21 серпня 2018 року
Київ
справа №П/811/2134/17
адміністративне провадження №К/9901/59504/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі №П/811/2134/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прополіс Мед» до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2018 розподілена на суддю Гончарову І.А.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Прополіс Мед» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 10.11.2017р. №0001785201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 85 560 грн., з яких 68 448 грн. за основним платежем та 17 112 грн. за штрафними санкціями.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних задекларованих позивачем у податковій звітності з ПДВ за серпень 2017 р.
За результатами перевірки складено акт від 20.10.2017р. №680/11-28-12-05/40567028, яким встановлено порушення позивачем вимог ст. 187, п. 20110 ст. 201, абз. «б» п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України внаслідок чого занижене податкове зобов'язання за серпень 2017р. на 68 448 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за серпень 2107р., яке підлягає сплаті до бюджету 68 448 грн., на підставі чого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.02.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 позов задоволено.
Головне управління ДФС у Кіровоградській області звернулося до суду з касаційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі №П/811/2134/17, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VIII).
Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №П/811/2134/17 є вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2017 р. №0001785201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 85 560 грн., з яких 68 448 грн. за основним платежем та 17 112 грн. за штрафними санкціями.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 у справі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 10.11.2017 р. №0001785201, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі №П/811/2134/17.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова