16 серпня 2018 рокусправа № П/811/657/18
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасова Ю.В.
судді: Божко Л.А., Лукманова О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 (суддя Черниш О.А., дата складання повного тексту 31.05.2018)
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - Приватне підприємство "Агрофірма"Панчеве" про скасування рішення,-
Позивач, ОСОБА_1, звернулась з позовом до державного реєстратора Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №39138510 від 09.01.2018 року.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 5,0049 га, кадастровий номер 3523885800:02:000:0606, розташованої на території Панчівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. У січні 2018 року їй стало відомо, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №39138510 від 09.01.2018 року державний реєстратор Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області ОСОБА_2 зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди цієї земельної ділянки за ПП "Агрофірма "Панчеве" на підставі договору оренди землі №1608 від 11.09.2003 року, судових рішень у цивільних справах №395/1007/16-ц та №395/542/17. Позивач стверджує про незаконність цього рішення відповідача, оскільки судовими рішеннями у цивільній справі №395/1007/16-ц договір оренди землі №1608 від 11.09.2003 року, укладений між ним та ПП "Агрофірма "Панчеве", визнано поновленим, але відмовлено у позові ПП "Агрофірма "Панчеве" про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення цього договору. Відтак, на думку позивача, через відсутність додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, укладеного між нею та ПП "Агрофірма "Панчеве", а також у зв'язку з винесенням Верховним Судом ухвали від 27.12.2017 року про зупинення виконання судових рішень у цивільній справі №395/542/17, у відповідача були відсутні підстави для реєстрації права оренди земельної ділянки за ПП "Агрофірма "Панчеве".
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що у спірних правовідносинах відсутність додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, укладеного між його сторонами, не є перешкодою для державної реєстрації права оренди земельної ділянки за орендарем з огляду на наявність судового рішення, що набрало законної сили, яким договір оренди землі визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором. Також зазначено, що ухвала Верховного Суду від 27.12.2017 року у цивільній справі №395/542/17, якою за клопотанням ФГ "Аграрник-2007" зупинено виконання рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26.09.2017 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 22.11.2017 року, до закінчення касаційного провадження, станом на дату і час реєстрації заяви ПП "Агрофірма "Панчеве" від 03.01.2018 року про державну реєстрацію іншого речового права з одночасним припиненням попередньої реєстрації іншого речового права, ця ухвала не була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а відтак не могла бути врахована відповідачем під час державної реєстрації прав.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Вважає, що рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області не було поновлено дію договору зазначеної земельної ділянки. Також посилається на зупинення Верховним Судом виконання рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області до закінчення касаційного провадження.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у адміністративній справі, виходячи з наступного.
В силу п. 3 ст. 19 КАС України, адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинство і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Матеріалами справи підтверджується, що на даний час тривають спірні правовідносини щодо права оренди земельних ділянок. Отже, існує спір про право, який є первинним у порівнянні з адміністративним спором, що унеможливлює розгляд справи адміністративним судом, оскільки адміністративний спір є похідним від приватноправового спору, який на даний час триває при розгляді цивільних справ в суді.
Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки за кадастровим номером 3523885800:02:000:0606, площею 5,0049 га, яка розташована на території Панчівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-КР №038764, виданого 10.04.2002 року Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області. (а.с. 6)
Державна реєстрація права власності (з відкриттям розділу) на цю земельну ділянку за позивачкою проведена 14.09.2013 року, про що державним реєстратором реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення №6164448 внесено відповідний запис. (а.с. 6)
Між позивачкою та ПП "Агрофірма "Панчеве" 11.09.2003 року укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 передала, а ПП "Агрофірма "Панчеве" прийняло в оренду земельну ділянку №606 площею 5,01 га за кадастровим номером 3523885800:02:000:0606. Договір укладено терміном на 10 років, з 11.09.2003 року до 11.09.2013 року. Вказаний договір посвідчений державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області та зареєстрований в реєстрі за №1608, а 23.09.2003 року Новомиргородською районною філією КРФ ДП "ЦДЗК" зареєстрований у Державному реєстрі земель за №248. (а.с. 68 - 69).
Після закінчення терміну дії цього договору 04.10.2013 року ОСОБА_1 уклала з фермерським господарством "ОСОБА_3Б." договір оренди землі, за умовами якого передала останньому в оренду земельну ділянку загальною площею 5,0049 га за кадастровим номером 3523885800:02:000:0606. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки проведена 07.10.2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області на підставі рішення №6903372, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис. (а.с. 8)
Між тим, у серпні 2016 року ПП "Агрофірма "Панчеве" звернулося до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1, ФГ "ОСОБА_3Б." про визнання договору оренди землі із попереднім орендарем поновленим, визнання додаткової угоди укладеною. Звертаючись до суду з позовом про захист свого порушеного права на укладення договору оренди землі від 11.09.2003 року на новий строк, ПП "Агрофірма "Панчеве" посилалось на невизнання орендодавцем його переважного права на поновлення договору оренди землі, передбаченого договором та статтею 33 Закону України "Про оренду землі", унаслідок чого останнім було укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки з іншим орендарем.
