Справа № 826/2194/16 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.
04 липня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у місті м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.10.2015р. № 0006681701.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено повністю.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.
В апеляційній скарзі апелянт зауважує на тому, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Згідно із ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, службовими особами відповідача було проведено перевірку ФОП ОСОБА_2, за результатами якої 24.09.2015р. складено акт №853/26-54-17-01-17-2454703448 «Про результати документальної позапланової перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012р. по 17.09.2015р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 17.09.2015р.» (далі по тексту - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 (зі змінами та доповненнями), а саме не оприбуткування суми готівкових коштів у книзі обліку доходів у сумі 30 345,6 грн.
На підставі встановленого порушення відповідачем 07.10.2015р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0006681701, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 151 728,00 грн.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення №637), пунктом 1.2 якого передбачено, що оприбуткування готівки це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій;
касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі;
книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України;
книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Відповідно до пункту 2.6 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Відповідно до п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95, його норми поширюються на випадки порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність.
У разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Отже, залежно від того, яким чином на підприємстві оформлюються готівкові розрахунки: шляхом видачі касових ордерів, або ж із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, підприємства здійснюють оприбуткування готівки шляхом обліку її сум відповідно у касовій книзі або у книзі обліку розрахункових операцій.
При цьому, системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано порядок оприбуткування готівкових коштів суб'єктами господарювання та відповідальність за порушення даного порядку, яка носить індивідуальних характер.
Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що під час проведення перевірки службовими особами відповідача було виявлено розбіжність на суму 30345,60 грн., яка за твердженням контролюючого органу виникла внаслідок неповного відображення суми отриманих доходів готівкою від продажу товарів у книзі обліку доходів і витрат, що в подальшому стало підставою для винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Проте, з наявних у справі доказів вбачається, що обсяг доходу позивача за 2014 рік становить 149085,87 грн., що підтверджується даними декларації та книги обліку доходів і витрат № 943 від 07.06.2010р.
При цьому, як було вірно встановлено судом першої інстанції, станом на 31.12.2014р. позивач за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. мав у наявності 224167,19 грн. оприбуткованих готівкових коштів, які складаються з: 75 081,32 грн. грошових коштів, що були оприбутковані у Книзі обліку доходів і витрат у 2013 році та не здані в банк на кінець 2013 року та грошові кошти у розмірі 149085,87 грн., що оприбутковані в Книзі обліку доходів і витрат за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. При цьому, загальний розмір оприбуткованих у Книзі обліку доходів та витрат грошових коштів за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., які здані в банк, складає 179 431,46 грн.
А залишок грошових коштів, що оприбуткований у Книзі обліку доходів і витрат та не зданий до банку станом на 31.12.2014р. складає 44735,73 грн.
Таким чином, отримана ФОП ОСОБА_2 виручка у 2014 році повністю була відображена нею у книзі обліку доходів та витрат, що в свою чергу свідчить про відсутність порушення позивачем вимог пункту 2.6 Глави 2 Положення № 637.
За таких обставин, аналізуючи норми чинного законодавства та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог даного позову та наявність правових підстав для його задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,
Залишити апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у місті м. Києві без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Суддя Петрик І.Й.
Суддя Сорочко Є.О.