про відмову в забезпечені адміністративного позову
23 серпня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/791/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування припису,
22.08.2018 р. позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради від 25.07.2018 р. про приведення об'єкту будівництва на вул. Й.Главки, 2 у м. Чернівці у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства шляхом добровільного знесення.
Одночасно з адміністративним позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом: зупинення дії припису, винесеного Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради 25.07.2018 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов'язано ОСОБА_1 привести об'єкт будівництва на вул. Й.Главки, 2, м. Чернівці у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства до 25.09.2018 року шляхом добровільного знесення об'єкта будівництва; заборони Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради проводити планові та позапланові перевірки об'єкта «житловий будинок з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по вул. Й.Главки, 2 у м. Чернівці» щодо виконання забудовником припису від 25.07.2018 року.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 були виконані всі можливі дії для приведення об'єкта будівництва по вул. Й.Главки, 2 у м. Чернівці до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, однак, позивач позбавлена можливості виконати припис через об'єктивні причини, а саме - судова заборона проводити будь-які будівельні роботи та призупинення комісією Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин розгляду заяви позивача щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, що є одним з етапів коригування проектної документації. Зазначене, на переконання позивача, свідчить про очевидність ознак протиправності винесеного відповідачем припису, що порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 Крім того, позивач зазначила, що виконання припису, правомірність якого оскаржується, обмежене терміном до 25.09.2018 року, а тому існують істотні підстави для зупинення його дії та заборони відповідачу проводити планові та позапланові перевірки щодо його виконання в порядку забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи приписи ст. 154 КАС України, суд вважає за можливе розглянути клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заявлене клопотання, перевіривши матеріали адміністративного позову, суд вважає, що у задоволенні заявленої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Частиною 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).
Відповідно до положення ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1)зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Дослідивши наявні матеріали даної справи, суд встановив, що в обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову позивачем не надано суду належних доказів та не зазначено переконливих обставин, які б вказували на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та забезпечити ефективний захист або поновити порушені (оскаржені) права та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, недоведеними є й обґрунтування позивача про очевидність ознак протиправності припису суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів позивача. Суд звертає увагу, що встановлення правомірності або неправомірності припису Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради від 25.07.2018 р. можливе за результатом судового розгляду. Таким чином, забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного припису відносно позивача до прийняття судового рішення у даній справі фактично вирішує спір по суті без розгляду справи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150, 154, 248, 294, 295, 297 КАС України, -
У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Згідно з ч. 8 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Т.М. Брезіна