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 18.01.2017 року у цивільній справі №395/1007/16-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 26.04.2017 року, позов ПП "Агрофірма "Панчеве" задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі від 04.10.2013 року, кадастровий номер 3523885800:02:000:0606, укладений між ОСОБА_1 та ФГ "ОСОБА_3Б." Визнано поновленим договір оренди землі від 11.09.2003 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП "Агрофірма "Панчеве", посвідчений державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області, зареєстрований в реєстрі за №1608. В іншій частині позову відмовлено. (а.с. 10 - 12, 38 - 46)
Однак, ОСОБА_1, уклавши 19.04.2017 року з ФГ "ОСОБА_3Б." угоду про дострокове розірвання договору оренди землі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 3523885800:02:000:0606, вже 20.04.2017 року уклала з фермерським господарством "Аграрник-2007" договір оренди землі, за умовами якого передала останньому в оренду цю ж земельну ділянку строком на 10 років.
У зв'язку з цим державним реєстратором Новомиргородської районної державної Кіровоградської області 20.04.2017 року проведена державна реєстрація припинення іншого речового права (права оренди земельної ділянки) за ФГ "ОСОБА_3Б." (рішення №34901234) та державна реєстрація іншого речового права (права оренди земельної ділянки) за ФГ "Аграрник - 2007" (рішення №34903520), про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні записи. (а.с. 7-8)
У травні 2017 року ПП "Агрофірма "Панчеве" звернулося до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1, ФГ "Аграрник - 2007" про визнання цього договору недійсним.
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26.09.2017 року у цивільній справі №395/542/17, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 22.11.2017 року, позов ПП "Агрофірма "Панчеве" задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3523885800:02:000:0606, укладений між ОСОБА_1 та ФГ "Аграрник-2007" від 20.04.2017 року. (а.с. 49 - 54, 59 - 62)
Представник ПП "Агрофірма "Панчеве" ОСОБА_4 03.01.2018 року подав до Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області заяву про державну реєстрацію іншого речового права з одночасним припиненням попередньої реєстрації іншого речового права щодо земельної ділянки з кадастровим номером №3523885800:02:000:0606. До заяви додав договір оренди землі від 11.09.2003 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП "Агрофірма "Панчеве", а також судові рішення у цивільних справах №395/1007/16-ц та №395/542/17-ц, які набрали законної сили. (а.с. 38 - 77).
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Верховним Судом ухвалою від 27.12.2017 року про зупинення виконання судових рішень у цивільній справі №395/542/17, зупинено виконання рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області до закінчення касаційного провадження.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, що розглядаючи дану справу по суті, суд першої інстанції виходив із того, що даний спір є адміністративним, проте з такими висновками погодитись не можна, з огляду на ч. 3 ст. 19 КАС України.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1,2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
В силу вимог п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належали спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
З огляду на положення частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України та пункту 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України вимоги щодо реєстрації майна, інших реєстраційних дій можуть розглядатися судами в порядку цивільного чи господарського судочинства (залежно від суб'єктного складу) якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав у зв'язку з оскарженням заінтересованою особою не самої реєстраційної дії (рішення), а підстави її проведення, як-то правочину, свідоцтва тощо.
Порушуючи питання про скасування рішення державного реєстратора №39138510 від 09.01.2018 року про реєстрацію права оренди, належної їй земельної ділянки, за іншою особою, у позовній заяві обґрунтовує свої вимоги тим, що оскаржуване рішення вчинене на підставі припиненого договору оренди.
За змістом ст. 1, 5, 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди землі на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України та договором оренди землі; за ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України правом оренди земельної ділянки є право, засноване на договорі. Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено правила, за якими право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього права, його оформлення відповідно до вимог Закону № 1952-IV.
З наведених норм вбачається, що право виникає (змінюється, припиняється) після державної реєстрації, однак на підставі договору чи відповідних правочинів.
Таким чином, протиправність дій державного реєстратора при вчиненні реєстраційного запису про оренду земельної ділянки можливо встановити тільки за наслідками розгляду справи про правомірність укладення/розірвання договору оренди між юридичними особами, оскільки, здійснюючи відповідні функції з державної реєстрації прав, орган державної реєстрації прав не перебував з позивачем у відносинах, заснованих на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності щодо спірного права оренди земельної ділянки, а, відтак, не міг визнавати чи оспорювати майнові права позивача в розумінні ст. 15 Цивільного кодексу України.
Тобто у цій справі позивач просить захистити своє речове право у зв'язку із невиконанням однією із сторін умов цивільно-правової угоди, а тому цей спір не є публічно-правовим, а стосується договірних відносин і має вирішуватись за правилами ГПК/ЦПК України.
За таких обставин ухвалене в адміністративній справі судове рішення судом першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів апеляційної інстанції закриваючи провадження в даній справі бере до уваги Постанови Верховного Суду від 16.06.2018 року справа № 816/2317/16 та від 20.06.2018 року справа № 821/592/16, в яких висловлена така ж правова позиція.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати, закривши провадження у справі.
Керуючись п.1 ч.1 ст.238, ст. 315, ч.1 ст. 319, ст. 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 р. - задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 р. - скасувати.
Провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки передбачені ст. 328, 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 16.08.2018.
В повному обсязі постанова виготовлена 21.08.2018.
Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова