22 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 638/10782/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Сіренко О.І.
суддів: Жигилія С.П. , Курило Л.В.
за участю секретаря судового засідання : Моісеєвої К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 Бангладеш Фокрулалам Місба на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.07.2017р. ( повний текст складений 31.07.2018 року), суддя Цвірюк Д.В. ,по справі № 638/10782/18
за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
до громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 Бангладеш Фокрулалам Місба
про примусове видворення за межі території України, затримання з метою поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні терміном на 6 місяців,
26 липня 2018 року Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі по тексту - ГУ ДМС в Харківській області, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 Бангладеш Фокрулалам Місба, ІНФОРМАЦІЯ_1, про примусове видворення за межі території України, , затримання з метою поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні терміном на 6 місяців.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідач незаконно перебуває на території України, у нього відсутній документ, підтверджуючий його особу, та посилаючись на положення Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", просить задовольнити позов.
Крім того, Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області просить затримати громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 Бангладеш Фокрулалам Місба з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, терміном на 6 місяців.
Позивач просив прийняти рішення про затримання відповідача терміном на 6 місяців.
26 липня 2018 року рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова позов задоволено.
Затримано з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 Бангладеш Фокрулалам Місба, ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на шість місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Примусово видворено за межі України громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 Бангладеш Фокрулалам Місба, ІНФОРМАЦІЯ_1, без постійного місця проживання.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Сторони про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 18.07.2018 року працівниками ОСОБА_3 в Харківській області спільно з працівниками ГУ ДМС України в Харківській області під час проведення цільового профілактичного заходу з виявлення іноземців та ТБГ, які нелегально перебувають на території м. Харкова було виявлено громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 Бангладеш Фокрулалам Місба, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на території України з порушенням ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». В ході проведення перевірки встановлено, що вищевказаний іноземець прибув в Україну у липні 2018 року поза пунктом пропуску Державного кордону без паспортного документу. Близьких родичів серед громадян України не має, постійного джерела доходів, гарантій приймаючої сторони в Україні не має, підстави для подальшого перебування на території України відсутні.
18.07.2018 р. головним спеціалістом відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Управління у справах іноземців та ОБГ ГУДМС України в Харківській області прийнято рішення про примусове повернення з України громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 Бангладеш Фокрулалам Місба , ІНФОРМАЦІЯ_2, яким, зокрема, зобов'язано відповідача у строк до 22.07.2018 р. покинути територію України (а.с. 11-12), про що відповідача повідомлено під підпис 18.07.2018 р. (а.с. 13).
18.07.2018 р. працівниками Немишлянським РВ у м. Харкові ГУ МВС України в Харківській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МХК 122165, в якому зафіксовано, що громадянин ОСОБА_1 ОСОБА_2 Бангладеш Фокрулалам Місба, ІНФОРМАЦІЯ_2, в липні 2018 року ( зі слів останнього) незаконно перетнув Державний кордон України поза пунктом пропуску, проживав без документів на право проживання в Україні, чим порушив вимоги ст.ст. 9, 13 Закону України «Про правовий статус іноземців». ( а.с. 14).
18.07.2018 року працівниками Немишлянського РВ у м. Харкові ГУ МВС України в Харківській області прийнято постанову , якою громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 Бангладеш Форкрулалам Місба, ІНФОРМАЦІЯ_2, притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу (а.с. 15).
Станом на момент звернення позивача до суду відповідач територію України не покинув, тобто, не виконав рішення про примусове повернення з України.
Оскільки у встановлений строк відповідач добровільно не покинув територію України, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Згідно з ч.2 ст. 14 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави (ч. 1 ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Частиною 5 статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено, що іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Виходячи із системного аналізу вказаних положень Закону, колегія суддів дійшла висновку, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.
Згідно рішення від 18.07.2018 року про примусове повернення з України громадянина ОСОБА_2 Бангладеш Фокрулалам Місба, ІНФОРМАЦІЯ_1 вирішено примусово повернути до країни походження відповідача та зобов'язано його покинути територію України у термін до 22.07.2018 року. ( а.а. 11-12)
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач вказане рішення отримав, зобов'язався не пізніше 22.07.2018 року залишити територію України та був ознайомлений з вимогами ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" щодо видворення у примусовому порядку та про наслідки в разі ухилення від виїзду за межі України у визначений термін. Також копію рішення перевірив перекладач (а.с. 13).
Доказів оскарження вказаного рішення матеріали справи не містять.
Відповідно до частин 2, 3 статті 25 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.
Рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення.
Доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, направлених на виконання вищевказаного рішення та добровільне повернення в країну походження або третю країну матеріали справи не містять, а відповідачем ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного розгляду не надано.
В поясненні відповідач зазначив, що на територію України прибув поза пропуску через державний кордон з метою транзитного проїзду до країн Західної Європи та визнав, що знаходиться на території України нелегально. ( а.а. 16)
Тобто наявні обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виїзду з території України в добровільному порядку, про що свідчить порушення чинного законодавства України, відсутність документа на право перебування в Україні та коштів, на підставі яких він може самостійно покинути територію України, а також відсутність у нього законних підстав перебування та проживання на території України.
Відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» рішення суду про примусове видворення іноземця або особи без громадянства виконується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, а стосовно іноземців та осіб без громадянства, затриманих ним у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України, - органом охорони державного кордону. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове видворення здійснюється органом, за чиїм позовом суд прийняв рішення про примусове видворення. З метою контролю за виконанням іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове видворення службові особи органу охорони державного кордону або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, здійснюють супровід такого іноземця або особи без громадянства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, службова особа якого супроводжувала іноземця та особу без громадянства, яку примусово видворено за зверненням органу Служби безпеки України, інформує такий орган про виконання рішення про примусове видворення.
Відповідно до ч. 8 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» положення цієї статті не застосовуються до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
Статтею 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено перелік обставин за наявності яких забороняється примусове повернення чи примусове видворення іноземця або особи без громадянства.
Відповідач досяг 18-річного віку, статус біженця йому не надано, в процедурі отримання статусу біженця або особи яка потребує додаткового захисту в Україні не перебуває.
Судовим розглядом встановлено відсутність обставин, передбачених ст.ст.30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», які забороняють примусове видворення відповідача.
Згідно ч.1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:
1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;
2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Відповідно ч.4 ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Доводи скаржника про те, що він не мав змоги покинути територію України у визначений строк колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач ознайомився із рішенням відповідача про примусове повернення в присутності перекладача, ніяких клопотань, в тому числі з приводу надання правової допомоги, не заявляв (а.с.13), а та обставина, що відповідач не має паспортного документу в свою чергу свідчить про неможливість самостійно залишити територію України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи в вищенаведених норм чинного законодавства та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.243, 250, 289, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 Бангладеш Фокрулалама Місба - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 липня 2018 ( повний текст складений 31.07.2018 року) по справі № 638/10782/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6
Повний текст постанови складено 22.08.2018 року.