21 серпня 2018 року
Київ
справа №813/899/18
адміністративне провадження №К/9901/57783/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
під час розгляду касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ) на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ГУ ПФУ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Львівський апеляційний адміністративний суду ухвалою від 11 липня 2018 року апеляційну скаргу ГУ ПФУ повернув скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
ГУ ПФУ не погодилося з рішенням суду апеляційної інстанції і 26 липня 2018 року подало касаційну скаргу про його скасування. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно та необґрунтовано виніс оскаржувану ухвалу.
Колегія суддів перевірила наведене в касаційні скарзі обґрунтування на користь задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійде висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За частинами другою третьої цієї статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) <…> 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
У цій справі суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга не була оплачена судовим збором. Через цей недолік суд залишив її без руху з наданням строку для виправлення її недоліку. Скаржник на виконання ухвали апеляційного суду від 30 травня 2018 року надіслав клопотання про звільнення від сплати судового збору. Львівський апеляційний адміністративний суду ухвалою від 18 червня 2018 року відмовив у задоволенні цього клопотання та продовжив скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги. У встановлений строк недоліки апеляційної скарги не були усунені.
Відтак у зв'язку з невиконанням вимог закону суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу. Факт несплати судового збору за подання апеляційної скарги у касаційній скарзі не заперечується.
Такі обставини дають підстави вважати, що оскаржене рішення суду апеляційної інстанції не є незаконним, правильне застосування ним норм права є очевидним і не викликає розумних і об'єктивно спроможних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Касаційна скарга не містить аргументів та суджень, достатніх для визнання її вимог обґрунтованими.
Зазначене у своїй сукупності робить неможливим відкриття касаційного провадження у цій справі.
Керуючись пунктом 8 частини третьої статті 2, частиною першою статті 31, частиною другою статті 119, статтями 328, 330, 332, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді М.І. Гриців
Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко