16 серпня 2018 року Чернігів Справа № 825/2014/18
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Терехової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Армійське"
до Управління Держпраці у Чернігівській області
про за участю сторін: представників позивача представника відповідача визнання дій протиправними та скасування припису ОСОБА_1, діє на підставі довіреності № б/н від 03.07.2018, ОСОБА_2, діє на підставі довіреності б/н від 05.08.2018 ОСОБА_3, діє на підставі довіреності № 10-07/469 від 15.08.2018
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до управління Держпраці в Чернігівській області (надалі - управління Держпраці) про визнання дій протиправними та скасування припису № 25-05-013/0088 від 03.04.2018 і постанови про накладення штрафу № 25-05-013/0137/74 від 20.04.2018.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.10.2017 між ТОВ «АРМІЙСЬКЕ» та ОСОБА_4 було укладено цивільно-правовий договір №30, за умовами якого ТОВ «АРМІЙСЬКЕ» (Замовник) доручає, а ОСОБА_5 (Виконавець) бере на себе зобов'язання виконувати роботи з навантаження зерна на транспортні засоби за допомогою транспортера, прибирання у складах. За виконану роботу Замовник сплачує Виконавцю винагороду згідно акта виконаних робіт. Договір між Замовником та Виконавцем є цивільно-правовим та правовідносини, що виникають у зв'язку з їх виконанням, регулюються нормами цивільного законодавства України. В оскаржуваному приписі державний інспектор ототожнює матеріальну відповідальність визначену п.3.1. цивільно-правового договору з матеріальною відповідальністю передбаченою КЗпП України, що не відповідає дійсності. Управлінням Держпраці на підставі акта проведення розслідування нещасного випадку (потерпіла ОСОБА_5) за формою Н-5 від 09.11.2017 було проведено спеціальне розслідування (Наказ Управління Держпраці №30-НВ від 10.11.17) та встановлено обставини даного нещасного випадку зі смертельним наслідком не пов'язаного з виробництвом, у тому числі досліджено Цивільно-правовий договір № 30. За результатами даного розслідування Управлінням Держпраці порушень з боку ТОВ «АРМІЙСЬКЕ» виявлено не було, зокрема стосовно оформлення цивільно-правових відносин між ТОВ «АРМІЙСЬКЕ» та ОСОБА_5 Враховуючи той факт, що нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, твердження інспектора про ознаки трудових відносин між Замовником та Виконавцем вкотре спростовуються. Крім того, 27.02.2018 ТОВ «АРМІЙСЬКЕ» було направлено звіт про травматизм на виробництві за 2017 рік із зазначенням в ньому нещасного випадку зі смертельним наслідком не пов'язаного з виробництвом. Даний звіт був прийнятий Держстатом, що свідчить про вірність тверджень позивача щодо відсутності трудових відносин визначених КЗпП з потерпілою.
Відповідач у встановлений строк надіслав відзив на позов, відповідно до якого останній з позовом не згоден, в його задоволенні просить відмовити в повному обсязі, оскільки у відповідності до пункту 7 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 «розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптово впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю..». Таким чином, роботодавець повинен повідомити Управління про нещасний випадок, що стався тільки у процесі виконання працівником трудових обов'язків. Тобто, здійснивши таке повідомлення, позивач сам підтвердив наявність трудових правовідносин з ОСОБА_5 В повідомленні зазначено, що ОСОБА_5 є підсобним працівником.
Крім того зазначає, що посилання позивача на те, що Управлінням Держпраці на підставі акта проведення розслідування нещасного випадку (потерпіла ОСОБА_5) за нормою Н-5 від 09.11.2017 було проведено спеціальне розслідування та встановлено обставини даного нещасного випадку зі смертельним наслідком не пов'язаного з виробництвом, у тому числі досліджено Цивільно-правовий договір № 30, а також те що за результатами даного розслідування Управлінням Держпраці порушень з боку ТОВ «АРМІЙСЬКЕ» виявлено не було, зокрема стосовно оформлення цивільно-правових відносин між ТОВ «АРМІЙСЬКЕ» та ОСОБА_5, представник відповідача вважає необґрунтованими, оскільки акти за формою Н-5 та Н-1 надані 01.06.2018 та містять підписи членів комісії, але не підписані позивачем на сьогодні, а тому передчасно вважати розслідування завершеним. Відповідач у відзиві зазначає, що під час здійснення інспекційного відвідування головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_6 був наданий цивільно-правовий договір від 26.10.2017 №30. Предмет договору в пункті 1.1 не містить конкретних фізичних величин, не містить відомостей щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен бути виконаний стороною договору. ОСОБА_4 не організовувала свою роботу самостійно та підпорядковувалась правилам внутрішнього трудового розпорядку. Відповідач також зауважує, що залучення суб'єктами господарювання для виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі цивільно-правових договорів, фізичних осіб, є порушенням вимог законодавства про охорону праці. Приймання виконаних робіт здійснюється на підставі акту, в якому зазначаються конкретні фізичні величини, результати виконаних робіт. ОСОБА_5 підпорядковувалась Правилам внутрішнього трудового розпорядку, їй було проведено інструктаж з питань охорони праці на робочому місці, що підтверджується даними журналу. Під час інспекційного відвідування табель обліку робочого часу про відпрацьовані години в жовтні-листопаді 2017 року не надались позивачем. Організацію трудової діяльності ОСОБА_5 проводив завідувач складу ОСОБА_7, який організовував трудовий процес, який залежав від інших робітників, оскільки вона могла завантажувати кукурудзу після того, як її привозили, тобто її праця не є юридично самостійною. Таким чином, предметом укладеного цивільно-правового договору є процес праці, а не кінцевий результат, що вказує на систематичне виконання трудової функції ОСОБА_5 Таким чином, відповідач вважає, що доказами наданими позивачем не підтверджується, що предметом даного цивільно-правового договору є результат праці, який би підлягав вимірюванню у конкретних фізичних величинах. Інспектор дійшов висновку про те, що в даному випадку правовідносини між позивачем та вказаною особою носять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, при цьому, дії позивача щодо надання трудовому договору форми цивільно-правового перешкоджають реалізації працівником права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки тощо.
