Справа № 195/596/18
2/195/213/18
01.08.2018 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Скрипченко Д.М., при секретарі Левкович Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в зал суду сел. Томаківка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 21.10.2011 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами вказаного кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит сумою 2300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Зміну кредитного ліміту передбачено п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, відповідно до яких клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішення банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Підписавши договір позичальник погодився, що приймає будь-який розмір кредитного ліміту, встановленого банком відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік,що підтверджується п. 2.1.1.12.6 "Правил користування платіжною карткою".
Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умовами інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.
ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.
Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Відповідач своєчасно не надав грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору та ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Правил користування платіжною карткою", боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку в тому числі з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань.
Відповідно до п. 1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг за незгодою зі зміною Правил та/або Тарифів банку, які викладені на банківському сайті, позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.
На підставі п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право на зміну тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків.
Згідно п. 2.1.1.3.5 Умов та правил надання банківських послуг клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.
Відповідно до п. 2.1.1.12.11 Правил користування платіжною карткою, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за договором.
Згідно п. 1.1.3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавством України та/або умов даного договору та/або у разі виникнення овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за договором.
Станом на 31.03.2018 року відповідач має заборгованість в сумі 50653,04 гривні, яка складається з наступного: 3575,87 гривень заборгованості за кредитом; 40688,93 гривень заборгованості по процентам за користування кредитом; 3500 гривень заборгованість за пенею та комісією; відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень штрафу (фіксована частина) та 2388,24 гривень штрафу (процентна складова).
У своєму клопотанні представник ПАТ КБ "ПриватБанк", що діє на підставі довіреності №9437-К-Н-О від 03.11.2017 року, просить розглянути за своєї відсутності в судовому засіданні, про що позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача проти позову заперечує, про що надано відзив на позов, з якого вбачається, що термін дії кредитної картки закінчився у жовтні 2014 року. Згідно наданого розрахунку останній платіж відповідач здійснив в сумі 250 гривень 25.03.2015 року. Позивач звернувся до суду з позовом 03.05.2018 року, тобто після спливу встановленого законом трирічного строку позовної давності, через що просить застосувати термін позовної давності згідно ст.ст. 257, 267 ЦК України і відмовити у позові.
АТ КБ «ПриватБанк» у своїй відповіді на відзив посилається на те, що даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.
Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею в межах строку дії картки. Строк випущеної картки до останнього дня 04.2015 рік. Позов подано до суду 17.04.2018 року, до спливу строку позовної давності. Тому обставини, на які посилається відповідач у своїх запереченнях не відповідають дійсності, а строк позовної давності достримано.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, що складаються з копій заяви позичальника та умов надання кредитів фізичним особам, при укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, що може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Доведено, що 21.10.2011 року між ОСОБА_1 надав ПАТ КБ "ПриватБанк" анкету - заяву у якій зазначив свої відомості про особу, вибір картки кредитка «універсальна» з кредитним лімітом у 2000 гривень, а також те, що він погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які складають договір про надання банківських послуг.
Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Зміну кредитного ліміту передбачено п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, відповідно до яких клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішення банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Позивач надав суду розрахунок заборгованості за договором станом на 31.03.2018 року, з якого вбачається, що відповідач заборгував 3575,87 гривень заборгованість за кредитом, 40688,93 гривень заборгованість за процентами, нарахована комісія в сумі 3500 гривень, заборгованість по судовим штрафам в сумі 2888,24 гривень, а разом 50653,04 гривень.
Згідно з ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 2.11.5.5 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
У п. 2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що у разі порушення клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн + 5 % від суми заборгованості.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України.
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Відповідно до пп. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг строк дії договору діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на той самий строк.
При цьому позивач зобов'язаний був видати відповідачеві нову кредитну картку, строк дії якої має відповідати строку дії кредитного договору. Проте, такі дії позивачем проведені не були, відповідні докази суду не надані.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що останній платіж погашення заборгованості за кредитом проводився відповідачем 25.03.2015 року. Тоді, як позивач стверджує, що звернувся до суду з позовом 03.04.2018 року, а вхідна дата надходження до суду позовної заяви 03.05.2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання, а саме сплата 25.03.2015 року в сумі 250 гривень вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, якщо такі дії вчинено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.
Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 23 листопада 2016 року № 6-2104цс16, яка згідно зі ст. 3607 ЦПК України є обов'язковою для судів.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки умовами договорів передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами кожного місяця, наступного за звітним, у рахунок якого вносяться кошти, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
Аналізуючи умови кредитного договору і зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Оскільки відповідач під час розгляду справи в суді звернувся до суду із заявою про застосування наслідків спливу позовної давності, то суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити за спливом позовної давності.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 19, 81, 263, 264 ЦПК України, ст. ст. 256, 257, 526, 530 ЦК України, суд -
У задоволені позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у порядку, передбаченого ч. 2 ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або у строки, передбачені абзацом 2 частини 1 статті 354 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 13.08.2018 року.
Суддя: ОСОБА_2