ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
23 серпня 2018 року м. Київ № 826/13475/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
доКабінету Міністрів України
про внесення змін до нормативно-правового акту, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просить:
- визнати бездіяльність відповідача протиправною при розгляді зауваження від 14.06.2018;
- визнати в діючих Правилах дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, вимогу "дати дорого транспортному засобу (транспортним засобам)" в пунктах 3.2, 6.5, 10.2, 10.3, 10.4, 10.11, 13.4, 16.5, 16.6, 16.9, 16.11 16.12, 16.13, 27.1, 28.1, в підпункті 2.1, 2.2, 2.5 підпункту 2 пункту 33 "Дорожні знаки", в підпункті 1.13 підпункту 1 пункту 34 "Дорожня розмітка", замість вимоги "дати дорогу" водіям цих транспортних засобів такою, яка не сприяє безпеці і нормальній організації дорожнього руху в України;
- зобов'язати відповідача в пунктах 3.2, 6.5, 10.2, 10.3, 10.4, 10.11, 13.4, 16.5, 16.6, 16.9, 16.11 16.12, 16.13, 27.1, 28.1, в підпункті 2.1, 2.2, 2.5 підпункту 2 пункту 33 "Дорожні знаки", в підпункті 1.13 підпункту 1 пункту 34 "Дорожня розмітка" Правил дороднього руху вимогу "дати дорогу транспортному засобу (трансопртним засобам)" привести у відповідність до терміну "дати дорогу", зазначеному в п. 1.10 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Пункт 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Особливості розгляду справ щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади регулюються статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною дев'ятою цієї статті передбачено, що суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
Отже, у даному випадку у суду відсутні повноваження щодо внесення змін до нормативно-правового акту, а тому позовна вимога щодо внесення змін до Правил дорожнього руху не відповідає визначеним Кодексом адміністративного судочинства України способам захисту прав та підлягає уточненню.
Окрім того, у пункті 1 позовних вимог позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача при розгляді зауваження від 14.06.2018, проте позивачем не зазначено у позовних вимогах, у чому саме полягає бездіяльність.
Таким чином, вказана позовна вимога також підлягає уточненню.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року становить 1762,00 гривень.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З урахуванням того, що наразі позивачем заявлено у даному адміністративному позову три позовні вимоги, судовий збір за подання даного адміністративного позову становить 2114, 40 грн.
Позивачем в адміністративному позові заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Обґрунтовуючи клопотання, позивач зазначає, що позивач є пенсіонером за віком та отримує пенсію у розмірі 2027,21 грн., має на утриманні малолітню дитину та є внутрішньо переміщеною особою.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказане вище положення кореспондується із частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", у якій зазначено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
На підтвердження того, що позивач отримує пенсію у розмірі 2027, 21 грн., позивачем надана довідка про розмір отриманої пенсії від 16.05.2018 № 1672. Проте, вказана довідка видана ОСОБА_2, яка не є позивачем у даному адміністративному позові, а тому суд не може прийняти надану довідку, як доказ розміру отриманих позивачем доходів.
Окрім того, позивачем не надано доказів того, що він є батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда та інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одиноким батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; членом малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особою, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказаний недолік позивач може усунути шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви із викладенням позовних вимог з урахуванням положень статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України,
- документу про сплату судового збору у розмірі 2114, 40 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
4. Попередити позивача про те, що у разі, якщо недоліки не буде усунуто у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Відповідно до статті 294, частин другої та третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.П. Огурцов