15 серпня 2018 року справа № 804/2007/18
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.,
суддів: Лукманової О.М. Божко Л.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 р. (головуючий суддя Єфанова О.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ, йому призначена пенсія за вислугою років відповідно до “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Вважає, що законодавством України йому гарантоване право на перерахунок пенсії у зв'язку з зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Суд першої інстанції визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року, як пенсіонеру Органів внутрішніх справ, згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей”, ст. ст. 51, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення від 17.05.2017р. №83/28298 з урахуванням грошового забезпечення поліцейських та зобов'язав відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії.
Рішення суду першої інстанції обґрунтована тим, що у позивача наявне право на перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, в частині зобов'язання застосувати положення Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” під час перерахунку та виплати пенсії позивачці відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та винести постанову, якою відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог. Посилається на те, що позивач не має права на отримання компенсації відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, оскільки відповідно до частини 1 ст. 2 цього Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (компенсація) провадиться в разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Однак, позивачу суми пенсії ще не перераховувалися (станом на час розгляду справи у суді першої інстанції) та не нараховувався новий її розмір, з урахуванням такого перерахунку. Визначальним фактором для компенсації є втрати частини саме нарахування тих чи інших сум пенсії, натомість в даному випадку спірні суми пенсії не нараховувалися, тож, для застосування компенсації втрати частини доходу - відсутні правові підстави.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням вимог ЗУ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”.
В відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що саме неправомірна бездіяльність відповідача, бездіяльність щодо здійснення перерахунку, призвела до неможливості виплат позивачу, що призвело до втрати позивачем частини доходу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ).
29.03.2017 року відповідачем було отримано лист Пенсійного фонду України №9493/02-23 від 28.03.2017р. щодо підготування та надання ліквідаційним комісіям списків осіб, які мають право на перерахунок пенсії. Водночас, зазначеним листом було повідомлено, що перерахунок та виплату перерахованих пенсій необхідно забезпечити лише після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.
За супровідним листом № 8395/03/04 від 03.04.2017 року Головним управлінням до ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області були надані відповідні списки осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України для перерахунку пенсії з 01.01.2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 р., як це було передбачено Порядком № 45 (в редакції до 24.02.2018р.).
Упродовж травня-червня 2017 року до Головного управління поступово були надані довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсій усім особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, в тому числі і позивача. Водночас, користуючись правом перевірки вказаних довідок, наданих п. 9 Порядку № 45, головним управлінням були виявлені помилки в усіх довідках щодо невідповідності середніх розмірів премії, зазначених у довідках, розміру премії, який повинен бути зазначений у відповідності із п. 5 Порядку № 45, а саме: премії у довідках були зазначені в середньому розмірі, що фактично виплачені в грудні 2015 року, замість січня 2016 року.
В липні 2017 року позивач направив на адресу Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області запит про причини не перерахування пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
На вищевказаний запит відповідачем направлено лист від 08.12.2017р. №7288-17, яким позивачу, зокрема, повідомлено, що в довідці про розмір грошового забезпечення на ім'я позивача премія зазначена в середньому розмірі, що фактично виплачена в грудні 2015 року, замість січня 2016 року, через що довідка була повернута до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області для приведення у відповідність до вимог норм законодавства. Також в вищевказаному листі зазначено, що перерахунок пенсії буде здійснено після виділення додаткових коштів з державного бюджету України.
Позивач, вважаючи вищевказану відмову протиправною, звернувся з означеним позовом до суду.
Оскільки відповідачем не заперечується право позивача на здійснення перерахунку пенсії та не оскаржено рішення суду першої інстанції в цій частині, колегія суддів апеляційної інстанції переглядає законність рішення суду першої інстанції лише в межах доводів вимог апеляційної скарги відповідача.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині перерахунку пенсії позивачу із застосуванням норм Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, виходив з того, що компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.
Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з висновками суду першої інстанції в частині, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, та як наслідок, не може погодитися з висновком суду першої інстанції з задоволенням позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” передбачає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Дія зазначених положень Закону поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у тому числі, і заробітна плата (грошове забезпечення).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі заробітної плати/грошового забезпечення). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Отже, виходячи зі змісту наведених норм, компенсація проводиться у разі затримки нарахованих, але не виплачених доходів громадян. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що перерахунок пенсії позивача відповідно до ст.ст. 51, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 здійснено не було, тобто нарахування не відбулося.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції необхідно скасувати в частині зобов'язання відповідача застосувати положення Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” під час перерахунку та виплати пенсії позивачу, з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні цих позовних вимог. В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року - скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області застосувати положення Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” під час перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.
В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 20.08.2018р.
Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко