Іменем України
21 серпня 2018 року
Київ
справа №810/3508/17
адміністративне провадження №К/9901/48595/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АНІКА" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року (суддя Лапій С.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року (судді: Бужак Н.П. (головуючий), Твердохліб В.А., Троян Н.М.) у справі № 810/3508/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНІКА" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АНІКА" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання незаконним та скасування рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 14 березня 2017 № 2064/10/10-13-11-02 та зобов'язання прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць лютий 2017 року з додатками та доповненням до неї ТОВ «АНІКА» з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з поданих ТОВ «АНІКА» документів від 13 березня 2017 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням від 14 березня 2017 року №2064/10/10-13-11-02 контролюючий орган протиправно відмовив Товариству у прийнятті податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року з підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. оскільки у контролюючого органу навіть у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відсутні повноваження щодо не прийняття податкової декларації.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано тим, що позивач був повідомлений про наявність рішення від 16 грудня 2016 року № 299 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яке не було оскаржено, а відтак враховуючи вимоги пункту 184.5 статті 184 Податкового кодексу України відсутні правові підстави для висновку про визнання незаконним та скасування рішення контролюючого органу від 14 березня 2017 № 2064/10/10-13-11-02 та зобов'язання прийняти податкову декларацію Товариства з податку на додану вартість за лютий 2017 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "АНІКА є юридичною особою та до 16.12.2016 було зареєстровано як платник податку на додану вартість.
Рішенням комісії Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 16.12.2016 № 299 ТОВ «АНІКА» анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість.
Товариство 13.03.2017 подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2017 року.
Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області листом від 14.03.2017 № 2064/10-10-13-11-02 повідомила Товариство, що на підставі рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, ТОВ «АНІКА» не є платником ПДВ з 16.12.2016 та згідно ст. 184 Податкового Кодексу України подання податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року не передбачено законодавством.
Також судами встановлено, що рішення комісії Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 16.12.2016 № 299 ТОВ «АНІКА» анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість позивачем не оскаржувалось.
8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на неправомірність рішення судів першої та апеляційної інстанцій, цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено судами під час їх прийняття, вказує на неврахування судами доводів Товариства щодо безпідставності неприйняття податкової декларації за лютий 2017 року. Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в позовній заяві, апеляційній скарзі контролюючим органом не вказано, аргументів в чому саме полягає неправильне застосування (тлумачення) судами норм матеріального права скаржником не наведено, фактично Товариство просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Контролюючим органом відзиву на касаційну скаргу надано не було.
10. Конституція України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Стаття 19.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16.
Платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
11.2. Пункт 46.1 статті 46.
Податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
11.3. Пункт 184.5 статті 184.
З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.
11.4. Пункт 184.6 статті 184.
У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
11.5. Пункт 184.10 статті 184.
Про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
12. Платник податків, який є зареєстрованим платником податку на додану вартість, зобов'язаний подавати до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість у строки та в порядку визначеному Податковим кодексом України.
13. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
15. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в позовній заяві, в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.
У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі норм Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень) та іншим обставинам, які спростовують твердження позивача, що контролюючим органом неправомірно та безпідставно повідомлено Товариство (лист від 14 березня 2017 № 2064/10/10-13-11-02) про те, що для прийняття поданої ним податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року відсутні правові підстави.
Суди, враховуючи, що Підприємство було повідомлено про анулювання реєстрації платника ПДВ з 16.12.2016 і таке рішення оскаржено не було, а також враховуючи, положення пункту 184.6 статті 184 Податкового кодексу України, відповідно до якого для позивача лютий 2017 року вже не є звітним (податковим) періодом, обґрунтовано дійшли висновку про відсутність в діях контролюючого органу порушень норм Податкового кодексу України, а відповідно і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
16. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
17. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем як позовній заяві так і апеляційній скарзі (які безпосередньо стосуються вирішення справи по суті) у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в позовній заяві та в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.
18. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому необхідно зазначити, що посилання скаржника на те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки всім аргументам (доводам) позивача є недоречними, оскільки для надання оцінки аргументам (доводам) необхідно щоб такі безпосередньо стосувались обставин справи, були доречними та важливими, тобто такими, які мають значення для вирішення справи по суті, а як вбачається з судових рішень попередніх інстанцій всі доводи позивача, які безпосередньо стосувались оскаржуваного рішення контролюючого органу, судами взято до уваги, надано їм оцінку та враховано при прийнятті судових рішень.
19. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АНІКА" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року слід залишити без задоволення.
20. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АНІКА" залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 810/3508/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду