21 серпня 2018 року
Київ
справа №816/1536/16
адміністративне провадження №К/9901/51849/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарова І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі №816/1536/16 за позовом ПАТ «Укрнафта» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
29 травня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2018 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та зобов'язано відповідача в 10 - денний строк навести інші обґрунтовані причини пропуску строку на касаційне оскарження та надати суду докази того, що касаційна скарга подана ним в межах одного року з дня складання повного тексту судового рішення.
На виконання вимог зазначеної ухвали, скаржником подано клопотання від 11.07.2018, в обґрунтування вимог якого податковий орган вказує на відсутність у нього доказів на підтвердження дати подання касаційної скарги у даній справі, зазначає, що касаційна скарга подана ним повторно 19.03.2018 та просить суд відстрочити сплату судового збору до прийняття Верховним Судом рішення у даній справі.
Вирішуючи зазначене клопотання, Суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони може, своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» обумовлено обставини, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Посилання, якими обґрунтовано клопотання відповідача, не передбачені Законом України «Про судовий збір» як підстави для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, що унеможливлює його задоволення.
Крім того, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
З огляду на вищевикладене, Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання та відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Крім того, згідно з п. 3, 4 ст. 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 3 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 статті 333 КАС України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання касаційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на те, що касаційна скарга складена та підписана представником відповідача 19.03.2018, натомість зареєстрована в суді лише 29.05.2018, тобто більш ніж через два місяці з дня її складання. Предметом касаційного оскарження у даній справі є постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 року, повний текст якої виготовлено ще 27.03.2017.
З оригіналу конверту, в якому надсилалася касаційна скарга неможливо встановити дату її подання до відділення поштового зв'язку, тому суд фактично позбавлений можливості встановити, чи подана дана касаційна скарга суб'єктом владних повноважень в межах одного року з дня складення повного тексту судового рішення, з огляду на що, скаржника ухвалою від 11.06.2018 було зобов'язано надати суду докази того, що касаційна скарга подана ним в межах зазначеного строку.
Разом з цим, всупереч вимогам ухвали Верховного Суду від 11 червня 2018 року відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження дати подання касаційної скарги до відповідного відділення поштового зв'язку, натомість зазначив, що реєстр при направленні даного листа не формувався, а чек відповідним відділенням поштового зв'язку не видавася.
Також, відповідачем не надано Суду жодних доказів на підтвердження вчинення ним дій з метою повторного подання касаційної скарги у найкоротші строки, зокрема після її повернення.
Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на вищевикладене, а також відсутність, з огляду на надані представником суб'єкта владних повноважень письмові пояненння, у відповідача будь-якого обліку вихідної кореспонденції, Суд вважає за необхідне продовжити Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області строк на усунення недоліків касаційної скарги у справі на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали та зобов'язати відповідача надати суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому зазначити інші поважні причини пропуску строку звернення з касаційною скаргою за особистим підписом керівника податкового органу або доказами його особистої обізнаності про викладені вище обставини та надати докази на підтвердження дати подання касаційної скарги у даній справі до відділення поштового зв'язку.
Керуючись статтями 121, 169 , 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору.
Продовжити Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області строк на усунення недоліків касаційної скарги у справі №816/1536/16 на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова
І.Я. Олендер