Справа № 306/547/18
Провадження № 2/306/305/18
Рядок статзвіту № 26
20 серпня 2018 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді Вінер Е.А.
з секретарем Фалес Л.І.
з участю адвоката відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява справу за позовом ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
Публічне акціонерне товариство комерційний банк ”Приватбанк” (далі ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Посилається на те, що 08 жовтня 2010 року відповідач отримав кредит на суму 4300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає дії картки. Позивач в позові зазначає про те, що при зміні кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві, згідно доданих до позовної заяви копій Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку».
Як зазначається в позовній заяві, при укладенні Договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою». Одночасно пунктом 1.1.3.2.3. Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід"ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг . Відповідно до п. 1.1.2.3. до обов”язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.
В позові позивач посилається на ст. 1054 ЦК України, відповідно до якої за кредитним договором кредитодавець зобов"язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Позивач зазначає, що свої зобов”язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов"язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Згідно п. Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов"язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов"язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн.+5 % від суми позову.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, як зазначає позивач, у порушення умов кредитного договору та ст. ст. 509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов"язання за вказаним договором не виконав.
Відповідно п. 2.1.1.12.9. «Правил користування платіжною карткою», боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку, зокрема з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов"язань. Відповідно до п. 1.1.2.4. «Умов та правил надання банківських послуг» за незгодою зі зміною правил та/або Тарифів банку, які викладені на сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70 позичальник зобов"язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість. На підставі п. 1.1.3.2.3. Умов та правил надання банківських послуг» банк має право на зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків.
Як слідує далі з тексту позовної заяви, згідно п. 2.1.1.3.5. Умов та правил надання банківських послуг» клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, в межах суми підлягаючих сплаті банку за договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку. Згідно п.1.1.3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг» у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов договору, та/або у разі виникнення овердрафту, банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (блокувати карту) та /або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обовязків за цим Договором.
Оскільки відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань згідно умов договору не погасив кредит в повному обсязі, а тому просить стягнути з відповідача 48127,12 гривень заборгованості та оплачений судовий збір.
03.05.2018 року Свалявським районним судом Закарпатської області було задоволено клопотання адвоката відповідача ОСОБА_1 про надання додаткового строку для надання відзиву на позовну заяву.
14.05.2018 року надійшов відзив на позовну заяву адвоката відповідача ОСОБА_1, в якому адвокат просить у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» відмовити. Зазначає, що в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку № 0704121200177424200 від 08 жовтня 2010 року, на яку позивач посилається, як на підтвердження укладення між сторонами кредитного договору, ОСОБА_2 було замовлено пенсійну картку, а не платіжну картку”Універсальна”. Також матеріали справи не містять відомості щодо отримання відповідачем кредитної картки та строку її дії.Крім того, позивачем не надано жодних первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту чи використання коштів кредитної лінії та його погашення, тому, вважає, що немає підстав стверджувати, що заборгованість відповідача перед позивачем існує, про її суму та правильність розрахунку. В позовній заяві позивачем заявляється про встановлення відповідачу фіксованої процентної ставки у розмірі 30 % річних. У свою чергу з розрахунку заборгованості вбачається, що відсоткова ставка постійно змінюється.
Представником позивача 09.07.2018 року надано відповідь на відзив, де зазначили, що відповідно до укладеного договору № б/н від 08.10.2010 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 4300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Така форма оформлення кредитного договору не суперечить діючому законодавству, оскільки укладання договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 ЦК України ). З посиланням на ч. 1ст. 634 ЦК України, ч. 1 ст. 207 ЦК України, зазначили, що в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: заяві позичальника, Умовах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між банком та позичальником укладається договір в письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля придбання, припинення або зміни цивільних прав та обов"язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заяви, Умови, правила та тарифи, з яким позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в заяві. При оформленні кредиту заява на отримання кредиту підписується повнолітнім, дієздатною особою, яким підтверджується, що позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та тарифами, підтвердив свою згоду на те, що Заява, Умови надання банківських послуг, правила користування платіжною карткою складають між ним і банком договір про надання банківських послуг.
Позивачем також надано суду виписку по рахунку відповідача, оскільки банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мінюсту від 12.04.12 р. № 578/5 (далі -Перелік № 578/5), згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання держоперацїї та слугують підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок. Із виписки вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами.
В силу ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Дотримання позивачем процедури такого підвищення, тобто направлення відповідачу повідомлення про підвищення процентної ставки разом з тим, що відповідач не скористалась правом на ініціювання розірвання договору і погодилась з ним, не дає суду підстав погодитися з доводами відповідача про протиправність підвищення фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку.
Також в заяві-анкеті клієнта, зазначено початкову суму кредитного ліміту, однак, умовами договору визначено( 2.1.1.2.3.), що банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт.
Відповідно до п.2.1.1.2.11 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) вказано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці.За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності ( ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки ( ст. 261 ЦК України), а не закінчення строку дії договору. ОСОБА_2 згідно кредитного договору Б/н від 08.10.2010 року отримав картку № 5211537343329582, яка мала термін дії до останнього дня 12.2016 року. Крім того, відповідно до умов договору, а саме: п.1.1.7.31 строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки був збільшений до 50 років.
16.08.2018 року адвокат відповідача надала суду заперечення на відповідь на відзив. Зазначає, що на підтвердження факту отримання ОСОБА_2 кредитної картки із встановленим кредитним лімітом представником позивача подано фото клієнта з картою, однак на даному фото не видно ані виду, ані її номеру, ані строку дії. Крім того, сторона позивача на надала оригінал кредитного договору, оскільки такий в архівах банку відсутній. Адвокат відповідача вважає, що до вимог позивача про стягнення пені має бути застосована позовна давність в один рік. Також нарахування після 31 грудня 2016 року є неправомірним, оскільки нарахування після закінчення строку дії договору є можливим лише застосування відповідальності за прострочення виконання грошового зобов”язання відповідно до ст. 625 ЦК України.
В судове засідання представник позивача не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в тексті позовної заяви та в доданому до позову клопотанні просить розглядати справу за відсутності представника позивача. На позовних вимогах наполягають у повному обсязі. Проти заочного рішення по справі не заперечують. 09.07.2018 року подали відповідь на відзив на позовну заяву, просять позовні вимоги задовольнити в повному обсязі .
Адвокат відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Підтримує відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив.
Дослідивши письмові матеріали справи, відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, об"єктивно оцінивши докази, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитом підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» із заявою № б/н від 08.10.2010 року та ним було підписано заяву про приєднення до Умов та правил надання банківських послуг( а.с.7).
У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згідний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання.
Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов"язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.
Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг.
Про недійсність цієї заяви відповідач не заявляє.
Банком надані такі докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов'язань: копія кредитного договору; розрахунок заборгованості; копія паспорта відповідача, за яким був оформлений кредитний договір, фото клієнта з картою, виписка по рахунку.
Відповідачем в свою чергу в обґрунтування заперечень щодо позовних вимог не надано жодного належного та допустимого доказу.
Судом була досліджена копія анкети-заяви на двох сторінках від 08.10.2010 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто.
Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.
В обґрунтування своїх доводів позивачем надано суду виписку по рахунку відповідача. Із виписки вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами, вбачається що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку Універсальна, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки(а.с.118-120).
Отже умови договору виконувались, оскільки позивач надавав кошти, а відповідач користувався ними, періодично вносячи їх на рахунок та знімаючи їх. Тобто відповідачу було добре відомо що це не пенсійні надходження.
Судом встановлено, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов"язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування.
Пунктом 21 Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов'язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.
При укладанні Договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».
Одночасно п.1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невідємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п.1.1.2.3 до обовязків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Вимогами ст. 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або стандартних формах, який може бути лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 614 ЦК України).
Згідно ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. ст.1049,1050 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі вищевикладеного,суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом з ОСОБА_2 в сумі 3920,10 грн. та процентів за користування кредитом в сумі 38139,06 грн. ґрунтується на вимогах закону, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судом встановлено, що згідно пунктів 1.1.5.21, 2.1.1.12.6.1 умов і правил надання банківських послуг передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості.
У той самий час, згідно з пунктами 1.1.5.20, 2.1.1.7.6 умов і правил надання банківських послуг передбачена сплата позичальником штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення термінів платежів по будь-якому з грошових зобов'язань тобто несвоєчасне повернення кредиту та процентів за користування кредитом.
Суд враховує вищевикладене, а також бере до уваги те, що відповідно до ст. 549 ЦК України - штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором є неприпустимим.
Таким чином, застосування окрім штрафу, визначеного Умовами та правилами надання банківських послуг, додатково пені - є необґрунтованим, оскільки згідно вимог чинного законодавства, кредитору при притягненні позичальника до цивільної відповідальності через суд, за порушення грошового зобов'язання, слід обирати, що саме стягувати: пеню чи штраф.
Суд, визначаючи розмір заборгованості відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором № б/н від 08.10.2010 року не знаходить підстав для задоволення вимоги позивача в частині стягнення пені та доходить висновку, що в стягненні нарахованої пені в сумі 3300 грн. необхідно відмовити.
Крім цього, суд вважає обґрунтованою вимогою позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2267,96 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 1762,00 грн. понесені позивачем при звернені до суду з даним позовом, що підтверджується платіжними дорученнями.
Керуючись ст.ст.12,81,141,265,268,273 ЦПК України, ст.ст. 526,610,611,615,628, 626, 629,1049,1054 ЦК України, суд
Позов акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (юр. адреса : вул. Грушевського, 1Д, м.Київ, 01001) до ОСОБА_2 (мешк. с.Оленево, 48, Свалявського району, Закарпатської області) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 48 127,12 гривень та судового збору в сумі 1762 гривень задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, 48, Свалявського району, Закарпатської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” (код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість у розмірі 44827 ( сорок чотири тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 12 коп., а саме: 3910 (три тисячі дев»ятсот десять) грн. 10 коп. - заборгованість за кредитом; 38139 (тридцять вісім тисяч сто тридцять дев»ять ) грн. 06 коп.- заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 (п”ятсот) грн.- штраф (фіксована частина), 2267( дві тисячі двісті шістдесят сім) грн. 96 - штраф ( процентна складова) та 1762 (одну тисячу шістсот) грн.- сплаченого судового збору.
В решті вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Свалявський районний суд Закарпатської області.
Повний текст рішення складено 23 серпня 2018 року.
РАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_3