22 серпня 2018 року
Київ
справа №818/1380/17
адміністративне провадження №К/9901/54178/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області та Державної фіскальної служби України
на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року
у справі №818/1380/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙПРОМГРУП»
до Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області,Державної фіскальної служби України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду від 30 липня 2018 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому встановлено строк на усунення недоліків 10 днів з моменту отримання ухвали.
17 серпня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтоване вчасною первинною подачею касаційної скарги та її поверненням через несплату судового збору, повторну касаційну скаргу повернуто через не підтвердження повноважень особи, що підписала касаційну скаргу. Окрім того скаржник зазначає про реорганізаційний процес, що призвело до зволікань при поданні повторної касаційної скарги.
Відповідно до положень частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржувана постанова прийнята 23 лютого 2018 року, а касаційна скарга подана 20 червня 2018 року, що підтверджується поштовим штемпелем на копії конверта в якому надійшла касаційна скарга.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження відповідач зазначає про вчасну первинну подачу касаційної скарги та її поверненням через несплату судового збору, повторну касаційну скаргу повернуто через не підтвердження повноважень особи, що підписала касаційну скаргу. Окрім того скаржник зазначає про реорганізаційний процес, що призвело до зволікань при поданні повторної касаційної скарги.
Колегія суддів вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Окрім того, Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Окрім того, з огляду на приписи статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який діє як суб'єкти владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відтак, відповідач в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно - позовної роботи з урахуванням, окрім іншого, структурних особливостей установи, зокрема, процесу її реорганізації, обсягу навантаження на працівників та перерозподілу їх службових обов'язків, кадрових питань та пов'язаних із цим факторів, а тому зазначені відповідачем підстави для поновлення строку касаційного оскарження (реорганізація та внутрішній перерозподіл справ) не можна визнати поважними, оскільки вони не пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги і не надають права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Зазначені ж у заяві відповідача про поновлення строку касаційного оскарження підстави не відповідають наведеним вище критеріям і не можуть бути визнані поважними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.
Таким чином, Суд вважає необґрунтованим клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та визнає підстави зазначені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
Таким чином, станом на 22 серпня 2018 року відповідач не зазначив поважні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та не надав належні докази на їх підтвердження.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
За наведених обставин у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись частиною 6 статті 121, пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити Державній податковій інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області та Державної фіскальної служби України у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області та Державної фіскальної служби України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року у справі №818/1380/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙПРОМГРУП» до Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області,Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Р.Ф. Ханова
І.А.Гончарова
І.Я.Олендер