21 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/2673/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів: Носа С.П., Попка Я.С.
з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Творчої Архітектурної Майстерні «Галархбуд» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року, ухвалене суддею Качур Р.П. в місті Львові о 12 год. 37 хв. у справі № 813/3781/17 за позовом Творчої Архітектурної Майстерні «Галархбуд» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 21/16пл/1013-6/5595-17 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності від 27.09.2017 року.
На підтвердження позовних вимог покликається на те, що акта перевірки, яким зафіксовано порушення містобудівного законодавства позивач не одержував, які порушення у ньому зафіксовано позивачу не відомо. Відповідач, складаючи протокол, припис та постанову у відсутності суб'єкта містобудування, порушив права такого суб'єкта, передбачені п. 13 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості подати пояснення до початку розгляду справи, оскільки одразу одержав постанову про адміністративне правопорушення.
Таким чином, позивач вважає, що відповідачем допущено порушення порядку проведення перевірки в сфері містобудування, що виявилось у порушенні порядку складення та розгляду справи про адміністративне правопорушення, за відсутності представника позивача, що є обов'язковим у таких категоріях справ.
Додатково позивач зазначає, що твердження відповідача про розробку та передачу позивачем замовнику будівництва проектної документації без, ніби то, всіх складових вихідних даних на проектування, а саме, без технічних умов на приєднання до електричних мереж, технічних умов на приєднання до мережі водопостачання та водовідведення тощо, чим, ніби то, порушено вимоги ч. 1 ст. 29 та ч. 2 ст. 26, ч.1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 4.3 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» є безпідставними та надуманими. Так, між позивачем та замовником ОСОБА_1 укладено угоду № П-7-12/16 на виконання проектних робіт будівництва комплексу з обслуговування легкових автомобілів, з вбудованим приміщенням магазину, на вул. Львівській в с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області. Завдання на проектування затверджене замовником. На підставі одержаних замовником містобудівних умов та обмежень розроблено проектну документацію, де в томі 1 пояснювальної записки, в розділі 3 «Інженерне забезпечення», чітко зазначено умови щодо водопостачання, водовідведення та енергопостачання. Зазначивши в проекті відповідні умови, обов'язок виготовити такі має лише замовник шляхом укладення з відповідними службами договорів про виготовлення відповідних умов, а не проектна організація. Факт відповідності проектної документації закону підтверджується актом приймання проектної продукції від 07.03.2017 року замовником, експертним звітом № 14-0272-17 від 15.03.2017 року, затвердженим директором філії ДП «Укрдержбудекспертиза» та декларацією про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованою у Департаменті ДАБІ у Львівській області 30.03.2017 року серії ЛВ № 08217092683.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Творча Архітектурна Майстерня «Галархбуд» подала апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити адміністративний позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та виходить з мотивів аналогічних тим, які наведені в позовній заяві.
Додатково апелянт зазначає, що ні замовник, ні проектна організація не можуть нести відповідальності щодо якості розроблених технічних умов на приєднання до електричних мереж та на приєднання до мереж водопостачання та водовідведення, оскільки між замовником та позивачем досягнуто домовленості, що водопостачання здійснюватиметься від колодязя, розташованого в глибині ділянки, а водовідведення через септик, влаштований на ділянці, тобто автономно, а енергопостачання, відповідно до умов договору про спільне використання трансформаторної підстанції (КТП) від 01.06.2017 року.
Дані щодо водопостачання, водовідведення та енергопостачання, визначено у проекті позивача і повністю узгоджуються з вимогами ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Позиція відповідача зводить до того, що проектна документація повинна розроблятись тільки після отримання усіх складових вихідних даних, у тому числі і технічних умов, та у суворій відповідності до вимог містобудівних умов та обмежень. У даному випадку мало місце проектування без складових вихідних даних на проектування, а саме: без технічних умов на приєднання до електричних мереж, технічних умов на приєднання до мереж водопостачання та водовідведення, тощо, що є порушенням ч 1 ст. 29 та ч. 2 ст. 26, ч 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 4.3. ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». У зв'язку з виявленими порушеннями позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 151560,00 грн.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Судом першої інстанції вірно встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 (замовник) та Творча Архітектурна Майстерня «Галархбуд», уклали угоду № П-7-12116 від 01.12.2016 року на виконання проектних робіт щодо оформлення проекту будівництва комплексу з обслуговування легкових автомобілів (з вбудованим приміщенням магазину) на вул. Львівській в селі Зимна Вода, Пустомитівського району Львівської області.
Завданням на проектування, а саме пунктом 6 «Вихідні дані про особливі умови будівництва» визначено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.
