22 серпня 2018 року
Київ
справа №821/191/18
адміністративне провадження №К/9901/59027/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А. перевіривши касаційну скаргу Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі № 821/191/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер» до Херсонської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення, -
08.08.2018 Митниця Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі № 821/191/18.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2018 суддею-доповідачем Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в провадженні К/9901/59027/18 визначено Васильєву І.А.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено таке.
Вимоги до касаційної скарги встановлено у статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як встановлено суддею, скаржником не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено перелік осіб та умов, яким суд може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі , серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
Суд, перевіряючи обставини щодо клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, дійшов висновку, що будь-яких доказів щодо вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі № 821/191/18 фінансування з Державного бюджету України заявником до клопотання не долучено.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При поданні позовної заяви до суду першої інстанції (позов майнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10.01.2018 № UA508070/2018/000004/2)) (січень 2018 року) ставка судового збору складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: 31219207026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: « 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи(чи номер касаційного провадження), Верховний Суд».
При цьому, загальна оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю показників митної вартості товару, визначених податковим органом та позивачем.
Утім, зі змісту оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги неможливо встановити показники митної вартості товарів у гривневому еквіваленті згідно з декларацією позивача, а також згідно з рішенням податкового органу про коригування митної вартості товару, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, обчислити судовий збір за подання касаційної скарги.
Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, шляхом надання суду розрахунок коригування митної вартості або вказати різницю відкоригованої митної вартості та сплатити судовий збір, відповідно до вищезазначеної формули.
Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-УІІІ) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі № 821/191/18 залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Васильєва