22 серпня 2018 року справа №812/564/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Блохіна А.А.
ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду (суддя - Шембелян В.С.) від 04 червня 2018 року у справі № 812/564/18 (повний текст рішення складено 11 червня 2018 року) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про зобов'язання провести поновлення та виплату пенсії шляхом призначення її знову з проведенням індексації і компенсацію втрати частини доходів, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про зобов'язання провести поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 року шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно було відмовлено у поновленні виплати пенсії, оскільки матеріали справи містять докази подання всіх необхідних оригіналів документів для огляду та засвідчення копій, адже відповідач поставив свій підпис і штамп під супроводом з яким подавались документи, яким в свою чергу засвідчено, що всі оригінали документів подаються для огляду та засвідчення копій, які також надаються разом з заявою. Для поновлення вже призначеної пенсії не передбачено вимоги подання яких би то не було документів, окрім відповідної заяви та документу, що посвідчує особу. Позивач зазначив, що суд першої інстанції застосував до поновлення пенсії норми, які регулюють призначення пенсії вперше. В даній справі мова йдеться про поновлення раніше призначеної пенсії. Крім того, в порушення п.2 ст.9 КАС України, суд першої інстанції вийшов за межі публічно-правового спору між сторонами, обмеженого аргументами відмови відповідача у поновленні пенсії і виніс рішення з питання, яким УПФУ не аргументувало свою думку, яке не є предметом спору. У своїй відмові про поновлення пенсії відповідач не оскаржує цього факту, а відмовляє лише на підставі того, що заява про поновлення подана не особисто ОСОБА_2. Позивач також зазначив, що право громадян України, які постійно проживають за кордоном, на отримання ними пенсійних виплат однозначно встановлено рішенням Конституційного суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009 року.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю та була прийнята на консульський облік в консульському відділі Посольства України в Державі Ізраїль, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон АЕ 554657.
До виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю позивач мешкала за адресою: Мікрорайон 2, буд.15, кв.33, м.Красний Луч, Луганська область.
Копією трудової книжки позивача підтверджується, що 25.01.1999р. її було звільнено за власним бажанням.
Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України листом від 08.08.2017р. №11137/Т-11 звернення ОСОБА_3 від 18.07.2017р. щодо передачі заяви позивача про поновлення пенсії направлено до УПФУ в м. Сєвєродонецьку для розгляду по суті. Водночас повідомлено, що порядок звернення за поновленням виплати раніше призначеної пенсії визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затв. постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (зі змінами), зареєстр. В Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846.
Відповідач листом від 21.08.2017р. № 13690/02-21 повідомив представника позивача про те, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затв. постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. № 1566/11846 зі змінами. Відповідно до п.п.1.5 Порядку №22-1 заяви про поновлення пенсії, якщо виплату пенсії було припинено, подаються пенсіонерам (законними представниками) особисто до органів Пенсійного фонду України. Поновлення виплати пенсії за заявами посвідченими нотаріально, поданими довіреними особами або надіслані поштою, не допускаються. Заява на поновлення пенсії від ОСОБА_2 не була подана до управління за вимогами вищезазначеного Порядку, тому позивачу було запропоновано особисто звернутися з заявою на поновлення пенсії та необхідними документами, які зазначені в розділі ІІ Порядку №22-1.
17.08.2017 р. уповноважений за нотаріально посвідченою довіреністю представник позивача звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку із заявою від імені позивача від 17.08.2017р. № 1397 про поновлення виплати раніше призначеної пенсії з копіями документів (довіреності, паспорта, ІПН, трудової книжки, оригінал апостильованої заяви про поновлення пенсії, що підписана особисто ОСОБА_2 підпис якої завірений нотаріально).
Відповідач листом від 31.08.2017р. № 14075/02-21 повідомив представника позивача про те, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затв. постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. № 1566/11846 зі змінами. Відповідно до п.п.1.5 Порядку №22-1 заяви про поновлення пенсії, якщо виплату пенсії було припинено, подаються пенсіонерам (законними представниками) особисто до органів Пенсійного фонду України. Поновлення виплати пенсії за заявами посвідченими нотаріально, поданими довіреними особами або надіслані поштою, не допускаються. Заява на поновлення пенсії від ОСОБА_2 не була подана до управління за вимогами вищезазначеного Порядку, тому позивачу було запропоновано особисто звернутися з заявою на поновлення пенсії та необхідними документами, які зазначені в розділі ІІ Порядку №22-1.
Тобто, підставою для відмови у поновленні позивачеві виплати пенсії стало порушення останньою положень п.п. 1.5 Порядку № 22-1. У наведеному рішенні відповідачем не було зазначено про недоліки наданих документів.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі Закон №1058-ІV) виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 51 цього Закону у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного суду України від 07.10.2009 року№ 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду про те, що позивач має право на виплату призначеної їй пенсії за умов відповідного звернення до пенсійного органу з заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії, подання всіх необхідних документів в формі та порядку, що передбачені чинним на момент звернення законодавством України.
Частиною другою статті 49 Закону № 1058-ІV встановлено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного Фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1) (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.5 Порядку №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Тобто, пунктом 1.5 Порядку №22-1 передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018р. у справі № 757/12134/14-а.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, до УПФУ в м. Сєвєродонецьку звертався представник позивача на підставі нотаріально завіреної довіреності з проставленим апостилем. За таких обставин, висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог п.1.5 Порядку №22-1 та необхідності особисто звернутися з заявою на поновлення пенсії, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним.
Згідно п. 2.8 Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати: 1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, відділ персоніфікованого обліку подає довідку із бази даних реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 1 до Положення, а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення; 2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу; 3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім'ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника інвалідом або учасником війни тощо).
Тобто, за приписами наведеної норми додаткові документи можуть надаватися, а не є обов'язковими.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність доказів в підтвердження подання позивачем або його представником оригіналів документів. Судом зазначено, що в матеріалах справи є лише копії цих документів без відповідного засвідчувального напису, зробленого працівником пенсійного органу. Тому рішення відповідача про відмову в поновленні виплати пенсії є обґрунтованим та законним.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови в поновленні пенсії стало не дотримання позивачем положень п.п. 1.5 Порядку № 22-1. У рішенні взагалі не зазначено про необхідність надання позивачем оригіналів документів.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що рішення відповідача про відмову в поновленні виплати пенсії є обгрунтованим та законним, колегія суддів вважає помилковим.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, поновлення пенсій громадянам.
Належним способом захисту буде визнання протиправним рішення про відмову відповідача у поновленні виплати пенсії та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про поновлення пенсії від 17 серпня 2017 року.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у справі № 812/564/18 - задовольнити частково.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у справі №812/564/18 - скасувати.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області від 31.08.2017 року №14075/02-21 про відмову у поновленні раніше призначеної пенсії.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 17 серпня 2017 року про поновлення виплати раніше призначеної пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (код ЄДРПОУ 21792459) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідетифікаційний номер - НОМЕР_1, адреса проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, Держава Ізраїль, 42040) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) 01 копійка.
В інший частині у задоволені позовних вимог відмовити.
Повне судове рішення складено 22 серпня 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 22 серпня 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
ОСОБА_1