Відповідно до акта-приймання проектної документації від 07 березня 2017 року замовнику передано проектну документацію «Проект будівництва комплексу з обслуговування легкових автомобілів (з вбудованим приміщенням магазину) на вул. Львівській в селі Зимна Вода, Пустомитівського району Львівської області».
23.03.2017 року у Департаменті ДАБІ у Львівській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт.
Посадовими особами Департаменту ДАБІ у Львівській області в період з 07.08.2017 року по 19.08.2017 року, на підставі направлення на проведення планового заходу № 73/17-пл від 07.08.2017 року, проведено перевірку дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Будівництво комплексу з обслуговування легкових автомобілів (з вбудованим приміщенням магазину на вул. Львівській (кадастровий № 4623681600:01:007:0228)) в с. Зимна Вода, Пустомитівського району, Львівської області», замовник ОСОБА_1, генеральний проектувальник Т.А.М. «Галархбуд» про що складено акт № 73/17.
В розділі VI «Опис виявлених порушень» акта перевірки зафіксовано порушення ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 4.3, п. 8.1 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», а саме будівництво комплексу без вихідних даних, зокрема, технічних умов на приєднання до електричних мереж, технічних умов на приєднання до мереж водопостачання та водовідведення, тощо.
За результатами перевірки посадовими особами Департаменту ДАБІ у Львівській області складено:
- акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 73/17;
- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно Т.А.М. «Галархбуд» № 73/17-юр від 18.08.2017 року;
- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 73/17-юр від 18.08.2017 року.
Постановою № 21/16пл/1013-6/5595-17 ДАБІ у Львівській області на Т.А.М. «Галархбуд» за порушення абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф у розмірі 151 560 грн.
Позивач, як на одну з підстав позову, посилається на порушення відповідачем порядку притягнення позивача до відповідальності у сфері містобудівної діяльності.
З цих підстав, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 Порядку № 553 під час проведення перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Згідно з пунктами 16, 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Пунктом 18 Порядку № 553 визначено, що керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
А відповідно до пункту 21 Порядку № 553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
В матеріалах справи відповідно до наведених вимог Порядку № 553, наявне направлення для проведення планового заходу від 07.08.2017 року №73/17 - пл, пред'явлення якого під час перевірки сторони не заперечують, а також акт перевірки №73/17. В акті перевірки зазначено, що уповноважена особа ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від надання пояснення, підпису та отримання акта перевірки відмовився. Акт перевірки надісланий Т.А.М. «Галархбуд» поштою 21.08.2017 року (а.с. 43-44).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
Згідно з пунктом 19 Порядку №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
В матеріалах справи міститься припис № 73/17-юр від 18.08.2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому зазначено про необхідність усунення виявлених порушень протягом 30-ти днів з дня його отримання. В приписі міститься відмітка про відмову в його отриманні директором Т.А.М. «Галархбуд», у зв'язку з чим його надіслано поштою 21.08.2017 року (а.с. 11).
Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» врегульована Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок № 244).
Згідно з п. 9 Порядку № 244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.
Пунктом 13 Порядку № 244 встановлено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.
В матеріалах справи наявний протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 73/17-юр від 18.08.2017 року, складений у присутності директора Т.А.М. «Галархбуд» ОСОБА_3 В протоколі міститься відмітка, що ОСОБА_3 від підписання та отримання протоколу відмовився, письмових пояснень не надав. Протокол надісланий позивачу поштою 21.08.2017 року (а.с. 11).
З огляду на наведене, не відповідають встановленим судом обставинам доводи позивача про те, що протокол складений у його відсутності, оскільки такі доводи належними доказами не підтверджені.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.
Згідно з пунктом 17 Порядку № 244 справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
В протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначено, що розгляд справи відбудеться 04.09.2017 року о 15 год. 00 хв. За заявою позивача, розгляд справи було перенесено на 27.09.2017 року о 15 год. 00 хв. про що позивача додатково повідомлено шляхом надіслання 02.10.2017 року відповідного повідомлення поштою (а.с. 22).
27.09.2017 року справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглянуто без участі позивача, який будучи належним чином повідомлений, на засідання не прибув та прийнято постанову № 21/16пл/1013-6/5595-17 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності. Відповідна постанова надіслана на адресу Т.А.М. «Галархбуд» 02.10.2017 року (а.с. 18).
Пунктом 3 Порядку №244 визначено, що у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.
Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.
Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, відповідачем дотримано процедуру притягнення Т.А.М. «Галархбуд» до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва:
проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV від 20.05.1999 року (далі - Закон України № 687-XIV), під будівництвом розуміється нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта архітектури, яке здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Пунктом п'ятим частини 1 цієї ж статті Закону України № 687-XIV визначено, що проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
Частиною 5 статті 26 Закону України № 3038-VI передбачено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України № 3038-VI основними складовими вихідних даних є:
1) містобудівні умови та обмеження;
2) технічні умови;
3) завдання на проектування.
Аналогічне положення міститься і в п.п 4.3, 4.6 ч. 4 ДБН А.2.2.-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Апеляційним судом встановлено, що відповідач по справі не заперечує наявність таких вихідних даних як містобудівні умови та обмеження і завдання на проектування, однак відповідач вказує на відсутність технічних умов.
Відповідно до ст. 30 Закону України № 3038-VI технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.
Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою.
Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об'єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки.
Склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади або державними колегіальними органами.
З цього слідує, що технічні умови повинні бути надані замовником проектної документації особі, яка здійснює розробку проектної документації з будівництва ще перед розробкою документації, як одні з обов'язкових вихідних даних.
Пунктом 8 цієї статті передбачено, що за рішенням замовника може бути передбачено застосування автономних систем інженерного забезпечення в установленому законодавством порядку.
Апеляційним судом з матеріалів справи встановлено те, що замовник ОСОБА_1 на об'єкті будівництва комплексу з обслуговування легкових автомобілів, з вбудованим приміщенням магазину, на вул. Львівській в с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області бажає встановити автономні системи інженерного забезпечення, а саме: водопостачання - від колодязя розташованого в глибині ділянки; тепло- і газопостачання - від електричного двохфункційного котла встановленого в приміщенні; відведення зливових вод від споруди - через септик влаштований на ділянці.
Наведено узгоджується з наданою пунктом 8 ст. 30 Закону України № 3038-VI можливістю застосування за рішенням замовника автономних систем інженерного забезпечення.
Щодо технічних умов на енергопостачання, то відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996 року, (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Згідно з п. 1.10 ПКЕЕ електропередавальна організація не має права відмовити в передачі електричної енергії постачальникам електричної енергії, у приєднанні до її мереж інших електропередавальних організацій або замовників за умови дотримання ними вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів. Електропередавальна організація, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах закріпленої території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензій на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.
Процедура укладення кожного з вказаних договорів визначена розділом 5 ПКЕЕ.
В п. 5.15 ПКЕЕ передбачено, що відносини сторін у разі передачі (транзиту) електропередавальною організацією електричної енергії технологічними електричними мережами власника електричних мереж (споживача, основного споживача) регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, який електропередавальна організація зобов'язана укласти з відповідним власником технологічних електричних мереж.
З цих правил слідує, що правовідносини щодо передачі електричної енергії електропередавальною організацією виникають рівні електропередавальна організація - основний споживач та основний споживач - субспоживач. Перші регулюються цими правилами та договором між сторонами, другі врегульовані цими правилами та договором між сторонами.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що замовник і розробник проекту (позивач у справі) погодили використання електричної енергії згідно з договором про спільне використання трансформаторної підстанції від 01.06.2017 року, укладеного між фізичною особою ОСОБА_4 (власник трансформаторної підстанції - основний споживач) та фізичною особою ОСОБА_1 (субспоживач).
З цих міркувань, суд апеляційної інстанції вважає не переконливими твердження відповідача про наявність в діях позивача порушень п. 2 ч. 1 ст. 29, ч. 2 ст. 26, абз. 1 ч.1 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 4.3 ч. 4 ДБН А.2.2.-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», п. 9 ч. 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року №45 зазначених в акті перевірки щодо відсутності технічних умов, так як замовник вирішив встановити автономні системи інженерного забезпечення.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 36 Закону № 3038-VI, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Згідно з частиною 4 цієї статті орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об'єкта будівництва, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону), містобудівних умов та обмежень (крім об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків декларація розглядається органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, передбаченому для її реєстрації.
В частині 8 цієї статті зазначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
А частиною 7 цієї статті передбачено, що декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, в органу державного архітектурно-будівельного контролю, ще на етапі прийняття декларації про початок будівельних робіт, достатньо повноважень, щоб з'ясувати чи відповідає проектна документація вимогам містобудівних норм.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що декларація про початок будівельних робіт зареєстрована Департаментом ДАБІ у Львівській області 30 березня 2017 року № ЛВ 082170902683 без зауважень.
Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про задоволення позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Творчої Архітектурної Майстерні «Галархбуд» задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі №813/3781/17 скасувати та прийняти постанову, відповідно до якої позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 21/16пл/1013-6/5595-17 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності від 27 вересня 2017 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
Судді С.П. Нос
ОСОБА_5
Повний текст виготовлено 23.08.2018 року