23 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/4801/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Попка Я. С., Рибачука А. І.;
за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 лютого 2018 року у справі № 450/3540/17 (головуючий суддя - Мельничук І. І., м. Пустомити) за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 взводу роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
26 грудня 2017 року Пустомитівським районним судом Львівської області зареєстровано позовну заяву управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 взводу роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції України про визнання дій інспектора Управління патрульної поліції у м. Львові ДПП щодо складання постанови серії БР №754342 про адміністративне правопорушення від 06 грудня 2017 року про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 гривень за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП незаконними; визнання протиправною та скасування постанови серії БР №754342 від 06 грудня 2017 року про адміністративне правопорушення із закриттям провадження по справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_2 дорожнього руху позивач не порушував.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - управлінням патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовної вимоги про визнання дій інспектора Управління патрульної поліції у м. Львові ДПП протиправними.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Встановлено, що постановою інспектора Управління патрульної поліції у м. Львові лейтенанта поліції ОСОБА_3 серії БР №754342 від 06 грудня 2017 року, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 гривень.
Згідно вказаної постанови, 06 грудня 2017 року о 15 год. 25 хв. на автодорозі Західний обхід м. Львова 8 км. + 600 м. Боянівський В. С., керуючи транспортним засобом RENAULT MEGANE д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимоги дорожнього знака 5.16 (напрямок руху по смугах), чим порушив ОСОБА_2 дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п.1 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями ст. 222 КУпАП України встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів,зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлено, що ОСОБА_1 06 грудня 2017 року, керуючи автомобілем Рено, д.н.з. НОМЕР_1 рухався автодорогою Західний об'їзд м. Львова та був зупинений інспектором Управління патрульної поліції у м. Львові.
Колегія суддів звертає увагу на те, що працівниками поліції не було зібрано та представлено суду жодних належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити факт і встановити вину позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
При цьому, суд наголошує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватись виключно на висновках працівників поліції, за відсутності доказів винуватості особи, отриманих не інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.
У даній справі, крім висновків відповідача, який склав постанову у справі про адміністративне правопорушення, відсутні будь-які допустимі докази на підтвердження факту порушення позивачем ОСОБА_2 дорожнього руху, у зв'язку із чим, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях позивача ознак правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення правопорушення. Відповідачами ж жодних доказів правомірності винесеної постанови представлено не було.
Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 313, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 лютого 2018 року у справі № 450/3540/17 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_4
судді ОСОБА_5
ОСОБА_6
Повне судове рішення складено 23 серпня 2018 року.