Справа № 826/3580/17 Суддя першої інстанції: Аблов Є.В.
16 серпня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Мєзєнцева Є.І. та Файдюка В.В.,
за участю секретаря - Казюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року, яке прийняте в порядку письмового провадження, у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними дій,
У березні 2017 року ФОП ОСОБА_2 (у зв'язку зі зміною прізвища відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 21 листопада 2017 року - ОСОБА_1) звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати дії Головного управління Держспоживслужби в м. Києві щодо проведення перевірки характеристик продукції у формі планової виїзної перевірки незаконними та протиправними.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильного застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що на час проведення перевірки була встановлена заборона на здійснення заходів державного нагляду (контролю).
Головне управління Держспоживслужби в м. Києві подало відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначило, що перевірку ФОП ОСОБА_1 було здійснено у відповідності до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також відповідач зазначив, що на час призначення і проведення перевірки позивача законом не були встановлені обмеження у можливості проведення перевірок характеристик продукції.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представників сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року - без змін виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що відповідно до Плану перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів з ринкового нагляду на ІV квартал 2016 року, погодженого т.в.о. заступника голови Головного управління Держспоживслужби в м. Києві, у грудні 2016 року було передбачено проведення перевірки продукції - лампи та світильники побутового використання у розповсюджувача продукції - ФОП ОСОБА_1, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Наказом начальника Головного управління Держспоживслужби в м. Києві від 26 грудня 2016 року № 2233 було передбачено проведення планової перевірки характеристик продукції з відбором зразків продукції у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_1 у термін з 26 по 27 грудня 2016 року.
На підставі вказаного наказу позивачу було видане направлення від 26 грудня 2016 року № 2163 на проведення перевірки та рішення від 26 грудня 2016 року № 12 про відбір зразків продукції.
За підсумками перевірки були складені акт відбору зразків продукції від 26 грудня 2016 року № 12, акт перевірки характеристик продукції від 26 грудня № 51, протокол про виявлене порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 26 грудня 2016 року № 51, а також рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 грудня 2016 року № 23.
ФОП ОСОБА_1 вважає дії Головного управління Держспоживслужби в м. Києві щодо проведення перевірки характеристик продукції у формі планової виїзної перевірки незаконними та протиправними, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що мораторій на проведення перевірки був відсутній, а плановий захід був здійснений у межах встановлених строків.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що відповідачем не були враховані обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі господарювання, встановлені Законами України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності».
Разом з тим, Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» набрав чинності з 01 січня 2017 року, в той час як перевірку продукції у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» було здійснено 26 грудня 2016 року.
Положення п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» встановлюють обмеження щодо проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік саме контролюючими органами у розумінні Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
Таким чином, положення п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» не регулюють правовідносини щодо проведення перевірок органами Держспоживслужби.
Згідно преамбули Закону України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності», він визначає особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
У відповідності до ч. 3 ст. 3 вказаного Закону органам державного нагляду (контролю), їх посадовим особам забороняється здійснювати щодо фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не передбачені цим Законом.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 573 «Про затвердження переліку органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності», норми якої були чинними на час виникнення спірних правовідносин, Держспоживінспекція здійснює державний ринковий нагляд, зокрема, за такими видами продукції, як електричне та електронне обладнання, лампи побутового використання.
Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами України.
Положеннями ч. 2 ст. 7 вказаного Закону суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції користуються іншими правами, визначеними цим Законом, Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», іншими нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами), а в межах здійснення ринкового нагляду - також правами, визначеними Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Разом з тим, у відповідності до п. 4 розділу вказаного Закону положення абзацу другого частини четвертої статті 4, абзаців першого - четвертого і восьмого частини другої статті 5, абзацу п'ятого статті 10, частини четвертої статті 17, абзацу п'ятого підпункту 2 пункту 2 і пункту 3 статті 22 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при вжитті заходів ринкового нагляду не застосовуються.
Таким чином, державний ринковий нагляд здійснюється за правилами, встановленими для державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, проте з певними виключеннями.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 22 вказаного Закону заходами ринкового нагляду є перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування).
Зазначені норми права вказують на те, що державний ринковий нагляд спрямований на перевірку саме продукції, а не господарської діяльності суб'єкта господарювання.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні обмеження щодо здійснення ринкового нагляду за продукцією - лампи та світильники побутового призначення, розповсюджувачем якої був магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Також позивач посилається на порушення строку повідомлення про проведення планового заходу, порядку оприлюднення плану здійснення заходів державного нагляду, інші порушення під час підготовки до проведення планового заходу.
У відповідності до ст. 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.
Таким чином, вказаним Законом передбачена можливість та встановлений порядок захисту суб'єкта господарювання від незаконного проведення перевірки, а саме - шляхом недопущення посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).
Колегія суддів враховує, що на час вирішення справи судом першої інстанції, державний ринковий нагляд був здійснений, а за його результатами складені акт відбору зразків продукції від 26 грудня 2016 року № 12, акт перевірки характеристик продукції від 26 грудня № 51, протокол про виявлене порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 26 грудня 2016 року № 51, а також рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 грудня 2016 року № 23.
За таких обставин задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1, у разі встановлення підстав для цього, не призведе до відновлення права, на захист якого був поданий даний адміністративний позов.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ФОП ОСОБА_1
Отже, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 26 лютого 2018 року та не можуть бути підставою для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 238, 308, 310, 313, 316, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк
Постанова складена у повному обсязі 21 серпня 2018 року.