Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
15 серпня 2018 р. № 820/4746/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.
за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,
за участю:
представників позивача - Рябініної Ю.А. (довіреність від 16.01.2018р. №01.01.-14/179-18), Шульжук Т.Р. (довіреність від 29.12.2017р. №01.01-14/7669-17),
представників відповідача - Ємець О.А. (довіреність від 10.07.2018р. №8230/9/28-10-10-18), Райкова І.В., (довіреність від 21.03.2018р. №1600/8/28-10-10-18), Ларіної Т.М. (довіреність від 21.03.2018р. №1601/8/28-10-10-18), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Шевченка, буд. 2,м. Харків,61013, код ЄДРПОУ03361715) до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ40980123) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач - Комунальне підприємство "Харківводоканал", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.04.2018р. № 0035501200.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає приписам чинного законодавства, порушує права та законні інтереси позивача.
Зокрема, позивач вказує, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач формально дослідив обставини справи та застосував санкції лише по факту відсутності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.
В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
В судовому засіданні представники відповідача позов також не визнали та просили в його задоволенні відмовити у повному обсязі.
При цьому відповідачі вказали, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення є цілком обґрунтованими та законними. Контролюючим органом було враховано під час перевірки, що позивачем несвоєчасно здійснено реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, що потягло правомірне накладення штрафу за відсутність такої реєстрації.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2018р. було відкрито провадження по даній справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від15.08.2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
Суд, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
Встановлені судом обставини справи полягають в наступному.
В квітні 2018 року фахівцями контролюючого органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства позивача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р.
За наслідками вказаної перевірки було складено акт від 10.04.2018р. № 17/28-10-50-12-08/03361715 (а.с. 8-26, т.1), згідно висновків якого встановлено порушення вимог ст. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме:
- не зареєстровано податкові накладні з податку на додану вартість на суму ПДВ 174 583 963,10 грн., у тому числі по періодах:
- за січень 2017 року - 12 253 447,89 грн.; лютий 2017 року - 11 051 029,18 грн.; березень 2017 року - 16 155 672, 35 грн.; квітень 2017 року - 14 618 153,33 грн.; травень 2017 року - 12 827 660,50 грн.; червень 2017 року - 11 061 968,04 грн.; липень 2017 року - 12 750 169, 14 грн.; серпень 2017 року - 16 733 635,07 грн.; вересень 2017 року - 16 570 991, 48 грн.; жовтень 2017 року - 14 074 842,85 грн.; листопад 2017 року - 14 882 133, 76 грн.; грудень 2017 року - 21 604 259, 51 грн.;
- не зареєстровано розрахунків коригувань з податку на додану вартість на суму ПДВ 1 071,07 грн. по періодах:
- за липень 2017 року на суму 1 069,29 грн.;
- за листопад 2017 року на суму 1,78 грн.;
- не зареєстровано розрахунків коригувань з ПДВ, що підлягають реєстрації покупцем - КП «Харківводоканал» на суму ПДВ 11 102,46 грн., в тому числі по періодах:
- березень 2017 року на суму 157,36 грн.;
- квітень 2017 року на суму 25,00 грн.;
- травень 2017 року на суму 6004,07 грн.;
- червень 2017 року на суму 1406,40 грн.;
- серпень 2017 року на суму 105,60 грн.;
- вересень 2017 року на суму 3213,21 грн.;
- листопад 2017 року на суму 178,71 грн.;
- грудень 2017 року на суму 12,12 грн.
На підставі розгляду вказаного акту перевірки контролюючим органом було прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 26.04.2018р. № 0035501200 (а.с. 27, т.1), відповідно до якого до позивача застосовано штраф в розмірі 87 298 068,32 грн.
Встановлена судом правова позиція відповідача при ухваленні ним спірного рішення полягає у тому, що в 2017 році фахівцями контролюючого органу було проведено перевірку позивача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017., за результатами якої було складено акт №17/28-10-50-12-08/03361715 від 10.04.2017р. , яким було встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому було встановлено порушення з боку позивача положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ( в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), згідно якого реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням відповідних граничних строків, що позивачем, на думку контролюючого органу, дотримано не було.
