Іменем України
22 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 544/1336/13-а
адміністративне провадження № К/9901/5635/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого-судді Кравчука В.М.,
суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 (колегія суддів Бондар В.О., Калитка О.М., Кононенко З.О.)
у справі № 544/1336/13-а
за позовом Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері
до Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області
треті особи Національний природний парк "Пирятинський", Публічне акціонерне товариство "Велика Круча"
про визнання протиправним та скасування пункту 3 рішення 30 сесії шостого скликання від 14.06.2013 та рішення 31 сесії шостого скликання Великокручанської сільської ради від 16.07.2013.
І. ПРОЦЕДУРА
1. 07.08.2013 Полтавський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (далі - позивач) звернувся до Пирятинського районного суду Полтавської області з позовом до Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (далі - відповідач), треті особи Національний природний парк "Пирятинський", Публічне акціонерне товариство "Велика Круча" про визнання протиправним та скасування пункту 3 рішення 30 сесії шостого скликання Великокручанської сільської ради Пирятинського району від 14.06.2013 «Про розгляд подання Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері «Про усунення порушень вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та визнання протиправним та скасування рішення 31 сесії шостого скликання Великокручанської сільської ради від 16.07.2013 «Про розгляд подання Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері «Про усунення порушень вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
2. Позов обґрунтовував тим, що Великокручанська сільська рада як орган місцевого самоврядування не вправі самостійно скасовувати своє рішення чи вносити до нього зміни, яким погодила створення Національного природного парку "Пирятинський", оскільки таке є рішенням ненормативного характеру, відповідно до цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
3. Відповідач проти позову заперечував повністю.
4. Третя особа Національний природний парк "Пирятинський" позов підтримала, просить його задовольнити.
5. Третя особа Публічне акціонерне товариство "Велика Круча" проти позову заперечувала.
6. Постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 06.02.2014 у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.
7. Ухвалою від 29.04.2014 Харківського апеляційного адміністративного суду постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 06.02.2014 скасовано, а позовну заяву залишено без розгляду.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.10.2014 скасовано ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
9. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 скасовано постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 06.02.2014 та прийнято нову постанову, якою позов Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано пункт 3 рішення 30 сесії шостого скликання від 14.06.2013 та рішення 31 сесії шостого скликання Великокручанської сільської ради від 16.07.2013.
10. 23.02.2015 Великокручанська сільська рада Пирятинського району Полтавської області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу. Просив скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015, а постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 06.02.2014 залишити в силі. Розгляд справи просив проводити за його участю.
11. Ухвалою від 24.02.2015 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження.
12. 18.01.2018 справу передано для розгляду до Верховного Суду.
ІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Рішенням Полтавської обласної ради від 17.09.2008 мисливському господарству «Велика Круча» ВАТ «Велика Круча» (на даний час ПАТ «Велика Круча») на території Пирятинського району (території Дейманівської та Великокручанської сільських рад) були надані мисливські угіддя загальною площею 5732 га (а.с. 65).
14. Рішенням Полтавської обласної ради від 28.08.2009 «Про оголошення, зміну меж території та об'єктів природо-заповідного фонду Полтавської області», зокрема п. 3, вирішено дати згоду на оголошення НПП «Пирятинський» загальною площею 12028,42 га (а.с. 4).
15. Рішенням від 25.03.2009 Великокручанська сільська рада Пирятинського району Полтавської області попередньо погодила створення НПП «Пирятинський» на території Великокручанської сільської ради загальною площею 1012 га за рахунок земель сільської ради, в тому числі з вилученням - 643 га та наданням їх у постійне користування парку (під водними об'єктами - 24 га, болота - 588 га, луки - 31 га).
16. Указом Президента України від 11.12.2009 № 1046 «Про створення національного парку «Пирятинський» створений НПП «Пирятинський», який є об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Цим Указом визначено територію парку розміром 12028,42 га земель державної власності, у тому числі 5555,14 га земель запису, які надаються національному природному парку в постійне користування та 6474,28 га, які включаються до складу парку без вилучення (а.с.42).
17. Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Положення про національний природний парк «Пирятинський» від 07.11.2011, затверджено положення про Національний природний парк «Пирятинський», відповідно до якого межі парку встановлюються в натурі (а.с. 19-37). Відповідно до п. 1.6 цього Положення загальна площа парку становить 12028,42 га в тому числі 5555,14 га земель запасу, що надаються у постійне користування парку та 6473,28 га, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.
18. Відповідно до висновку відділу Держкомзему у Пирятинському районі Полтавської області № 01-01-11/1072 від 04.11.2009 «Про надання згоди створення на території району НПП «Пирятинький» земельні ділянки на території Великокручанської селищної ради відносяться до земель державної форми власності.
19. На підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації м. Полтава від 31.05.2012 № 232 надано НПП «Пирятинський» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 5555,14 га для земель природо-заповідного призначення на території Пирятинського району Полтавської області.
20. Розпорядженням голови обласної державної адміністрації м. Полтава внесено зміни до розпорядження від 04.09.2012 № 400 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» та вирішено надати НПП «Пирятинський» дозвіл на розробку проекту землеустрою з організації встановлення меж земельних ділянок орієнтовною площею 6473,28 га для земель природо-заповідного призначення.
21. Рішенням Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 11.06.2012 внесено зміни до рішення від 25.03.2009, виклавши в новій редакції: «Попередньо погодити створення НПП «Пирятинський» в адміністративних межах Великокручанської сільської ради загальною площею 300 га за рахунок земель гідрологічного заказника державного значення «Куквинський» (сіножаті - 24 га, пасовища - 4,7 га, під водними об'єктами - 24 га, болота - 245 га), в т.ч. без вилучення 300 га та надання їх у постійне користування парку (сіножаті - 24 га, пасовища - 4,7 га, під водними об'єктами - 24 га, болота - 245 га)». Скасовано рішення Великокручанської сільської ради від 25.03.2009. Підставою прийняття даного рішення було внесення в 2010 році змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Наказу № 439 Міністерства екології та природніх ресурсів України «Про затвердження положення про НПП «Пирятинський» та думка територіальної громади.
22. На рішення від 11.06.2012 Полтавський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері 03.06.2013 вніс подання про усунення порушень вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України» з вимогою скасувати рішення від 11.06.2012 (а.с. 43-45).
23. Розглянувши подання, Великокручанська сільська рада рішенням від 14.06.2013, подання задовольнила, скасувала пункт 2 указаного рішення від 11.06.2012 та скасувала рішення від 25.03.2009 (а.с. 39).
24. Прокурор не погодився з рішенням від 14.06.2013 та знову вніс подання з вимогою скасувати пункт 3 рішення від 14.06.2013 «Про розгляд подання Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері «Про усунення порушень вимог закону України «Про природно-заповідний фонд України» (а.с. 46-47).
25. Однак, рішенням від 16.07.2013 Великокручанська сільська рада дане подання прокурора відхилила (а.с. 49).
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
26. Прокурор, звертаючись до суду зазначав, що оскаржувані рішення сільської ради від 14.06.2013 «Про розгляд подання Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері «Про усунення порушень вимог закону України «Про природно-заповідний фонд України» та від 16.07.2013 «Про розгляд подання Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері «Про усунення порушень вимог закону України «Про природно-заповідний фонд України», прийняті з перевищенням повноважень, оскільки у органу місцевого самоврядування відсутні повноваження щодо зміни території НПП «Пирятинський», яку фактично вона змінила, прийнявши рішення Великокручанської сільської ради від 11.06.2012. Обидва протести стосувались саме рішення від 11.06.2012.
27. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовував правомірність спірних рішень такими доводами:
А) рішенням від 25.03.2009 Великокручанська сільська рада погодила створення НПП «Пирятинський» на території Великокручанської сільської ради загальною площею 1012 га, після створення якого було затверджено положення «Про НПП «Пирятинський», відповідно до якого передбачалося створення меж НПП «Пирятинський», а також проведення зонування. Однак до цього часу межі національного парку не визначені в натурі, зонування не проведено;
Б) внаслідок внесення змін до Закону України «Про мисливське господарство та полювання», Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території Великокручанської сілької ради, що була передана до НПП «Пирятинський», було б заборонено полювання та рибальство, обмеження на випас худоби, на відпочинок, пересування транспортними засобами, тощо. Це викликало незадоволення у жителів сіл Велика Круча, Мала Круча та Повстин Пирятинського району Полтавської області. У зв'язку з цим Великокручанська сільська рада звернулася до обласної державної адміністрації Полтавської області з проханням провести зонування меж НПП «Пирятинський» або іншим чином вирішити питання про надання дозволу жителям сіл Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області проводити полювання та займатися рибальством на відповідній території сільської ради у відведених для цього місцях, що зроблено не було;
В) жодне оскаржуване рішення не суперечить Указу Президента України від 11.12.2009 № 1046 «Про створення національного парку «Пирятинський», так як у додатку до цього Указу міститься тільки перелік земель, які включаються до території НПП «Пирятинський» без вилучення, у ньому не йдеться про конкретні земельні ділянки, а лише вказано загальну площу (12 028,42 га), яка повинна бути передана, з яких в постійне користування (5555,14 га) та без вилучення (6473,28 га).
Отже, Великокручанською сільською радою не вирішувались питання зміни меж, категорій та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного Фонду, оскільки такі до цього часу не визначені.
28. Третя особа НПП «Пирятинський» позов прокурора підтримав, просив його задоволити. Вважає, що основною причиною для скасування Великокручанською сільською радою рішення від 25.03.2009 «Про погодження створення НПП «Пирятинський» в межах Великокручанської сільської ради» стало невстановлення меж НПП «Пирятинський». Проте дана процедура на даний час триває, для цього були проведені конкурсні торги та визначено їх переможця для виготовлення проектної документації. Стверджував, що на території НПП «Пирятинський» дійсно заборонено мисливство та рибальство, обмежується відпочинок, збір грибів та ягід, проте, дана заборона виникла у зв'язку з внесенням змін до законодавства, проте питання зміни меж НПП «Пирятинський» вирішується у визначеній законом процедурі - Указом Президента України.
29. Третя особа ПАТ «Велика Круча» позов прокурора не визнала, проти його задоволення заперечила, пояснюючи, що 17.09.2008 рішенням Полтавської обласної ради було передано мисливському господарству ВАТ «Велика Круча» 5634 га землі терміном на 15 років для розвитку мисливства. Великокручанська сільська рада спочатку погодилася на створення на території сільської ради НПП «Пирятинський» загальною площею 1012 га, так як на той час полювання та рибальство на території НПП «Пирятинський», у тому числі й на території, де ВАТ «Велика Круча»веде свою діяльність, було дозволено. Проте після внесення змін до законодавства, на території Великокручанської сілької ради, що була передана до НПП «Пирятинський», було заборонено полювання. Крім цього, створення НПП «Пирятинський» порушило право людей на відпочинок, на рибальство, випас худоби, тощо, у зв'язку з чим сільська рада внесла зміни у своє рішення про попереднє погодження створення на території сільської ради НПП «Пирятинський», передавши під його створення 300 га в адміністративних межах Великокручанської сільської ради. Вважає рішення сільської ради таким, що відповідає як інтересам територіальної громади, так і інтересам ПАТ «Велика Круча», яке вклало і продовжує вкладати значні кошти на розвиток мисливського господарства, крім того, є сільські ради, зокрема, Сасинівська, Каплинцівська, які пропонують надати додатково землі для НПП «Пирятинський».