Позивач, в свою чергу, надіслав на адресу суду відповідь на відзив, згідно з яким зазначає, що зважаючи на те, що спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком який стався з особою, що забезпечує себе роботою самостійно (ОСОБА_5) відповідно до положень Порядку проводиться комісією утвореною територіальним органом Держпраці, позивач негайно повідомив територіальний орган Держпраці про такий випадок, що спростовує хибні висновки відповідача про визнання наявності трудових відносин. Також зазначено, що актами Н-1 та Н-5 не вимагається підписання їх позивачем, крім того вони не містять поля (рядку) для підпису ТОВ «Армійське» (в особі директора), адже ні ТОВ «Армійське» ні директор не являються членами комісії. Акти були складені без участі членів комісії ОСОБА_8 та ОСОБА_9, зокрема, без врахування їх доводів щодо обставин розслідування, про що свідчить наявність окремої думки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 05.06.2018 до актів та протоколів. Отже, станом на 01.06.18 акти були сформовані посадовими особами однак не підписані всіма членами комісії у зв'язку з недопущенням їх до проведення розслідування та незгодою з необґрунтованими висновками зазначеними в них. На думку позивача цілком закономірно, що роботи які визначені цивільно правовим договором виконувались ОСОБА_4 після настання певної події, такої як доставка зерна з поля і т.д., а ототожнення причинно-наслідкового зв'язку даних подій з трудовими відносинами (процесом) відносно Підрядника є абсурдними.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративний справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 25.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
На підставі наказу Управління від 30.03.2018 № 95 та направлення на проведення контрольного заходу від 30.03.2018 № 327 головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_6 доручено провести інспекційне відвідування позивача на предмет додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.
Головним державним інспектором Управління Держпраці у Чернігівській області Величко Мариною Сергіївною 03 квітня 2018 року складено ОСОБА_3 інспекційного відвідування ТОВ «АРМІЙСЬКЕ» №25-05-013/0137 (далі ОСОБА_3), відповідно до якого інспектором виявлено порушення ч.3 ст. 24 КЗпП України, допущення до роботи працівника за цивільно-правовим договором без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
Крім того, головним державним інспектором Управління Держпраці у Чернігівській області Величко Мариною Сергіївною 03 квітня 2018 року складено Припис №25-05-013/0088, яким зобов'язано директора ТОВ «АРМІЙСЬКЕ» усунути виявлені порушення ч.3 ст. 24 КЗпП України, за результатами інспекційного відвідування.
Першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_10 20 квітня 2018 року, на підставі акту інспекційного відвідування від 03 квітня 2018 року № 25-05-013/0137 винесено Постанову про накладення штрафу №25-05-013/0137/74 від 20.04.18 у розмірі 111690,00 грн.
Вважаючи дії відповідача протиправними, а винесені Управлінням припис та постанову незаконними, підприємство звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок від 26.04.2017 № 295), відповідно до якого інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (далі органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).
Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Згідно з пунктом 2 Порядку від 26.04.2017 № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад, міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових з відносин) (далі - виконавчі органи рад).
Повноваження, права та обов'язки державних інспекторів Держпраці та територіальних державних управлінь визначені, крім загальних законів, конвенціями Міжнародної організації праці, ратифікованих Законом України від 08.09.2004 № 1985-ІV «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» та «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві» та Законом України від 08.09.2004 № 1986-ІV.
Статтею 16 Конвенції № 81 передбачено, що інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень.
Підпунктом «с» п. 1 ст. 12 Конвенції № 81 інспекторам надано право здійснювати будь-які перевірки, контроль і розслідування, котрі вони можуть вважати потрібними, щоб упевнитись в тому, що законодавчі положення ефективно виконуються.