Відтак, до позивача було застосовано санкцію за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН у вигляді нарахування штрафної санкції. При цьому відповідач вказує, що протиправні дії позивача щодо відсутності поповнення електронного рахунку з ПДВ призвели до наявності від'ємного ліміту та, як наслідок, неможливості реєстрації податкових накладних.
Такі висновки контролюючого органу суд вважає невірними та зауважує, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця , - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних визначена згідно п. 120 -1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України, за якого відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
З урахуванням системного аналізу норм Податкового кодексу України слід зауважити, що положення абз.1 п.120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України пов'язують факт існування податкового правопорушення з відсутністю реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як зазначено вище, відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні, які складені з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця повинні бути зареєстровані до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені. Натомість податкові накладні, які складені з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Однак, аби факт відсутності реєстрації податкових накладних був обґрунтованим, передусім необхідно довести незворотність факту нереєстрації податкових накладних за період, який перевіряється, зокрема аж до граничної межі, коли податкова накладна не може бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Тобто, до поки у платника податків зберігається граничне право реєстрації податкової накладної в ЄРПН, доти фіскальний орган не може обґрунтовано та законно довести факт відсутності реєстрації такої накладної.
Дійсно, положення абз.17 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції 2017 року) унормовували право платника податку на реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. Тотожна правомочність містилася в п. 198.6 ст.198 ПК України (в редакції 2017 року).
Вказана норма дає підстави стверджувати, що граничні строки, які визначені ст. 201 Податкового кодексу України мають альтернативне застосування, зокрема обов'язок реєстрації податкової документації протягом 15 днів з дня складення застосовується при доведенні факту несвоєчасності (п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України), проте існування абз.17 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (права реєстрації протягом 365 днів) виправдовує логіку закріплення правопорушення, передбаченого абз.1 п.120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України (відсутність реєстрації податкових накладних).
Відтак викладене аргументовано посвідчує той висновок, що позивач має граничне право реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування, які були складені в 2017 році протягом 365 днів, тобто до 31 грудня 2018 року в залежності від дати складення.
Проте вказані доводи обґрунтовують підстави для більш вагомого висновку про те, що контролюючий орган позбавлений обґрунтованої підстави стверджувати про факт відсутності реєстрації з боку позивача податкових накладних та/або розрахунків коригувань за 2017 рік не раніше моменту втрати ним свого граничного права на реєстрацію податкової документації протягом 365 днів, визначеного абз.17 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Тому факт відсутності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. є незворотнім та об'єктивно доведеним не раніше 01.01.2019р., тобто після спливу 365 днів, коли реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН за 2017 рік буде неможливою.
Таким чином висновки оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не можна вважати цілком обґрунтованими та законними.
Крім того, суд бере до уваги приписи ч. 2 ст. 6 КАС України, якими унормовано, що суд застосовує принцип верховенства права з урахування судової практики Європейського суду з прав людини.
Положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначають практику ЄСПЛ як джерело права під час відправлення правосуддя.
Так, положеннями п. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Верховна Рада України постановила, що Україна без укладення спеціальної угоди повністю визнає обов'язковою практику та юрисдикцію ЄСПЛ в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування норм Конвенції.
Отож, викладене аргументовано доводить правову можливість та процесуальну необхідність застосування практики ЄСПЛ під час розгляду даної справи.
Суд враховує при вирішенні даної справи рішення від 23.07.2002р. по справі «Компанія «Вестбергатаксі Актіеболаг» та Вулич проти Швеції», де Суд зазначив, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яка має водночас і запобіжний, і каральних характеру з достатньою очевидністю вказують на те, що податкові правопорушення підпадають під третій критерій, викладений у справі «Енгель проти Нідерландів», що вказує на розповсюдження дії ст.6 Конвенції на податкові правовідносини (тотожна позиція викладена в п.34 рішення ЄСПЛ «Деліколи проти Мальти», п. 72 рішення «Кемпбели і Феля проти Сполученого Королівства», п. 53 «Озтюрк проти Німеччини», п. Ш «Бенденун проти Франції»).
