Справа № 1540/4220/18
23 серпня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду - Потоцька Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи:
за позовом: ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1, телефон: НОМЕР_1)
до: Подільського міжрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області (66300, Одеська область, м. Подільське, проспект Шевченка, будинок 16, телефон:(04862) 2-57-68, (04862) 2-17-24, (04862) 2-39-50
третя особа: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (65038, м. Одеса, вул. Р. Кармена, 21-а, код ЄДРПОУ 09807750)
ОСОБА_2 (65000, АДРЕСА_1)
про: скасування постанови, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Подільського міжрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_2 в якому позивач просить:
- визнати противоправною бездіяльність Подільського міжрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо не вжиття заходів по поверненню виконавчого документа стягувачу в виконавчому провадженні №51527020;
- зобов'язати Подільський міжрайонний ВДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області винести постанову про повернення виконавчого документа стягувану в виконавчому провадженні №51527020;
- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника від 27.12.2017 в виконавчому провадженні №51527020, винесену Подільським міжрайонний ВДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області;
- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 10.10.2017 у виконавчому провадженні №51527020;
- визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.10.2017 у виконавчому провадженні №51527020.
Вирішуючи питання, викладені у ч.1 ст. 171 КАС України, суд приходить до висновку, що поданий позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено главою 2 розділу І КАС України.
Відповідно до норми п.3 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Згідно ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Критеріями визначення юрисдикції суду щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 оскаржується бездіяльність Подільського міжрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області, яка допущена при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Котовським міськрайонним судом Одеської області по цивільній справі №505/3617/15-ц про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.
Разом з цим, позивачем оскаржується постанова про арешт майна, постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, прийняті у виконавчому провадженні №51527020.
Відповідно до Автоматизованої системи виконавчих проваджень, «Стан ВП №51527020: Примусове виконання».
Виходячи з наведеного, позивачем (стороною (боржником) у виконавчому провадженні) оскаржується бездіяльність Подільського міжрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області з приводу виконання рішення місцевого загального суду в цивільній справі та постанови, які були прийняті у цьому виконавчому провадженні.
Можливість оскарження такої бездіяльності та постанов державного виконавця передбачена статтею 447 ЦПК України.
Тож, враховуючи викладене, суддя вважає, що вказану справу слід розглядати в порядку цивільного судочинства в місцевому районному суді, тобто даний спір не є предметно підсудним Одеському окружному адміністративному суду, а підлягає розгляду місцевим загальним судом, який видав виконавчий документ, а саме - Котовським міськрайонним судом Одеської області.
Відповідно до ч.1 ст. 319 КАСУ, порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року ).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Саме на таке застосування норм процесуального закону вказує Верховний Суд у своїй постанові від 11.07.2018 року по справі № 813/2871/17, висновки якого суд застосовує до спірних правовідносин по цій справі згідно положень ч. 5 ст. 242 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст. 170 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Подільського міжрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про скасування постанови.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.