 року.
Як вбачається із матеріалів, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, що відповідно до ст. 12 КК є злочином тяжким.
Твердження прокурора про те, що не обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою призведе до не досягнення мети по забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам переховуватися від органів досудового розслідування і суду, впливу на свідків, потерпілого, вчиненню інших кримінальних правопорушень, є непереконливими з урахуванням відсутності у матеріалах кримінального провадження даних про неналежну поведінку підозрюваного. Не надано таких даних прокурором і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК , п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод суду належало з'ясувати чи тримання підозрюваного під вартою до судового розгляду справи є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу, що, як вважає колегія суддів, було правильно зроблено слідчим суддею.
За таких обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, без змін, оскільки, як вважає колегія суддів, такий запобіжний захід в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК .
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Порушень норм КПК , які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК , з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , характеризуючих даних про його особу, обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК , колегія суддів
В задоволенні апеляційної скарги прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_7 , який брав участь у розгляді клопотання слідчим суддею - відмовити.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2018 року про відмову в обранні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арештузалишити без змін.
Ухвала оскраженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5
Згідно з оригіналом
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області ОСОБА_3