про залишення апеляційної скарги без руху
23 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/6330/18
Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Качмар В. Я., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року у справі № 813/2340/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-Рітейл" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року задоволено повністю адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-Рітейл" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДФС у Київській області (далі - ГУДФС) подало апеляційну скаргу в межах строку, що був визначений частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час її подання; далі - КАС).
Відповідно до вимог частини другої статті 186 КАС апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Ухвалаю Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року апеляційну скаргу ГУДФС залишено без руху з підстав, що така не відповідала вимогам частини шостої статті 187 КАС (в редакції, чинній на час постановлення вказаної ухвали) та надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали на усунення виявлених недоліків (а.с.98-99).
Згідно штрихкодового ідендифікатора повідомлення про вручення поштового відправлення №7900512886139 вказана ухвала отримана апелянтом 11 жовтня 2017 року (а.с.101).
24 жовтня та 21 листопада 2017 року ГУДФС до суду апеляційної інстанції направлялись клопотання про продовження процесуальних строків для усунення недоліків апеляційної скарги та для виконання вимог ухвали цього суду від 29 вересня 2017 року. Необхдінсть продовження процесуального строку обґрунтована неможливістю вчасно сплатити судовий збір через відсутність бюджетних асигнувань (102-103, 110-111)
За наслідками розгляду останнього клопотання Львівським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 23 листопада 2017 року у його задоволенні відмовлено, та 27 листопада 2017 року апеляційну скаргу ГУДФС повернуто особі, яка її подала (а.с.116-120).
Повторно апеляційну скаргу ГУДФС подано 09 серпня 2018 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження (встановленого статтею 295 КАС).
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС (в редакції, чинній на час постановлення цієї ухвали) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Особою, яка подала апеляційну скаргу, заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що скаржником були вчинені всі заходи спрямовані на сплату судового збору. Юридичним управлінням ГУДФС направлялась службова записка до управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності щодо необхідності сплати судового збору. Однак платежі за платіжними дорученнями апелянта не здійснювались у зв'язку з недостатністю фінансування.
Разом з тим, враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що наведені скаржником доводи, що стосуються поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску такого строку.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Таку ж позицію, також підтримує і Верховний Суд про, що свідчать постанови від 26 червня 2018 року та 7 серпня 2018 року у справах №№810/3711/15, 810/2511/16.
Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Пономарьов проти України" зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Цей Суд також вказав, що можливе скасування обов'язкового до виконання рішення позбавило б заявника впевненості в обов'язковому рішенні суду та може позбавити можливості отримати кошти, яких він легітимно очікував.
Також потрібно наголосити і на тому, що скаржником не вказано та не надано будь- якого підтвердження щодо часу надходження на його рахунки необхідних коштів для сплати судового збору. Згідно платіжного доручення №1352 судовий збір сплачено 26 липня 2018 року. Не вказано також і дати отримання ухвали апеляційного суду про повернення первинно поданої апеляційної скарги.
Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз'яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року у справі № 813/2340/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-Рітейл" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню ДФС у Київській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1