19 липня 2018 року справа № 200/13234/16-а(2-а/200/502/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В. Юрко І.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 7 грудня 2016 року у справі № 200/13234/16-а (суддя Женеску Е.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову серії ПСЗ № 075180 від 06.07.2016 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, винесену інспектором 1 роти 4 батальйону УПП у м. Дніпропетровську старшим сержантом поліції ОСОБА_2
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
06.07.2016 року інспектором 1 роти 4 батальйону УПП у м. Дніпропетровську старшим сержантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії ПСЗ №075180, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, за те що, керуючи автомобілем Cherry Tiggo у м. Дніпропетровськ по вул. Донецьке шоссе - вул. Шолохова, проїхав дане перехрестя на забороняючий (червоний) сигнал світлофору, чим порушив пп. «е» п. 8.7.3 ДПР, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с. 3)
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та відсутній склад адміністративного правопорушення.
При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
За приписами пп. «е» пункту 8.7.3 ОСОБА_3 дорожнього руху червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
Таким чином, винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюються доказами, визначеними статтею 251 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на п. 7 розділу ХІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зазначає, що вчинене позивачем порушення було зафіксоване на нагрудний відеореєстратор, але відеозапису з дня правопорушення не було збережено у зв'язку з закінченням термінів зберігання відеозаписів у відповідному підрозділі управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.
Вказані доводи апеляційної скарги є безпідставними і судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки додержання відповідачем приписів зазначеної Інструкції не є тотожним доведенню вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Жодних же доказів у розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують порушення позивачем ОСОБА_3 дорожнього руху, наявність в його діях складу правопорушення та правомірність прийняття оскаржуваної постанови (фото, відеозапис тощо), відповідачем суду не надано.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, оскільки доказів вини позивача у правопорушенні, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, що в свою чергу свідчить про неправомірність складеної відносно останнього постанови про накладення адміністративного стягнення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308,311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 7 грудня 2016 року у справі № 200/13234/16-а залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: І.В. Юрко