Постанова від 22.08.2018 по справі 367/7973/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2018 року

м.Київ

справа №367/7973/16-а

адміністративне провадження №К/9901/20985/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 30.11.2016р. (суддя - Оладько С.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017р. (судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., Кузьмишина О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області про визнання нечинним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області, в якому, просив:

- визнати нечинним та скасувати рішення відповідача від 13.09.2016р. №6870/03 щодо відмови у перерахунку його пенсії за вислугу років;

- зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії, призначеної відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12.07.2001р. «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 09.09.2016р. №18-1220зп у розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати пенсією з 01.01.2016р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що раніше призначена йому пенсія підлягає перерахунку в зв'язку із зміною заробітної плати працівникам прокуратури в зв'язку з чим відмова відповідача у такому перерахунку є протиправною.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 30.11.2016р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017р. позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії, призначеної позивачу відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12.07.2001р. «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 09.09.2016р. № 18-1219зп у розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмежень граничного розміру пенсії, починаючи з 09.09.2016р.

З ухваленими у справі судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції не погодилося Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області, подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що відповідно до п. 3 розділу ХІІ Закону України «Про Прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014р. Закон України «Про Прокуратуру» № 1789-ХІІвід 05.11.1991р. (окрім частини третьої, четвертої, шостої, одинадцятої статті 50-1), яким було передбачено перерахунок пенсії, втратив чинність.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач з листопада 2010 року перебуває на обліку в відповідача та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про прокуратуру" розраховану виходячи із 90% заробітної плати, з якої сплачено страхові внески.

Позивач 09.09.2016р. звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії, відповідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 та від 27.07.2016р. №488 надавши довідку про заробітну плату Генеральної прокуратури України від 09.09.2016р. №18-1219зп .

Рішенням Відповідача від 13.09.2016р. № 6870/03 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VІІ, згідно якого з 01.06.2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб відповідно до Закону України «Про прокуратуру», а тому пенсії за цим Законом не призначаються та раніше призначені пенсії не перераховуються (а.с.8).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що норми статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789-XII, які безпосередньо визначали умови перерахунку пенсії, були виключені із цього Закону, а питання визначення умов та порядку перерахунку таких пенсій віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України - з набранням чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014р. №76-VIII (набрав чинності 01.01.2015р.). Крім того у п. 16 розділу III «Прикінцеві положення» цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що на час спірних правовідносин позивач мав право на перерахунок пенсії відповідно до умов та в порядку, які повинні були бути визначені Кабінетом Міністрів України із січня 2015 року, однак не прийняті ані до моменту звернення позивача за перерахунком пенсії (вересень 2016 року), ані до моменту звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Отже, при такому перерахунку мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення позивачу відповідно до частин тринадцятою та вісімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, на час призначення пенсії позивачу (у 2010 році) підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам були врегульовані частинами тринадцятою, вісімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ.

Згідно з частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014р. № 76-VІІI, частина 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ викладена в наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Даний Закон згідно пункту 1 Прикінцевих положень набрав чинності 01.01.2015р.

Крім того, 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII. Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, крім, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015р.

Відповідно до частини 13 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. № 1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Згідно частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. № 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01.01.2015р. делегував Уряду.

Правове регулювання Урядом зазначеного питання в період з 01.01.2015р. по 01.12.2015р. знайшло своє відображення у пункті 4 Постанови Кабінету Міністрів України №865, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників було передумовою для перерахунку пенсії.

Так, пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про Прокуратуру" № 1789-ХІІ, визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий відповідної категорії прокурорсько-слідчий працівник на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015р., пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключено.

Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, постанова Кабінету Міністрів України №1013 не містить. Також не містить відповідних положень і постанова Кабінету Міністрів України №488 від 27.07.2016р.

Крім того, положень, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, які втратили чинність, діюче законодавство України також не містить.

Посилання на порушення положень Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, оскільки Закон №76-VIII, яким, зокрема, статтю 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у новій редакції, та стаття 86 Закону № 1697-VII, не визнані неконституційними і підлягали виконанню відповідними суб'єктами.

Оскільки законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, апеляційний суд безпідставно застосував до спірних правовідносин постанови Верховного Суду України від 17.12.2013р. у справі № 21-445а13 та від 10.12.2013р. у справі № 21-348а13, оскільки у вказаних справах вирішувалося питання вибору норми права, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, в частині визначення саме розміру пенсії у відсотках, встановленого на момент призначення пенсії, а не питань перерахунку пенсії із застосуванням норм права, які станом на момент звернення за перерахунком пенсії втратили чинність.

Посилання судів попередніх інстанцій на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися також є безпідставним і висновки апеляційного суду не спростовує, оскільки відсутність правового врегулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду.

Також безпідставним є посилання на те, що відповідно до статті 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені особи, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов?язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області - задовольнити.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 30.11.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017р. у даній справі - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук

Попередній документ
76034795
Наступний документ
76034798
Інформація про рішення:
№ рішення: 76034797
№ справи: 367/7973/16-а
Дата рішення: 22.08.2018
Дата публікації: 27.08.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл