Справа № 266/1776/18
Провадженя№ 2/266/608/18
20 серпня 2018 року м. Маріуполь
Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого - судді Федотової В.М.,
за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_1,
розглянувши у загальному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спадкового майна,
Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 04.11.2013 року померла його матір ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді однокімнатної квартири АДРЕСА_1 в Приморському районі м. Маріуполя, яка належала їй на підставі договору купівлі-продажу від 29.11.2012 року за № 1989. Позивач, як син спадкоємця у встановлений строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Також, окрім нього до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся і відповідач, з яким матір позивача проживала перед смертю та вела спільне господарство, проте позивач вважає, що відповідач має лише право претендувати на меблі, які є в квартирі. Просив суд провести розподіл спадкового майна, після смерті ОСОБА_4 між ним та відповідачем ОСОБА_3, визнавши за ОСОБА_2 право власності на АДРЕСА_2.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив провести розгляд справи без його участі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання надав заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив проводити розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_4, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав за № 36498057 від 30.11.2012 року. (а.с.6)
Згідно технічного паспорту на квартиру від 01.11.2012 року, загальна площа квартири АДРЕСА_4 в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області, становить 33,2 кв.м, житлова площа становить 17,0 кв.м. (а.с.7)
Згідно свідоцтва про смерть І-НО № 738496 від 06.11.2013 року, виданого Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4 померла 04 листопада 2013 року. (а.с.3)
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді належної їй квартири АДРЕСА_3.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти.
Як вбачається зі спадкової справи № 16-2014 заведеної після смерті ОСОБА_4, померлої 04.11.2013 року, спадкоємець за законом ОСОБА_2, який є сином спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження V-ET № 360208, звернувся із заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
На підставі ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.
Вимогами ч.1 ст. 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, якій прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно із ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріальної контори за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Вимогами ч.3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, якій постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Судом встановлено, та визнано учасниками справи, що згідно з вимогами ч.1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню, що ОСОБА_4 мешкала разом із відповідачем ОСОБА_3
Згідно ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
За наведених обставин у інший спосіб, крім як за рішенням суду, ОСОБА_2, який є спадкоємцем за законом, не може реалізувати своє право щодо оформлення спадкових прав, тому з метою захисту спадкових прав позивача та з урахуванням визнання позову відповідачем, суд задовольняє позов в повному обсязі, та здійснює розподіл спадкового майна, шляхом визнання права власності на квартиру за позивачем, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись, ст.ст. 13,82,263-265,268,354,355 ЦПК України, ст.ст. 16, 1216, 1218, 1268, 1296, 1297 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спадкового майназадовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 право власності , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла 04 листопада 2013року на квартиру АДРЕСА_4 в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області , загальною площею 33,2 кв.м., житловою площею 17,0 кв.м.
На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: Федотова В. М.