ІV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
30. Задовольняючи позов прокурора, суд апеляційної інстанції, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 16.04.2 7-рп/2009 та постанову Верховного суду України від 04.06.2013 №21-64-а13 виходив з того, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Ha підставі рішення сільської ради від 25.03.2009 вже виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, а саме здійснювалась подальша робота стосовно створення НПП «Пирятинський», а НПП «Пирятинський» заперечує проти зміни чи припинення цих відносин.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
31. Відповідач не погодився з рішенням суду апеляційної інстанцій і подав касаційну скаргу. Покликається на порушення судами норм матеріального права під час оцінки доводів учасників спору та неправильні висновки щодо порушення ним законодавства під час прийняття оскаржуваних рішення.
32. Порушення процесуального законодавства обґрунтовував порушенням встановленої ст.18 КАС України правил предметної підсудності даного спору.
33. Порушення норм матеріального права скаржник вбачає у наступному:
А) висновок суду проте, що органи місцевого самоврядування не можуть самостійно скасовувати раніше прийняті ними рішення є хибним, оскільки відповідно п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданням сільської, селищної, міської ради вирішуються питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах 11 повноважень.
Б) висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки жодним Рішенням Великої територія НПП «Пирятинський» не змінювалась і відповідно до рішень, які самостійно скасовані сільською рада дою ніякі правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів не виникли, факти їх виконання, які б перешкоджали їх скасуванню відсутні.
В) сільська рада не вирішувала питання зміни меж, категорій та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного Фонду, оскільки такі до цього часу не визначені.
Г) позов було подано поза межами встановленого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 15-денного строку.
VІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
34. У справі, що розглядається, предметом спору є правомірність пункту 3 рішення Великокручанської сільської ради від 14.06.2013 «Про розгляд подання Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері «Про усунення порушень вимог закону України «Про природно-заповідний фонд України» та від 16.07.2013 «Про розгляд подання Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері «Про усунення порушень вимог закону України «Про природно-заповідний фонд України», а його підставами - порушення сільською радою вимог законодавства про природно-заповідний фонд та перевищення сільською радою повноважень щодо скасування прийнятого нею раніше рішення.
35. Отже, предметом касаційного оскарження є правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні рішення, яким позов задоволено повністю.
36. Суд вважає, що надання оцінки доводам, на яких ґрунтувався позов, потребувало з боку судів аналізу правовідносин щодо: а) права та підстави скасування органом місцевого самоврядування прийнятого ним раніше акту ненормативного характеру; б) факту реалізації рішення; в) наслідків його скасування.
37. Перевіривши у межах доводів касаційних скарг застосування норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, Суд дійшов таких висновків.
38. Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
39. Відповідно до ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.
40. Відповідно до ст. 52 цього ж Закону проекти створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду передаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міським державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища у встановленому порядку уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
41. Судами встановлено, що Указом Президента України від 11.12.2009 № 1046 «Про створення національного парку «Пирятинський» створено НПП «Пирятинський», який є об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Ним визначено територію парку розміром 12028,42 га земель державної власності, у тому числі 5555,14 га земель запису, які надаються національному природному парку в постійне користування та 6474,28 га, які включаються до складу парку без вилучення.
42. НПП «Пирятинський» зареєстровано 28.11.2011.
43. Рішенням Полтавської обласної ради від 28.08.2009 «Про оголошення, зміну меж території та об'єктів природо-заповідного фонду Полтавської області» вирішено дати згоду на оголошення НПП «Пирятинський» загальною площею 12028,42 га, а рішенням Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 25.03.2009 попередньо погоджено створення НПП «Пирятинський» на території Великокручанської сільської ради загальною площею 1012 га за рахунок земель сільської ради, в тому числі з вилученням - 643 га та наданням їх у постійне користування парку (під водними об'єктами - 24 га, болота - 588 га, луки - 31 га).
44. Рішенням Великокручанської сільської ради від 11.06.2012 лише внесено зміни до рішення від 25.03.2009 в частині площі земельних ділянок з відповідним їх призначенням, відведених за рахунок земель Великокручанської сільської ради для попереднього погодження створення парку. Рішенням від 25.03.2009 передбачалось погодження створення парку в межах земель сільської ради загальною площею 1012 га, а рішенням від 11.06.2012 - 300 га.
