Іменем України
21 серпня 2018 року
Київ
справа №П/811/38/17
адміністративне провадження №К/9901/48541/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.
за участю секретаря - Калініна О.С.
учасники справи:
представник відповідача - Данілов С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВАС РУ»
на постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.03.2017 (судді- Притула К.М.)
та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 (судді - Семененко Я.В., Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.)
у справі №П/811/38/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВАС РУ»
до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛВАС РУ» (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі ДПІ) від 10.10.2016.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що за відповідачем було проведено камеральну перевірку Товариства з порушенням вимог Податкового Кодексу України, відтак прийняте на підставі цієї перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.03.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018, в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права.
ДФС відзиву на касаційну скаргу не надала, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної ДФС камеральної перевірки складено акт від 22.08.2016, в якому викладено висновок контролюючого органу про порушення Товариством граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, відповідальність за яке передбачена п. 1202.1 ст. 1202 розділу ІІ Податкового кодексу України.
На цій підставі відповідачем 10.10.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення №0002681200, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 39 724, 82 грн.
Не заперечуючи щодо самого факту порушення Товариством граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 Податкового Кодексу України, позивач оскаржує законність прийнятого повідомлення-рішення виключно посиланнями на невідповідність, на його думку, дій ДФС щодо організації камеральної перевірки вимогам цього Кодексу.
Порядок здійснення камеральних перевірок внормовано положеннями статті 76 Податкового Кодексу України, відповідно до якої перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Правильно застосувавши при розгляді справи норми матеріального права, що регламентують спірні правовідносини, а саме, статті 75, 76 Податкового Кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відповідачем було організовано, здійснено та оформлено результати камеральної перевірки у повній відповідності до вимог чинного законодавства.
При цьому суди обґрунтовано виходили з того, що на час проведення камеральної перевірки чинне законодавство не містило заборони здійснювати контролюючим органом камеральні перевірки щодо своєчасності реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Касаційна скарга не спростовує правильність доводів, якими мотивовано судові рішення, ґрунтується на неправильному тлумаченні відповідачем норм права, що регламентують спірні правовідносини, відтак не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВАС РУ» залишити без задоволення, постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.03.2017 та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді Р.Ф. Ханова
І.Я. Олендер