Відповідно до пп. «а» п. 1 ст. 12 Конвенції № 81 відвідування підприємства проводиться без попереднього повідомлення та безперешкодно.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що перевірка додержання законодавства про працю проведена відповідачем у межах дії чинного законодавства України, за наявності відповідних обставин та наданих дозволів.
Управління Держпраці у Чернігівській області у своїй діяльності керується Конституцією України, Кодексом законів про працю України, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Щодо порядку оформлення ТОВ «Армійське» відносин із громадянкою ОСОБА_4 судом встановлено таке.
Між ОСОБА_4 та ТОВ «Армійське» було укладено цивільно-правовий договір від 26.10.2017 № 30, за умовами якого ОСОБА_4 виконувала роботи з навантаження зерна на транспортні засоби за допомогою транспортера та прибирання в складах. Термін дії договору до 31.12.2017. Згідно з п. 5.1 договору ОСОБА_4 зобов'язується дотримуватись правил техніки безпеки, затверджених для штатних працівників підприємства (а.с. 30).
Згідно акту виконаних робіт від 31.10.2017 вбачається, що ОСОБА_5 завантажила 100 тонн кукурудзи на транспортні засоби по ціні 10,00 грн./т. Всього на суму 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
Згідно акту виконаних робіт від 09.11.2017 вбачається, що ОСОБА_5 завантажила 84 тонни кукурудзи на транспортні засоби по ціні 10,00 грн./т. Всього на суму 840 (вісімсот сорок) грн. 00 коп.
Оплата проведена згідно видаткового касового ордеру від 21.11.2017 та від 20.12.2017.
Частиною 1 ст. 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 цього КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
У відповідності до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ст. 23 КЗпП України).
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Враховуючи наведені вище норми права, суд приходить до висновку, що договори з громадянами на використання їх праці можуть укладатися за трудовим або цивільно - правовим договором. Основною відмінністю договорів цивільно - правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а трудові - Кодексом законів про працю України. Правова основа цивільно - правових договорів полягає у тому, що трудові відносини між сторонами за наслідком укладання договору не виникають. Сторонами таких договорів є замовник і виконавець, а не працівник і роботодавець.
Таким чином, за цивільно - правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу.
Крім того, в укладеному договорі передбачена матеріальна відповідальність ОСОБА_4, яка характерна для укладення трудового договору та встановлена п. 6 ст. 134 КЗпП України.
Оплата праці ОСОБА_4 проведена відповідно до видаткового касового ордеру від 21.11.2017 та від 20.12.2017, тобто після настання нещасного випадку (смерті) з ОСОБА_11, проте в останніх міститься підпис одержувача із зазначенням паспортних даних ОСОБА_12 (а.с. 81).
Враховуючи наведене суд вважає, що вищевказаний цивільно - правовий договір містить ознаки трудового договору і укладений для того, щоб приховати трудові правовідносини між сторонами, внаслідок чого ОСОБА_4 не отримала прав, гарантій, передбачених законодавством про працю.
ОСОБА_9 зазначити, що такого ж висновку дійшла і комісія з проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 09.11.2017 на ТОВ «Армійське», про що складено ОСОБА_3 за формою Н-5, а також ОСОБА_3 № 1 про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом за формою Н-1 від 01.06.2018 на ОСОБА_4 (а.с. 123-128 та а.с. 129-133).
Відповідно до пункту 19 Порядку від 26.04.2017 року № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування (пункт 20 Порядку від 26.04.2017 року № 295).
Згідно пункту 26 Порядку від 26.04.2017 року № 295 у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об'єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках.
Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.
Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.
У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_6 20.04.2018 було складено акт про відмову від підпису.
Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (із змінами та доповненнями), справа про накладення штрафу розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (п.4). Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу приймається уповноваженою особою не пізніше ніж через 10 днів з дати складання акту про виявлені порушення (п.3).
Пунктом 6 вищевказаного Порядку передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам.
Згідно з пунктом 8 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акту складає постанову про накладення штрафу. Зазначена постанова складається у двох примірниках, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, а другий надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (зі змінами), першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_10 20 квітня 2018 року винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю на Товариство з обмеженою відповідальністю «Армійське» у розмірі 111690,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, в силу вимог 77 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вважає, що позивачем не спростовано вказані в акті перевірки факти порушення вимог трудового законодавства.
Підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову ТОВ «Армійське» у зв'язку із його необґрунтованістю.
Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Армійське" - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чернігівський окружний адміністративний суд.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Армійське", вул. І.Мазепи, буд. 35 К, с. Вишневе, Бобровицький район, Чернігівська область, 17400, код ЄДРПОУ 21401884.
Відповідач: Управління Держпраці у Чернігівській області, вул. П'ятницька, буд. 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39779238.
Дата складення повного рішення суду - 23.08.2018.
Суддя Ю. О. Скалозуб