22 серпня 2018 року
Київ
справа №171/1646/17(2-а/171/60/17)
адміністративне провадження №К/9901/56586/18
судді-доповідача Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., -
під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з позовними вимогами визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ від 16 серпня 2017 року № 24313/03101 щодо повернення документів для призначення пенсії без виконання та відмови у призначенні пенсії за вислугу років; визнати за позивачем право на призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобовязати ГУ ПФУ зарахувати до календарної вислуги років (без додаткових умов) із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, навчання у цивільному вищому навчальному закладі з 1991 по 1996 роки на підставі диплому спеціаліста від 11 червня 1996 року серії ЛД № 008015; зобов'язати ГУ ПФУ призначити пенсію за вислугу років, починаючи з 01 липня 2017 року, та провести її виплату
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області постановою від 05 лютого 2018 року позов задовольнив частково.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 червня 2018 року рішення суду першої інстанції скасував, прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
ОСОБА_2 не погодився з рішенням суду апеляційної інстанцій і 02 липня 2018 року подав касаційну скаргу про його скасування.
У касаційній скарзі не зазначалася дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. Тому суддя-доповідач своєю ухвалою від 27 липня 2018 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк на усунення її недоліків.
У строк встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху скаржник усунув недоліки, які були в ній зазначені.
Колегія суддів перевірила наведене в касаційній скарзі обґрунтування на користь задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.
Зі змісту касаційної скарги убачається, що спір у цій справі виник з приводу оскарження фізичною особою рішення, дій суб'єкта владних повноважень щодо призначення пенсії за вислугу років.
Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
За пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, оскільки касаційна скарга ОСОБА_2 подана на судове рішення, яке за законом не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті провадження за цією скаргу слід відмовити.
У касаційній скарзі її автор посилається на те, що у касаційній скарзі порушуються питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, касаційна скарга має виняткове значення для позивача, який подає касаційну скарну, оскільки оскаржене рішення суду апеляційної інстанції перешкоджає реалізувати позивачу право на отримання гарантованого державою пенсійного забезпечення, передбаченого законом. З погляду скаржника, ці умови, які передбачені підпунктами а), в) пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС, роблять можливим перегляд оскарженої постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
Справді, процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку.
Однак для цього мають бути такі умови. Приміром, якщо стверджується, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджувані питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин. Якщо відштовхуватись від положень процесуального закону про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, то в касаційній скарзі мають наводитися обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загального ряду.
Цих, описаних частково, та інших подібних передумов допуску справи незначної складності до касаційного провадження касаційна скарга ОСОБА_2 не містить.
Натомість характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, зокрема й суду касаційної інстанції, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами до пенсійних органів, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_2 як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись пунктом 8 частини третьої статті 2, частиною першою статті 31, частиною другою статті 119, статтями 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: Я.О. Берназюк
А.Ю. Бучик