Іменем України
22 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 461/4336/16-а
адміністративне провадження № К/9901/18390/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Коваленко Н. В., Кравчука В. М.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 461/4336/16-а
за позовом Приватного акціонерного товариства «Зеленбуд» до Львівської міської ради, третя особа - Львівське комунальне підприємство «Агенція з підготовки подій», про визнання нечинним рішення;
за касаційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (суддя Святецький В. В.) від 06 лютого 2017 року, встановив:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У липні 2016 року Приватне акціонерне товариство «Зеленбуд» звернулось до суду з позовом до Львівської міської ради, в якому просило визнати протиправною та нечинною ухвалу «Про надання ЛКП «Агенція з підготовки подій» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Стрийській - кільцевій дорозі (А) та на вул. Стрийській - кільцевій дорозі (Б) № 97» від 30 грудня 2015 року в частині: « 3. Внести зміни у додаток до ухвали Львівської міської ради від 14 жовтня 2004 року № 1841 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу на земельних аукціонах» вилучивши пункти 2 та 3».
2. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04 липня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі.
3. 30 листопада 2016 року представником позивача подано заяву про забезпечення доказів, в якій просив витребувати у Львівської міської ради наступні документи:
1) чинний генеральний план міста Львова в частині визначення меж міста Львова із суміжними землекористувачами (власниками) земель (Пустомитівський район, с. Зубра та с. Сокільники), затверджений у встановленому законодавством порядку вищим органом державної влади;
2) генеральний план міста Львова, розроблений Українським інститутом «Діпроміст» і затверджений постановою Ради Міністрів Української PCP від 28 вересня 1966 року (проектний період до 1985 - 1990 pp.);
3) генеральний план міста Львова станом на 1978 рік з урахуванням змін внесених указом Президії Верховної Ради УРСР «Про розширення меж міста Львова» від 27 квітня 1978 року № 3308-ІХ;
4) генеральний план міста Львова станом на 1988 рік з урахуванням змін внесених указом Президії Верховної Ради УРСР «Про розширення меж міста Львова» від 09 березня 1988 року № 5541-IX;
5) проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Львова розроблений Приватним підприємством «Центр ринкових досліджень» (м. Львів, пр. В.Чорновола, 67, офіс 410) і затверджений ухвалою Львівської міської ради від 14 липня 2015 року № 4968 «Про зміну і встановлення меж м. Львова»;
6) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Львова, на яких зображено земельні ділянки районі вул. Стрийська-кільцева дорога (А) та вул. Стрийська- кільцева дорога (Б); вул. Стрийська (на перетині вул. Окружної та виїзду на Стрийську трасу) (А) та вул. Стрийська (на перетині вул. Окружної та виїзду на Стрийську трасу) (Б); земельні ділянки на вул. Стрийській, 195 площею 7,5578 га та вул. Стрийській, 179 площею 3,6436 га, що вказані в оскаржуваній ухвалі ЛМР від 30 грудня 2015 року № 97;
7) рішення Верховної Ради України (УРСР) про затвердження проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Львова;
8) Державний акт України на межі міста Львова;
9) відомості з Державного земельного кадастру щодо закріплення меж міста Львова межовими знаками.
4. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23 січня 2017 року заяву про забезпечення доказів задоволено.
5. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Львівською міською радою подано апеляційну скаргу.
6. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 січня 2017 року на підставі ч. 2 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з тим, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду, яка не підлягає оскарженню.
7. Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Львівська міська рада звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. 08 лютого 2018 року касаційну скаргу Львівської міської ради на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі № 461/4336/16-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
11. Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
12. Станом на 22 липня 2018 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
13. Апеляційний суд, приймаючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, керуючись ч. 2 ст.189 КАС України, виходив із того, що відповідачем подано апеляційну скаргу на ухвалу, яка не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від постанови суду першої інстанції.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції зроблено помилковий висновок проте, що ухвалу про забезпечення доказів не може бути оскаржено окремо від постанови суду першої інстанції, оскільки в ч. 5 ст. 75 КАС України передбачено, що ухвалу про забезпечення доказів може бути оскаржено в апеляційному порядку, оскільки оскарження ухвали не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження з наступних підстав.
16. Відповідно до ч. 2 ст. 185 КАС України (в редакції, яка діяла на час подання апеляційної скарги) ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
17. Згідно із ч. 4 ст. 160 КАС України (в редакції, яка діяла на час подання апеляційної скарги) окремим документом викладаються ухвали з питань: 1) залишення позовної заяви без руху; 2) повернення позовної заяви; 3) відкриття провадження в адміністративній справі; 4) об'єднання та роз'єднання справ; 5) забезпечення доказів; 6) визначення розміру судових витрат; 7) продовження та поновлення процесуальних строків; 8) передачі адміністративної справи до іншого адміністративного суду; 9) забезпечення адміністративного позову; 10) призначення експертизи; 11) виправлення описок і очевидних арифметичних помилок; 12) відмови в ухваленні додаткового судового рішення; 13) роз'яснення постанови; 14) зупинення провадження у справі; 15) закриття провадження у справі; 16) залишення позовної заяви без розгляду.
Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.
18. Статтею 75 КАС України (в редакції, яка діяла на час подання апеляційної скарги) передбачені вимоги до заяви про забезпечення доказів та порядок її розгляду.
Зокрема, відповідно до ч. 5, 6 ст. 75 КАС України питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою, яку може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи. Про забезпечення доказів або про відмову в забезпеченні доказів суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення доказів визначаються порядок і спосіб її виконання.
19. З огляду на наведене, оскільки ст. 75 КАС України (в редакції, яка діяла на час подання апеляційної скарги) передбачено можливість оскарження ухвали про забезпечення доказів, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ухвала про забезпечення доказів не може бути оскаржено окремо від постанови суду першої інстанції, оскільки відповідно до наведених вище норм, дана ухвала оскарженню підлягає.
20. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
21. За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд -
Касаційну скаргу Львівської міської ради задовольнити.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі № 461/4336/16-а скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Суддя Н. В. Коваленко
Суддя В. М. Кравчук