Справа №265/5623/18
Провадження №2-а/265/205/18
20 серпня 2018 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Мельник І.Г.,за участю секретаря Гусєвої К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про визнання дій інспектора протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, де просить суд визнати дій інспектора протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАА №452186 від 21 червня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі скасувати, провадження у справі закрити.
В обґрунтування позову посилається на те, що не порушував Правила дорожнього руху, виконував всі їх вимоги. Зупинився на світлофорі на перехресті вулиць Грецької та Італійської у лівій смузі близько 1,5-2 метри до знаку 5.62 «Місце зупинки». В адміністративній справі відсутні будь-які фактичні дані, які б могли підтвердити факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Також, при винесенні постанови були грубо порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП та посадовою особою відповідача проігноровані норми чинного законодавства.
В судове засідання позивач ОСОБА_1. не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача, ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явилась, надавши суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому позов не визнає, просила розглянути справу за її відсутності. На її думку позов не підлягає задоволенню оскільки обставини правопорушення підтверджуються наявним відеозаписом. Також зазначила, що 21.06.2018 об 12-49 год. поліцейським роти №1 батальйону УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 біля буд. 65 по вул. Італійській в м. Маріуполі було помічено транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1, який почав рух на перехресті на заборонений сигнал світлофору, а саме поєднання червоно з жовтим. Поліцейський підійшов до водія та повідомив останньому, що ним було скоєно адміністративне правопорушення.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч.4 ст. 229 КАС України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Враховуючи позицію сторін, дослідивши наявні в справі про адміністративне правопорушення матеріали, переглянувши відеозапис, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. В ній зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом встановлено, що за постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА №452186, 21.06.2018 року поліцейським роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул. Італійська буд. 25 виніс вказану постанову, відповідно до якої, 21 червня 2018 року об 12-49 год. біля будинку 65 по вулиці Італійській м. Маріуполя ОСОБА_4 керуючи автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1, почав рух на перехресті на забороняючий рух сигнал світлофору, а саме поєднання червоного з жовтим, чим порушив п. 8.7.3 (є) ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 425 грн.
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу оскарження постанови суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 288 КУпАП, постанову посадової особи органу внутрішніх справ у справах про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено, зокрема, в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП.
Згідно ч.2 ст.122 КУпАП до адміністративний відповідальності притягуються водії за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди
Згідно з п. 8.7.3 (є) ПДР України сигнали світлофора мають такі значення поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу.
Як доказ вини позивача у судове засідання було надано представником відповідача оптичний диск з відеофіксацією правопорушення, переглядом якого встановлено, що під час спілкування ОСОБА_1 з поліцейським останньому було повідомлено, що він почав рух на перехресті на заборонений сигнал світлофору. При цьому, на відеозапису не зафіксовано сам факт можливого скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач суду не надав, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростував.
Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА №452186 за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, прийнята з порушеннями вимог КУпАП, є безпідставною та необґрунтованою.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, при розгляді адміністративної справи, визнаючи позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, відповідач не взяв до уваги усні пояснення позивача, доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надав, а тому суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Щодо вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови суд вважає за необхідне зауважити на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд зазначає, що в даному випадку, з огляду на положення ст. 286 КАС України, належним та ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, тому в задоволенні позовної вимоги про визнання дій відповідача протиправними слід відмовити.
Згідно ст. 132 КАС судові витрати віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про визнання дій інспектора протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху серії ЕАА № 452186 від 21 червня 2018 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати у справі віднести на рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду або через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22 серпня 2018 року.
Суддя: І.Г.Мельник