22 серпня 2018 року
Київ
справа №9901/747/18
адміністративне провадження №П/9901/747/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши матеріали позовної заяви представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення про рекомендацію судді для переведення,
20 серпня 2018 року ОСОБА_3 (далі - адвокат, представник позивача) в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач у справі) звернувся із позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія, відповідач у справі), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2018 року №221/пс-18 про рекомендацію судді ОСОБА_2 для переведення на посаду судді Харківського апеляційного господарського суду (далі - спірне рішення).
Позов обґрунтовує тим, що спірне рішення відповідача є безпідставним (відсутні законні передумови для вирішення питання про переведення позивача до іншого суду), необґрунтованим (прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення), свавільним (внаслідок неодноразових немотивованих відкладень розгляду питання про переведення судді), таким, що порушує права позивача у сфері проходження публічної служби (трудові (професійні) права судді, гарантії суддівського статусу), несправедливим (порівняно з позивачем інші кандидати отримали від Комісії рекомендації без підтвердження кваліфікації в рамках відповідних процедур, в той час як позивач рішенням Комісії №311/вс-17 від 27 липня 2017 року визнана такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду) та не відповідає вимогам законодавства України і міжнародного права (прийняте не на підставі, у межах повноважень та не у спосіб, визначені Конституцією та законами України; з порушенням принципів пропорційності - без урахування несприятливих наслідків для позивача, дотримання розумних строків прийняття рішення, використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано).
Правовими підставами своїх вимог визначив:
- статті 8, 19, 55, 125, 126, підпункт 6 пункту 16-1 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України;
- рішення Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 2 листопада 2004 року щодо дії верховенства права в Україні (абзац другий пункту 4.1 мотивувальної частини);
- рішення Конституційного Суду України №19-рп/2004 від 1 грудня 2004 року щодо незалежності суддів (пункт 1.1 резолютивної частини);
- статті 53, 79, 82, 88, 101 та пункт 7 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII;
- статті 3, 70 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року №1798-VIII;
- статті 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року;
- статтю 81 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV;
- статтю 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року (ратифікований 19 жовтня 1973 року); статтю 10 Загальної декларації прав людини 1948 року; статтю 38 Статуту Міжнародного суду ООН (щодо «загальних принципів права, визнаних цивілізованими націями»);
- положення «м'якого міжнародного права»: Проект Загальної декларації про незалежність правосуддя (Декларація Сінгхві); пункт 15 Монреальської універсальної декларації про незалежність правосуддя 1983 року; Рекомендацію Комітету Міністрів Ради Європи №94 (12) від 13 жовтня 1994 року; пункт 6.3 Резолюції ПАРЄ №1862 (2012) (щодо дотримання трудових прав судді);
- принцип «легітимних очікувань» (правомірних очікувань) як складову принципу юридичної визначеності в праві Європейського Союзу (з посиланням на практику Європейського суду справедливості та практику Європейського суду з прав людини);
- статті 2, 5, 122, 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окремо зазначає, що спірним рішенням Комісії порушені трудові права позивача і гарантії її суддівського статусу, внаслідок рекомендації перевести її до ліквідованого на час прийняття спірного рішення Харківського апеляційного господарського суду (згідно Указу Президента України №454/2017 від 29 грудня 2017 року). Зазначає, що рекомендація про переведення позивача до суду, який ліквідовано, суперечить меті повноважень відповідача, реалізованих в межах спірних правовідносин, і що реалізація спірного рішення Комісії призведе до подальшого порушення прав позивача.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Суд установив, що позовну заяву подано з додержанням вимог процесуального закону та з дотриманням установленого законом строку звернення до суду. Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження на дату відкриття провадження не встановлено.
Справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно до статті 266 цього Кодексу підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням положень частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 12, 19, 22, 80, 171, 248, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом адвоката ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення про рекомендацію судді для переведення.
2. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження колегією у складі п'яти суддів.
3. Справу призначити до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін, яке відбудеться о 14:00 год. 17 вересня 2018 року в приміщенні суду за адресою: вул. Московська, 8, корпус 5, м. Київ, 01029.
4. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву, належним чином засвідченої копії спірного рішення відповідача та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
5. Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу. Зобов'язати позивача надати суду власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства).
6. Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
7. Повідомити сторони, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
8. Повідомити сторони, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
9. Повідомити сторони, що інформацію у справі, яка розглядається, учасники справи можуть отримати за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Р.Ф. Ханова,
Суддя Верховного Суду