22 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1367/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Жигилія С.П.
суддів: Бартош Н.С. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (суддя Слободянюк Н.І.; м. Полтава; повний текст рішення складено 12.06.2018) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2018р. по справі № 816/1367/18
за позовом ОСОБА_1
до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1Г.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі по тексту - відповідач, Полтавське ОУ ПФУ Полтавської області), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №120 від 02 квітня 2018 року, яким відмовлено позивачу у перерахунку пенсії відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та у здійсненні з 01 жовтня 2017 року перерахунку пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року;
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії як особі, яка має статус інваліда війни 2 групи, учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи при виконанні обов'язків військової служби відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та згідно із пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01 жовтня 2017 року з врахуванням проведених виплат відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та згідно із пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року із виплатою різниці між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01 жовтня 2017 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до постановлення незаконного і необґрунтованого судового рішення внаслідок незастосування норм права, що регулюють нарахування та перерахунок пенсії особам з інвалідністю, отриманої внаслідок Чорнобильської катастрофи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій № 2148-VІІІ від 03.10.2017, яким ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у новій редакції, та п. 9-1 Порядку № 1210 (який доповнено Постановою Кабінету Міністрів України № 851 від 15.11.2017 р. та застосовується з 01.10.2017 р.), його пенсія, починаючи з 01.10.2017 року повинна нараховуватися з п'ятикратної мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року - 16000 грн.
Скориставшись правом відзиву на апеляційну скаргу, відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки не проходив дійсну строкову службу під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час судового розгляду справи встановлено, що позивач, як пенсіонер, перебуває на обліку у Полтавському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії на підставі статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” /а.с. 61, 62, 65, 71, 74, 75/.
27 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, у якій просив провести перерахунок пенсії з 01 жовтня 2017 року на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 23 листопада 2011 року № 1210 /з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15 листопада 2017 року/ та статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року /а.с. 108-109/.
Рішенням від 02 квітня 2018 року № 120 Полтавським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на тій підставі, що відповідно до наданих позивачем документів він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як призваний на військові збори у складі в/ч 61511 не під час проходження дійсної строкової служби, та що внесені до статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зміни не поширюються на осіб, призваних на військові збори з основного місця роботи для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС /а.с. 107/.
Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що законодавець чітко визначив умову за якої пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року, а саме це час проходження дійсної строкової служби.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, то частина 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на нього не поширюється.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-XII (в подальшому - Закон № 796-XII).
Відповідно до ст. 59 Закону № 796-XII (в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017р. - застосовується з 01.10.2017 р.) пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону № 796-XII, визначений Порядком № 1210.
Відповідно до п. 9-1 Порядку № 1210 (який доповнено Постановою Кабінету Міністрів України № 851 від 15.11.2017 р. та застосовується з 01.10.2017 р.) за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою .
Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 08 червня 1986 року по 04 вересня 1986 року у складі в/ч 61511, що підтверджується архівною довідкою Міністерства оборони України № 8966 від 21 травня 2004 року, довідкою Полтавського об'єднаного міського військового комісаріату від 10 квітня 2018 року №5/1454 та військовим квитком серії НУ №5871206, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 41, 42, 121/.
За змістом записів у трудовій книжці, виданої на ім'я ОСОБА_1, у період з 12 лютого 1972 року по 05 травня 1992 року позивач перебував у трудових відносинах з ТОВ “Полтавжитлобуд” /а.с. 123-125/.
З наданої відповідачем копії військового квитка серії НУ №5871206 слідує, що ОСОБА_1 проходив дійсну строкову військову службу у період з 30.10.1972 по 01.11.1974 /а.с. 120/.
Доводи апеляційної скарги щодо наявності у позивача права на обчислення його пенсії на підставі ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та п. 9-1 Порядку № 1210 з 01.10.2017 р. є помилковими, тому як зазначеною нормою визначено механізм обчислення пенсій особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Судом першої інстанції здійснено порівняльний аналіз законодавства, та вірно встановлено, що ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII в редакції до 01.10.2017 р. було визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме, особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби.
Внаслідок внесених змін, з 01.10.2017 р. вищезазначена норма викладена в новій редакції, відповідно з якою, особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Отже, зазначеними змінами було розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме на осіб, які брали участь в інших ядерних аваріях та випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Проте, незмінною залишилася умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.
Статтею 10 Закону № 796-XII встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно із приміткою до ст. 10 Закону № 796-XII, до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Таким чином, зазначеною нормою визначено, що учасниками ліквідації наслідків ЧАЕС є громадяни, військовослужбовці строкової і надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій, особи, які працювали не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Водночас, статтею 59 Закону № 796-XII, врегульовано порядок пенсійного забезпечення виключно військовослужбовців. Для отримання пенсії на підставі ч.3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ особі необхідно відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаного.
Аналіз вищевказаних норм вказує, що статтею 59 Закону № 796-XII не врегульовані питання пенсійного забезпечення всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали інвалідами, а визначено право на пенсію певної категорії військовослужбовців, які проходили дійсну строкову службу, приймаючи участь у ліквідації наслідків ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, і стали інвалідами.
За змістом пункт 9-1 Порядку № 1210 є ідентичним змісту ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII щодо встановлення механізму обчислення пенсії за відповідною формулою.
Отже, пунктом 9-1 Порядку № 1210 встановлено механізм обчислення пенсії особам, які мають право на таке обчислення на підставі ст. 59 Закону № 796-XII, тобто особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.
Механізм виплати пенсії, право на яку встановлено ст. 54 Закону № 796-XII визначено пунктом 9 Порядку № 1210.
Таким чином, суд вважає безпідставним доводи позивача, що він має право на обчислення пенсії за ст. 54 Закону № 796-XII з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, на підставі п. 9-1 Порядку № 1210, а при вирішенні даного спору про перерахунок його пенсії на підставі зазначеного пункту Порядку № 1210 приписи ч. 3 ст. 59 не підлягають застосуванню.
Враховуючи, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що він не має права на перерахунок пенсії підставі пункту 9-1 Порядку № 1210, у зв'язку з чим відповідачем правомірно відмовлено позивачу здійснити такий перерахунок пенсії.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 по справі № 816/1367/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4