Таким чином вбачається процесуально необхідним розгляд даного спору з обов'язковим доведення факту вини позивача КП «Харківводоканал» у нереєстрації податкових накладних в межах абз.1 п.120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України.
За загальним правилом, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг продавець зобов'язаний скласти та зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрації податкових накладних (п. 201.10 ст. 201 ПК України). Втім, як слідує з п.200-1.3 ст. 200-1 ПК України, наведений обов'язок може бути реалізований лише за умови достатності коштів на електронному рахунку продавця в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість (далі - СЕА з ПДВ), в межах якої показники звітних періодів формуються за наростаючим підсумком, а відтак не існують ізольовано один від одного, а тому залежать один від одного (п.11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» від 16.10.2014 № 569).
У п.53 рішення ЄСПЛ по справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 № 382/03 Суд акцентував увагу на тому, що при оцінці доказів потрібно керуватися критерієм «поза розумним сумнівом», тобто доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених (див. також «Кобець проти України» від 14.02.2008р.).
В даній справі судом встановлено, що під час здійснення позивачем спроб реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в 2017 році фіскальний орган відмовляв з однієї і тієї самої причини: від'ємний показник реєстраційного ліміту КП «Харківводоканал» в СЕА з ПДВ.
Отож, оцінюючи факт відсутності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в 2017 році передусім необхідно встановити, які саме обставини обумовлювали від'ємний реєстраційний ліміт КП «Харківводоканал» в 2017 році та, як наслідок, відсутність реєстрації податкової документації з ПДВ.
Починаючи з 1 липня 2015 року (початок роботи СЕА з ПДВ) облік податку на додану вартість розпочався з «нульової» точки та обраховується за наростаючим підсумком і нині.
Між тим, судовими рішеннями по справі № 820/1237/16, на які посилається позивач згідно позовної заяви та відповіді на відзив, посвідчено той факт, що КП «Харківводоканал» було позбавлене права врахування суми, отриманих субвенційних перерахувань у 2015 році у загальній сумі 66 мільйонів гривень, саме внаслідок бездіяльності органів публічної влади, зокрема Державної фіскальної служби України.
На окрему увагу заслуговує висновок апеляційного суду в наведеній вище справі про те, що бездіяльність органів державної влади свідчить про порушення приписів діючого законодавства та спричиняє перепони у господарській діяльності підприємства позивача у вигляді відсутності можливості реєстрації та видачі податкових накладних контрагентам КП "Харківводоканал" для формування останніми суми податкового кредиту за відповідний звітний період.
Відтак висновки судових рішень у позначеній справі посвідчують відсутність вини КП «Харківводоканал» у нереєстрації податкових накладних в силу наростаючого формування показників ПДВ.
Тотожних висновків дійшов Харківський окружний адміністративний суд у рішенні по справі № 820/531/18, де було зауважено, що застосування до КП «Харківводоканал» положень п.120-1.2 ст. 120-1 ПК України за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за період 01.08.2016р. по 31.12.2016р. не є законодавчо обґрунтованим у зв'язку з відсутністю вини КП «Харківводоканал».
Отож, викладеними рішеннями адміністративних судів визначено, що відсутність реєстрації податкових накладних за період з 01.07.2015р. по 31.12.2016р. виникла не з вини КП «Харківводоканал», а обумовлена саме винною бездіяльністю податкового органу, яка виразилась у поступовому формуванні значного від'ємного реєстраційного ліміту КП «Харківводоканал» у зв'язку з відсутністю відображення в СЕА з ПДВ 66 мільйонів субвенційних перерахувань.
З пояснень позивача щодо аналізу динаміки реєстраційного ліміту КП «Харківводоканал» варто дійти висновку, що від'ємний наростаючий підсумок 2016 року очевидним чином переходив до показнику 2017 року, який, логічно, також отримав від'ємний показник реєстраційного ліміту в СЕА з ПДВ.
Наведені обставини очевидним чином обумовлювали неможливість реєстрації податкових накладних в 2017 році в силу від'ємного значення реєстраційного ліміту, який накопичувальним чином виник через незаконні дії фіскального органу.