45. Великокручанська сільська рада фактично зменшила межі території, яку заплановано було виділити в межах земель, що належать до її відання на 712 га, про що йдеться в зверненні Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області до Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері
46. Відповідно до ст. 54 вищезазначеного Закону зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.
47. Судами також встановлено, що НПП «Пирятинський» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проте проект землеустрою перебуває на стадії виготовлення, визначення меж в натурі та зонування території не проведено. На даний час межі НПП «Пирятинський» визначені лише відповідно до Проекту парку, який розглядався в сукупності з науковим обґрунтуванням та погодженням власників та користувачів земельних ділянок під час створення об'єкту НПП «Пирятинський». Цим Проектом визначені площі земельних ділянок, які входять до складу парку.
48. У межах встановлених судами обставин вбачається, що на підставі рішення Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 25.03.2009 та від 11.06.2012 «Про внесення змін до рішення від 25.03.2009» виникли правовідносини між сільською радою та НПП «Пирятинський» щодо погодження надати частину земельних ділянок необхідних для створення парку. Подальші рішення Великокручанської сільської ради, які є предметом цього спору, були прийняті лише внаслідок подання прокурором двічі протесту на рішення, яким сільська рада скасувала своє рішення від 25.03.2009. Таким чином, ці рішення стосуються реалізації сільською радою повноважень щодо надання земель для створення парку, є актами ненормативного характеру.
49. Суд вважає, що мотиви, за яких сільська рада в даному випадку скасувала попередньо прийняте нею рішення, можуть бути підставами для скасування акту індивідуальної дії (ненормативного акту), оскільки рішення про надання для парку земельних ділянок не реалізовано, не виконано, межі території парку не виділені в натурі, натомість Указ Президента України про створення парку визначає лише загальну територію парку.
50. Одночасно, Суд зважає на наслідки скасування того рішення. Як видається, Великокручанська сільська рада фактично зменшила межі території, які заплановано було виділити в межах земель, що належать до її відання. В цілому, це має наслідком зменшення загальної площі парку, встановленої Указом Президента України від 11.12.2009 № 1046 «Про створення національного парку «Пирятинський».
51. Отже, суд апеляційної інстанції, визнаючи протиправним та скасовуючи пункт 3 рішення 30 сесії шостого скликання від 14.06.2013 та рішення 31 сесії шостого скликання Великокручанської сільської ради від 16.07.2013, дійшов правильних висновків та не допустив порушення норм матеріального права.
52. Також скаржник вважає, що справу розглянуто з порушенням правил підсудності, оскільки відповідно до ч.2 ст. 18 КАС України (чинної на час розгляду справи) даний спір підвідомчий Полтавському окружному адміністративному суду, а не загальному місцевому суду як адміністративному суду.
53. Закріплений у КАС України принцип інстанційної підсудності розмежовує справи, підвідомчі адміністративним судам, у межах системи адміністративних судів між окремими її елементами. Відповідно до ст. ст. 18, 19, 20 КАС України встановлено предметну, територіальну та інстанційну підсудність.
54. Відповідно до визначеної у п.1 ч.1 ст. 18 КАС України предметної підсудності, адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам, предметно підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
55. У відповідності до вимог ч.2 ст.18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
56. Натомість, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам (п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України)
57. Відповідачем у справі є орган місцевого самоврядування, а саме Великокручанська сільська рада.
58. Оскільки відповідачем у справі є орган місцевого самоврядування, то такий спір згідно з ст. 18 КАС України (з огляду на суб'єктний склад учасників) предметно не підсудний окружному адміністративному суду, а підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду (п.1 ч.1 ст. 18 КАС України), який є компетентним судом у вирішенні питання про відкриття провадження у справі.
59. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції у справі, якими позов задоволено.
60. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області- залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 у справі № 544/1336/13-а -- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Кравчук В.М.
Суддя Анцупова Т.О.
Суддя Стародуб О.П.