24 квітня 2018 року справа № 804/8059/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В. Юрко І.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 р. в адміністративній справі № 804/8059/17 (суддя Кальник В.В.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про застовування фінансових санкцій,
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про застосування до неї фінансових санкцій у вигляді штрафу на суму 17000 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування скарги апелянт зазначила, що по-перше, оскаржуване рішення відповідача є протиправним, оскільки винесене не у формі податкового повідомлення-рішення; по-друге, заяву на отримання ліцензії була подана нею завчасно, плата внесена ще 06.12.2016 року, рішення про видачу ліцензії прийнято 16.12.2106.
Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила такі обставини.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця (а.с. 11).
19.10.2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області видано наказ № 5812-п про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1С.(а.с. 26)
19.10.2017 року на підставі вищезазначеного наказу були видані направлення на перевірку за № №10863, 10864(а.с. 27,28).
24.10.2017 року за результатами фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання про здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами посадовою особою органу ДФС складено акт за № 17965/104-36-40-06/НОМЕР_1.
Перевіркою встановлено факт реалізації алкогольними напоями в період з 18.12.2016 року по 21.12.2016 року без відповідної ліцензії.
07.11.2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. у відповідності до абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. №481/95-ВР.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.
Щодо посилання позивача на відсутність права органу доходів і зборів на прийняття рішення про стягнення штрафу у будь-якій іншій формі, крім як у формі податкового повідомлення-рішення колегія суддів виходить з наступного.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі Закон № 481/95-ВР).
Відповідно до ст. 15 Закону № 481/95-ВР імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій. Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Приписами ст. 17 Закону №481/95-ВР передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів, зокрема, за оптову (включаючи імпорт та експорт) і роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.
Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
З наведеного вбачається, що, зокрема, роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності у них ліцензій. У разі порушення цієї норми Закону, до суб'єктів господарювання передбачене застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів, рішення про стягнення яких приймаються або органами доходів і зборів, або органом, який видав ліцензію.
Отже, орган доходів і зборів повноважений на прийняття рішення про стягнення штрафів у випадку відсутності ліцензії у суб'єкта господарювання при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою КМУ № 790 від 02.06.2003 і є чинним.
Вказаним Порядком визначено форму рішення про застосування фінансових санкцій, яке виноситься у разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. При цьому ця форма визначена в редакції постанови КМУ від 16.12.2015 № 1050, тобто прийнята у часі пізніше, ніж набрав чинності Податковий кодекс України.
Таким чином, до компетенції відповідача відноситься прийняття рішення про стягнення штрафів за порушення Закону № 481/95-ВР, форма якого визначена та затверджена Порядком № 790. Прийняте відповідачем оскаржене рішення відповідає формі, затвердженій зазначеним Порядком.
Посилання апелянта з цього приводу на приписи статті 113 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки пунктом 113.3 цієї статті визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Таким чином, порядок застосування штрафних санкцій ті їх розміри можуть визначаються не тільки Податковим кодексом України, а і іншими законами України, якими регулюються певні правовідносини. В даному випадку таким Законом і є Закон № 481, яким регулюються питання, зокрема виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями. З огляду на вказане колегія суддів вважає, що жодних порушень чинного законодавства при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій у формі, визначеній Порядком № 790, відповідачем не допущено.
Щодо посилання позивача в апеляційній скарзі на наявність у неї ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, колегія суддів зазначає.
Положеннями статті 15 Закону України № 481/95-ВР визначено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання. Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.
Як вбачається, у ході фактичної перевірки відповідачем встановлено, що в період з 18.12.2016 року по 21.12.2016 року позивач здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями без відповідної ліцензії.
Так, в матеріалах справи міститься пояснювальна записка позивача від 20.10.2017 року, в якій зазначено, що нею здійснювався продаж алкогольних напоїв без відповідної ліцензії, у зв'язку з пропуском строку подачі заяви на отримання відповідної ліцензії (а.с. 32)
Також в матеріалах справи міститься ліцензія Серії АЖ № 000952 від 10.12.2015 р. на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, виданої строком з 17.12.2015 р. до 17.12.2016 р. (а.с. 15) та витяг з рішення від 16.12.2016 р. № 226 про видачу позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями строком з 22.12.2016 р. по 22.12.2017 р.
Таким чином, у період з 18.12.2016 року по 21.12.2016 року ОСОБА_1 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями не мала. Факт подання нею заяви на видачу ліцензії, проведення оплати, а також прийняття органом ДФС рішення про видачу, не є підтвердженням наявності ліцензії, оскільки термін дії попередньої закінчився 17 грудня 2016 року, а термін дії нової розпочався лише 22 грудня 2016 року.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при винесенні рішення № 000179/04-36-40-06/НОМЕР_1 від 07.11.2017 року про застосування фінансових санкцій відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308,311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року в адміністративній справі № 804/8059/17 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: І.В. Юрко