Іменем України
21 серпня 2018 року
Київ
справа №804/1159/17
адміністративне провадження №К/9901/35644/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2017 року (суддя І.Ю. Богданенко) у справі № 804/1159/17 за позовом ОСОБА_3 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Нікопольська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 серпня 2016 року №0004321304, № 0004331304 на загальну суму 152 010,49 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу в акті перевірки № 1354/04-07-13.04.2249414792 від 10.08.2016 ґрунтуються на неповно з'ясованих обставинах, без урахування всіх обставин правовідносин між банком та позичальником за договором кредиту № 07Ж137-К, зокрема, без врахування проведеної реструктуризації, неправильно застосованого закону, тому відсутні умови для застосування п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано прийняті 30 серпня 2016 року Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення: № 0004321304, яким визначено до сплати суму податку на доходи фізичних осіб, в частині основного зобов'язання в сумі 122,51 грн та штрафних (фінансових) санкцій 30,63 грн; № 0004331304, яким визначено до сплати суму військового збору, в частині основного зобов'язання в сумі 9,19 грн та штрафних (фінансових) санкцій 2,30 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
5. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2017 року позивачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції). Рішення апеляційного суду мотивоване відсутністю поважних підстав пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2017 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
8. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що судом апеляційної інстанції при винесенні рішення не було враховано та у повній мірі з'ясовано причини пропуску позивачем строку апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року, а тому суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованих висновків та прийняв рішення з порушенням норм процесуального права.
9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
10. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції):
10.1. Абзац перший, другий частини четвертої статті 189.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
11. Приписи абзацу другого частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) є імперативними та зобов'язують суд у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
12. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2017 року залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3 та надано тридцятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання позивачем заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для поновлення такого строку та документа про сплату (доплату) судового збору. Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху представником позивача та позивачем отримано 8 червня 2017 року (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення).
13. На виконання вимог ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху представником позивача 5 липня 2017 року (згідно штампу на поштовому конверті) була надіслана заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та копія квитанції № 9 про здійснення сплати (доплати) суми судового збору у розмірі 968,12 грн.
14. Доводи представника позивача - ОСОБА_2 щодо наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження у зв'язку з перебуванням її у відрядженні з 11 травня 2017 року по 16 травня 2017 року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, зазначені причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Представник позивача та позивач не були обмежені або позбавлені можливості звернутися до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у межах встановленого процесуальним законодавством строку.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
15. Таким чином, оскільки зазначені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження представником позивача - ОСОБА_2 підстави поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції правильно визнав неповажними, колегія суддів приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції).
16. Враховуючи частину четверту статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2017 року слід залишити без задоволення.
17. Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2017 року у справі № 804/1159/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду