21 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/4374/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Шинкар Т.І., Судової-Хомюк Н.М.,
за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року, головуючий суддя - Брильовський Р.М., ухвалена о 11:25 год. у м. Львові, повний текст якої складено в повному обсязі 23.04.2018 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
В жовтні 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просила визнати протиправними дії Головного Управління МВС України у Львівській області, Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України щодо не врахування стажу 02 роки 06 місяців 09 днів при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення; зобов»язати Головне Управління МВС України у Львівській області, Ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Львівській області, Львівський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України провести перерахунок грошового забезпечення, що виплачувалося ОСОБА_1 під час служби в ГУ МВСУ у Львівській області з врахуванням стажу 02 роки 06 місяців 09 днів та виплатити не доплачені суми грошового забезпечення; визнати протиправними дії Головного Управління МВС України у Львівській області, Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівські області, Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у Львівській області щодо затримки розрахунку із ОСОБА_1 при звільненні з органів внутрішніх справ; солідарно стягнути з Головного Управління МВС України у Львівській області, Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на користь ОСОБА_1 89 983,59 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що під час звільнення в наказі від 06.11.2015 року №850 о/с «Про звільнення зі служби ОСОБА_1В.» їй було неправильно розраховано стаж служби на день звільнення. Вказувала, що 16 травня 2016 року ГУ МВС України у Львівській області було прийнято наказ №981 о/с, відповідно до якого ОСОБА_1 зараховано до вислуги років час навчання у вищому навчальному закладі із розрахунку один рік за шість місяців. Зокрема, зазначеним наказом позивачу було зараховано до вислуги років 02 роки 06 місяців 09 днів. Наказом ГУ МВС України у Львівській області №984 о/с від 30.06.2016 року було внесено часткову зміну до пункту наказу № 850 о/с від 06.11.2015 року, відповідно до якого вказано, що вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби становить: «надруковано 12 років 03 місяців 10 днів, слід читати 14 років 09 місяців 10 днів». На переконання позивача, неврахування стажу 02 роки 06 місяців 09 днів вплинуло на розмір сум, що належали позивачу до виплати продовж всього часу служби та при звільненні. Позивач стверджувала, що відповідачі не здійснили перерахунок заробітної плати, що виплачувалась у меншому розмірі, а відтак існують підстави для виплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день звернення до суду. .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України щодо не врахування стажу 2 роки 6 місяців 9 днів при виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення; зобов»язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Львівський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України провести виплату грошового забезпечення з врахуванням стажу 2 роки 6 місяців 09 днів у розмірі 231 (двісті тридцять одна) гривня 68 копійок; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд перебрав на себе невластиві функції та самостійно вирішив нарахувати недоплачену суму грошового забезпечення, обчисливши 5% від суми грошового забезпечення, що суперечить чинному законодавству.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, вважає оскаржену постанову суду незаконною та протиправною та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.
Представник Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржену постанову суду законною та обґрунтованою та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, сторін у справі, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 22.08.2006 проходила службу в Управлінні МВС України у Львівській області на підставі наказу ЛУМВ України № 235.
Згідно з наказом ГУ МВС у Львівській області від 06.11.2015 № 850 о/с «По особовому складу» відповідно до п. 10, п. 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з 06.11.2015 за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_1 експерта сектору № 4 відділу техніко-криміналістичного забезпечення органів внутрішніх справ науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС. У вказаному наказі зазначено, що вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільнення складає: 12 років 03 місяці 10 днів.
16 травня 2016 року ГУ МВС у Львівській області наказом № 981 о/с «По особовому складу» на підставі постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 додатково зараховано до вислуги років час навчання у вищому навчальному закладі із розрахунку один рік за шість місяців колишньому капітану міліції ОСОБА_1 експерту сектору № 4 відділу техніко-криміналістичного забезпечення органів внутрішніх справ науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України у кількості 02 роки 06 місяців 09 днів. Підставою вказано висновок ліквідаційної комісії ГУ МВС від 06.05.2016.
30 червня 2016 року ГУ МВС у Львівській області наказом № 984 о/с «По особовому складу» внесено часткову зміну до пункту наказу ГУМВС від 06.11.2015 № 850 о/с, відповідно до якого вислуга на день звільнення у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби становить: «надруковано 12 років 03 місяці 10 днів, слід читати 14 років 09 місяців 10 днів».
Щодо вимоги позивача зобов»язати відповідачів провести перерахунок грошового забезпечення, що виплачувалося ОСОБА_1 під час служби в ГУ МВСУ у Львівській області з врахуванням стажу 02 роки 06 місяців 09 днів та виплатити недоплачені суми грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
В наказі від 06.11.2015 року №850 о/с обраховано позивачу на день звільнення вислугу років у календарному обчисленні 12 років 03 місяці 10 днів, що не відповідає встановленим судом обставинам.
Таким чином, як встановлено судом та не заперечується сторонами, стаж ОСОБА_1 на день звільнення у календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільнення становить 14 років 9 місяці 10 днів.
Отже, на переконання апеляційного суду, відповідно до підп. 1 п. 1 розділу IV Інструкції № 475 надбавку за вислугу років ОСОБА_1 під час проходження служби в органах внутрішніх справ, а саме з 22.08.2006 року по 06.11.2015 року слід було виплачувати з врахуванням вислуги років за час навчання у вищому навчальному закладі, а саме 2 років 6 місяців 9 днів, оскільки час навчання у вищому навчальному закладі ОСОБА_1 передував часу вступу позивачки на службу в органи внутрішніх справ
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині зобов»язання Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України провести перерахунок грошового забезпечення, що виплачувалось ОСОБА_1 під час служби в ГУ МВСУ у Львівській області з 22.08.2006 року по 06.11.2015 року з врахуванням вислуги років 02 роки 06 місяців 09 днів та виплатити недоплачені суми грошового забезпечення слід задовольнити.
Враховуючи те, що Головне Управління МВС України у Львівської області перебуває в процесі ліквідації і будь - які дії від імені ГУМВС у Львівської області вчиняються Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області в задоволенні позовних вимог до Головного Управління МВС України у Львівської області слід відмовити.
З огляду на те, що помилка в обрахуванні вислуги років ОСОБА_1 тривала протягом усього часу перебування позивачки на службі в органах внутрішніх справ, а саме з 22.08.2006 року по 06.11.2015 року, безпідставним є висновок суду першої інстанції про необхідність проведення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06.02.2012 по 31.07.2013 в сумі 231,68 грн.
Вказане є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині зобов»язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центр Міністерства внутрішніх справ України провести виплату грошового забезпечення з врахуванням стажу 2 роки 6 місяців 0 днів у розмірі 231, 68 грн.
Що стосується вимог позивача визнати протиправними дії відповідачів щодо затримки розрахунку із ОСОБА_1 при звільненні з органів внутрішніх справ та солідарно стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 89983,59 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 27 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою КМ України від 08.02.1995 року №100 (далі - Порядок №100), згідно із п.п. «з» п. 1 якого цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу.
Відповідно до п. 5 вказаного Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Розглядаючи вказану позовну вимогу, апеляційний суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції не встановлено періоду, протягом якого тривала затримка розрахунку при звільненні, не визначено розміру середньої заробітної плати позивачки, а також не вірно визначено суму, яка належала позивачці до виплати при звільненні.
Вказане є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправними дій Головного Управління МВС України у Львівській області, Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівські області, Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у Львівській області щодо затримки розрахунку із ОСОБА_1 при звільненні з органів внутрішніх справ та стягнення з Головного Управління МВС України у Львівській області, Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на користь ОСОБА_1 89 983,59 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позивач просила суд стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, яка тривала з 06 листопада 2015 року по 06 вересня 2017 року, обмеживши згодом період затримки датою 06 травня 2018 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб»єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб»єктів владних повноважень.
З огляду на те, що порушення прав позивачки на своєчасний розрахунок при звільнення триває і на час постановлення рішення апеляційним судом, апеляційний суд вважає за необхідне, для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивачки розглянути вимоги позивачки за період з 06 листопада 2015 року по 06 травня 2018 року
Апеляційним судом встановлено те, що з 06 листопада 2015 року по 06 травня 2018 року розрахунок з позивачкою у повному обсязі не проведено, оскільки позивачці не перераховано та не виплачено грошове забезпечення у зв»язку із не вірним розрахунком вислуги років, а тому позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є підставною.
Порядком № 100 передбачено те, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов»язана відповідна виплата.
Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Згідно з останнім абзацом пункту 4 цього Порядку для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
Апеляційним судом встановлено те, що останніми двома календарними місяцями роботи протягом яких ОСОБА_1 перебувала на службі в органах внутрішніх справ є вересень та жовтень 2015 року.
Як встановлено з довідки про доходи від 20.11.2017 року (а.с. 38) заробітна плата ОСОБА_1 у вказані місяці становила 2561,66 грн. щомісячно.
Згідно з порядком №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Так, апеляційним судом встановлено те, що у вересні - жовтні 2015 року було 43 робочі дні. Заробітна плата позивачки за вказаний період становила 5 123,32 гри. Таким чином середньоденний заробіток позивачки становить 119,15 грн. (5123,32 / 43=119,15).
За період з 06 листопада 2015 року по 06 травня 2018 року був 624 робочий день, тому середня заробітна плата позивачки за цей період, розрахована, відповідно до Порядку № 100, становить 74 349,60 грн. (751x119,15=74 349,60)
Апеляційний суд вважає безпідставним покликання ОСОБА_1 на розмір середньомісячної та середньоденної заробітної плати позивачки, встановлений довідкою НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області від 25.05.11 № 11/1707, на який позивачка покликається в позовній заяві, оскільки вказана довідка не стосується періоду, який береться до уваги при розрахунку середньої заробітної плати на підставі Порядку № 100.
Також, як йшлося вище, апеляційний суд звертає увагу на те, що так як Головне Управління МВС України у Львівської області перебуває в процесі ліквідації і будь - які дії від імені ГУМВС у Львівської області вчиняються Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області в задоволенні позовних вимог пов»язаних із затримкою розрахунку при звільненні до Головного Управління МВС України у Львівської області слід відмовити.
Враховуючи вищенаведене, апеляційним судом встановлено те, що Ліквідаційна комісія ГУ МВС України у Львівській області всупереч вимог чинного законодавства не видала наказ про проведення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 у зв»язку із невірним розрахунком вислуги років, а Львівський науково-дослідного експертно-криміналістичний центр МВС України не провів з ОСОБА_1 своєчасного розрахунку при звільненні з органів внутрішніх справ.
Таким чином позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Ліквідаційної комісії ГУ МВС України, Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у Львівській області щодо затримки розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні з органів внутрішніх справ за період з 06 листопада 2015 року по 06 травня 2018 року слід задовольнити.
Враховуючи те, що дії Ліквідаційної комісії ГУ МВС України, Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у Львівській області щодо затримки розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні з органів внутрішніх справ за період з 06 листопада 2015 року по 06 травня 2018 року визнано протиправними, а також те, що виплату коштів проводить Львівський науково-дослідний експертно-криміналістичний центру МВС України на підставі рішення Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, і у зв»язку з прийняттям відповідного судового рішення немає необхідності в прийнятті аналогічного рішення Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність стягнути з Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на користь ОСОБА_1 74 349,60 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 06 листопада 2015 року по 06 травня 2018 року задовольнивши в цій частині позовні вимоги.
В задоволенні інших позовних вимог та до інших відповідачів слід відмовити, з мотивів, що викладені вище.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення в частині підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким адміністративний позов задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі №813/3933/17 в частині, якою зобов»язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Львівський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України провести виплату грошового забезпечення з врахуванням стажу 2 роки 6 місяців 09 днів у розмірі 231 (двісті тридцять одна) гривня 68 копійок та в частині, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині постанову, відповідно до якої позов задовольнити частково.
Зобов»язати Ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Львівській області, Львівський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України провести перерахунок грошового забезпечення, що виплачувалось ОСОБА_1 під час служби в ГУ МВСУ у Львівській області за період з 22.08.2006 по 06.11.2015 року з врахуванням стажу 02 роки 06 місяців 09 днів та виплатити недоплачені суми грошового забезпечення.
Визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії ГУ МВС України, Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у Львівській області щодо затримки розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні з органів внутрішніх справ.
Стягнути з Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на користь ОСОБА_1 74 349 (сімдесят чотири тисячі триста сорок дев»ять) гривень 60 коп. середнього заробітку за час затримки з 06 листопада 2015 року по 06 травня 2018 року розрахунку при звільненні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
Повний текст постанови складено 22.08.2018 року.