Іменем України
22 серпня 2018 року
м.Київ
справа №546/1143/16-а
адміністративне провадження №К/9901/43105/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017р. (судді: Бартош Н.С., Русанова В.Б., Курило Л.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просила:
- визнати неправомірними рішення відповідача від 04.10.2016р. щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ (в редакції, що діяла на дату призначення пенсії);
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до статті 37-1 Закону України від 16.12.1993р. № 3723-XII «Про державну службу», у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» на підставі листа Управління Державної казначейської служби України у Решетилівському районі від 14.09.2016р. № 01-16/286, виходячи із посадового окладу 4824,00 грн. з урахуванням надбавок (за ранг та вислугу років), з урахуванням інших складових заробітної плати, що враховані раніше в розрахунок нарахування пенсії: середньомісячна сума надбавок та премій за останні 24 календарні місяці роботи, зі збереженням призначеного відсотку нарахування пенсії, у розмірі 90% від суми заробітної плати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що раніше призначена їй пенсія підлягає перерахунку в зв'язку із зміною заробітної плати державних службовців, в зв'язку з чим вважає відмову відповідача у такому перерахунку протиправною.
Постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 27.12.2016р. позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним рішення відповідача від 04.10.2016р. щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії державного службовця, у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до статті 37-1 Закону України від 16.12.1993р. № 3723-XII «Про державну службу», у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016р. № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» на підставі листа Управління Державної казначейської служби України у Решетилівському районі від 14.09.2016р. № 01-16/286, виходячи із посадового окладу 4824,00 грн (Чотири тисячі вісімсот двадцять чотири гривні 00 копійок) з урахуванням надбавок (за ранг та вислугу років), з урахуванням інших складових заробітної плати, що враховані раніше в розрахунок нарахування пенсії: середньомісячна сума надбавок та премій за останні 24 календарні місяці роботи, зі збереженням призначеного відсотку нарахування пенсії, у розмірі 90% від суми заробітної плати.
Перерахунок та виплату пенсії здійснити починаючи з 01.10.2016р.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017р. скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
З рішеннями суду апеляційної інстанції не погодилася позивач, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723, (а редакції, що була чинна на час призначення пенсій), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Заперечуючи проти касаційної скарги, представник відповідача просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, позивач з листопада 2009 року перебуває на обліку відповідача та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу», розраховану виходячи із 90% заробітної плати.
Позивач 20.09.2016р. звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати (посадового окладу) працюючих державних службовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016р. №292 «Деякі питання оплати праці державним службовцям у 2016 році», якою встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (а.с.11-13).
Листом відповідача від 04.10.2016р № 21/Н-02 позивача повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії із посиланням на те, що згідно п.5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213, 01.06.2015р. скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу» В зв'язку з цим з 01.06.2015р. пенсії в порядку та на умовах визначених Законом України «Про державну службу» не призначаються, а раніше призначені не перераховуються.(а.с. 14)
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що право на пенсійне забезпечення позивача встановлене законами України, у тому числі Законом України «Про державну службу», є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню а позивач має право на перерахунок пенсії на підставі статей 22, 58 Конституції України.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що до спірних правовідносин стосовно права на перерахунок пенсії у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016р. №292 «Деякі питання оплати праці державним службовцям у 2016 році», підлягали застосуванню положення ст. 37-1 Закону України "Про державну службу", яка була чинна на момент призначення пенсії позивачу.
Крім того суд першої інстанції дійшов до висновку, що бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу відповідно до правових позицій, викладених у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Кечко проти України» та «Суханов та Ільченко проти України».
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що статтею 37-1 Закону №3723-ХІІ в редакції, на час призначення позивачу пенсії, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Разом з тим, в подальшому законодавство, яке регулювало зазначені правовідносини змінилось, зокрема 01.01.2015р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014р. №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі Закон № 76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01.01.2015р. делегував Уряду.
Правове регулювання Урядом зазначеного питання в період з 01.01.2015р. по 01.12.2015р. знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України №865, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.
Так, пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015р., пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".
Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України №1013 не містить.
Отже, з 01.12.2015р. по 01.05.2016р. чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону №3723-ХІІ. При цьому чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.
З 01.05.2016р. набув чинності Закону України "Про державну службу" №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), у зв'язку з чим положення Закону України від 16.12.1993р. №3723-XII "Про державну службу" частково втратили чинність, у тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що з 15.12.2015р. діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначений відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, а з 01.05.2016р. Законом №889-VIII по-іншому врегульовано правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.
Враховуючи, що на дату звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, стаття 37-1 Закону №3723-XII, якою було врегульовано порядок та умови перерахунку пенсії державних службовців у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців втратила чинність, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач обґрунтовано прийняв рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача.
З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що чинним на час звернення позивача за перерахунком пенсії законодавством не було передбачено можливість такого перерахунку у зв'язку з підвищенням заробітку працюючим державним службовцям, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про відмову у задоволенні позову.
Посилання позивача на порушення норм Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже Закон №76-VIII, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, не визнаний неконституційним і підлягав виконанню відповідними суб'єктами.
Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися також є безпідставним і висновки судів не спростовує, оскільки відсутність правового врегулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду.
Також безпідставним є посилання позивача на те, що відповідно до статті 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені державні службовці, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов?язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.
Посилання суду першої інстанції на правову позицію у справі "Суханов та Ільченко проти України" (рішення від 26.06.2014, п.35) також є необґрунтованим, оскільки у цій справі Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.
У спірних правовідносинах вимоги позивача не мають достатнього підґрунтя у національному законодавстві, адже скасовано норми законодавства щодо перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям, а також немає усталеної практики національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача немає "законних сподівань" на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні рішення апеляційний суд порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017р. у даній справі - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Н.В. Коваленко
В.М. Кравчук