22 серпня 2018 року
Київ
справа №817/489/17
адміністративне провадження №К/9901/54980/18
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі №817/489/17 а позовом Відкритого акціонерного товариства "Євро - Азіатська будівельна корпорація "ЄВРАСКОН" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2018 зазначена касаційна скарга залишалась без руху у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору в належному розмірі, як це передбачено частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Особі, яка подала касаційну скаргу, встановлено десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення недоліку касаційної скарги.
Ухвалу Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення одержано відповідачем 02.08.2018.
15.08.2018 до Верховного Суду надійшла заява у якій відповідач просить відкрити касаційне провадження у справі, оскільки, на його переконання, судовий збір сплачено у належному розмірі за дві позовні вимоги майнового характеру, а саме: про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на 2059348 гривень, в тому числі за податковим зобов'язанням на 1647478 та за штрафними (фінансовими) санкціями на 411870 гривень, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів" на 7179825 гривень, в тому числі за податковим зобов'язанням на 6944435 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями на 235390 гривень.
Натомість, третю вимогу позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по податковій декларації за звітний 2015 рік на 12792211 гривень та за 9 місяців 2016 року на 7561316 гривень відповідач вважає немайновою, оскільки на підставі останнього у позивача не виникає майнового (грошового) обов'язку сплати податку.
Втім, відповідно до пункту першого частини другої статті 17 КАС України (у редакції, чинній на час подання позову) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, оскільки реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи.
Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
За практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, у справі "Щокін проти України") реалізація податковим органом своєї функції щодо здійснення контролю за правильністю нарахування та сплати суб'єктом господарювання податків, наслідком якої є винесення рішення, що впливає на склад майна позивача, є втручанням до його майнових прав, а отже й вимога про визнання протиправним такого рішення суб'єкта владних повноважень є майновою.
Отже, в разі незгоди з винесеним податковим органом податковим повідомленням-рішенням як таким та подання позову про його скасування позивач зобов'язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору.
Посилання ж відповідача на те, що при поданні касаційної скарги судовий збір підлягає сплаті виходячи з суми 140187,60 гривень (розмір сплаченого судового збору у суді першої інстанції), помноженої на 200%, як того вимагає підпункт третій пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 "Про судовий збір" №3674-VI (далі - Закон №3674-VI, у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), ґрунтуються на викривленому, хибному розумінні даної правової норми, оскільки за змістом останньої, при розрахунку касаційним судом розміру судового збору, базовою величиною є саме ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не розмір фактично сплаченого судового збору, який, до того ж, може бути зменшено у встановленому законом порядку або звільнено учасника справи від його сплати, що, однак, не звільняє від обов'язку оплати судових витрат при здійсненні апеляційного перегляду справи, касаційному оскарженні судового рішення.
Таким чином, у встановлений судом строк, а також станом на день постановлення цієї ухвали, недолік касаційної скарги не усунуто, оскільки судовий збір у належному розмірі не сплачено.
За правилами частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, повернення касаційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 КАС України, суд
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі №817/489/17 а позовом Відкритого акціонерного товариства "Євро - Азіатська будівельна корпорація "ЄВРАСКОН" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Пасічник