Також слід зазначити, що в липні 2017 року позивачем було укладено субвенційний Договір №4/21-3 на суму 48 247 167,36 грн., який було профінансовано. Саме тому, в порядку п.200-1.4 ст. 200-1 ПК України, субвенційні перерахування були враховані в показнику реєстраційного ліміту КП «Харківводоканал» в СЕА з ПДВ та обумовили його короткострокове позитивне значення, а також дозволило позивачу зареєструвати податкові накладні в серпні 2017 року.
Проте вказана ситуація не є вичерпною. У 2017 році КП «Харківводоканал» було укладено та оформлено Договори про організацію взаєморозрахунків на загальну суму 123 015 395,73 грн. для погашення заборгованості з податку на додану вартість; зокрема Договори від 27.06.2017 р. №3-21/з та №4-21/з; від 13.11.2017 р. №36-21/з, №39- 21/з та №41-21/з; від 17.11.2017 р. №38-21/з; від 19.12.2017 р. №51-21/з. Втім, із передбаченої бюджетом суми 123 015 395,73 грн. було профінансовано лише 48 247 167, 36 грн. (на підставі Договору № 4/21-з), а тому, в силу відсутності субвенційного фінансування недоїмка державного бюджету з податку на додану вартість склала 74 768 244,37 грн.
Слід зауважити, що викладені обставини отримали оцінку суду. Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018р. по справі № 820/1410/18 визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України та зобов'язано останнє прийняти рішення про перерахування субвенційних коштів на підставі Договорів на загальну суму 74 768 244,37 грн.
КП «Харківводоканал» було виконано всі умови, які були визначені у п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017р. № 332, якою затверджено Порядок та умови надання у 2017 році субвенції з державного бюджету (далі - Постанова № 332) для отримання субвенційного фінансування. Відтак КП «Харківводоканал» мало право на обґрунтоване очікування виконання органами публічної влади покладених на них обов'язків. Тотожне кореспондує концепції ЄСПЛ щодо «правомірних очікувань» («законодавчих сподівань»), яка передбачає право на правомірні сподівання у разі вчинення певних дій та/або настання відповідних обставин (Справа «Пат Велі Девелопмент Лтд.та інші проти Ірландії», заява № 12742/87, рішення від 23 жовтня 1991 р).
При цьому, надаючи оцінку факту відсутності субвенційного фінансування необхідно звернути увагу на те, що у разі б здійснення послідовного перерахунку субвенційних коштів (13.11.2018, 17.11.2018 та 19.11.2018), реєстраційний ліміт позивача мав набути значного позитивного показнику, що надало б змогу КП «Харківводоканал» реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в 2017 році протягом 365 днів (абз.17 п.201.10 ст.201 ПК України).
Таким чином, викладене дає підстави дійти висновку про те, що відсутність субвенційного фінансування, яке обумовлено протиправною бездіяльністю Міністерства фінансів України, аргументовано посвідчує недоведеність вини позивача у нереєстрації податкових накладних у 2017 році.
В зв'язку з наведеним суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Також суд враховує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, перевіривши оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення, суд доходить висновку про його невідповідність приписам чинного законодавства та дійсним обставинами справи, в зв'язку з чим позовні вимоги про його скасування є такими, що підлягають задоволенню.
Також суд вважає за необхідне вирішити в судовому рішенні питання про сплату судових витрат, зокрема, судового збору, з урахуванням ухвали суду про відстрочення його сплати від 20.06.2018р. позивачем до моменту ухвалення судового рішення.
Керуючись ст. ст. 1,2, 6,7,19, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Комунального підприємства "Харківводоканал" до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Харківського. управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.04.2018р. №0035501200.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 03361715) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 899998, рахунок 34318206084012, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - "судовий збір, код ЄДРПОУ суду 34390710, пункт 3.1". несплачений судовий збір у розмірі 616700(шістсот шістнадцять тисяч сімсот) грн.00 коп.
Присудити на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 03361715) за рахунок бюджетних асигнувань Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 30, код ЄДРПОУ 40980123) судовий збір у розмірі 616700 (шістсот шістнадцять тисяч сімсот) грн.00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст виготовлено 23.08.2018 року.
Суддя О.В. Панченко