14 серпня 2018 р. Справа № 818/1181/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколова В.М.,
суддів - Соп'яненка О.В., Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
прокурора - Дубової О.В.,
представника відповідача - Луніки О.В.,
представника третьої особи - Сірик Н.В.,
представника третьої особи - Петренко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1181/17 за позовом Заступника прокурора Сумської області до Державної фіскальної служби України, треті особи: Головне управління ДФС у Сумській області, товариство з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" про визнання незаконним та скасування рішення в частині,-
Заступник прокурора Сумської області (далі по тексту - прокурор) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач, ДФС України), треті особи: Головне управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Сумській області), товариство з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" (далі по тексту - ТОВ "А-Муссон") про визнання незаконним та скасування рішення ДФС України від 22.06.2017 №13388/6199-99-11-01-01-25 в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0001201405 від 20.04.2017 щодо нарахування ТОВ "А-Муссон" податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 1 971 945,00 грн.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що ГУ ДФС у Сумській області у березні 2017 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "А-Муссон" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення №0001201405 від 20.04.2017 щодо нарахування ТОВ "А-Муссон" податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 1 971 945,00 грн. Після оскарження останнім результатів перевірки в адміністративному порядку, рішенням ДФС України від 22.06.2017 №13388/6199-99-11-01-01-25 вказане податкове повідомлення-рішення скасовано. Однак, за твердженням прокурора, зазначене рішення ДФС України прийняте з порушенням вимог податкового законодавства, його висновки в частині безпідставності винесення податкового повідомлення-рішення №0001201405 від 20.04.2017 суперечать змісту рішення, у зв'язку з чим воно є незаконним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 19.08.2017 було відкрито провадження у справі та призначено справу до попереднього судового засідання.
Ухвалою суду від 07.09.2017 було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, визначено, що справа буде розглядатися колегією суддів у складі трьох суддів.
Ухвалою суду від 23.10.2017 було зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у пов'язаній справі.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року.
Так, пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03.10.2017 визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, судом розглядається справа за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 05.06.2018 було поновлено провадження у справі.
У судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що оскаржене рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства.
Представник третьої особи ТОВ "А-Муссон" проти позову заперечувала.
Суд, заслухавши прокурора, представників відповідача та третіх осіб, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Сумській області у березні 2017 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "А-Муссон" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт №121/18-28-14-05-20/35068151/42 від 29.03.2017 (т.1 а.с.14-23).
У ході перевірки встановлено, що у порушення вимог п. 186.1 ст. 186, п. 187.10 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, ТОВ "А-Муссон" заниженні податкові зобов'язання по послугах з вивезення твердих побутових відходів, які були надані громадянам (яким надається субсидія) та окремим категоріям населення (ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, ветеранам військової служби, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим, яким чинним законодавством передбачено пільги щодо оплати послуг з вивезення твердих побутових відходів) та які відшкодовані (компенсовані) бюджетами (державним та місцевим).
Як наслідок, товариством у податкових деклараціях з ПДВ за лютий 2014 - грудень 2016 не відображені послуги з вивезення твердих побутових відходів, вартість яких була компенсована з бюджету шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки ТОВ «А-Муссон».
За результатами перевірки Г'У ДФС у Сумській області винесено податкове повідомлення-рішення №0001201405 від 20.04.2017, відповідно до якого ТОВ "А-Муссон" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 577 556 грн., нараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму 394 389 тис. грн., усього на загальну суму 1 971 945 грн. (т.1 а.с.20).
ТОВ "А-Муссон", не погодившись з результатами перевірки, оскаржило їх в адміністративному порядку.
Так, рішенням ДФС України №13388/6199-99-11-01-01-25 від 22.06.2017 вказане податкове повідомлення-рішення скасовано (т.1а.с.21-23).
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Пунктом 3 ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави, у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є порушення або загроза порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У відповідності до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України податок на додану вартість є одним із джерел доходів загального фонду Державного бюджету У країни.
Згідно зі ст. 4.1 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на принципах загальності оподаткування, рівності усіх платників перед законом, єдиного підходу до встановлення податків і зборів.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2014 №236 Державна фіскальна служба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, реалізація якої і є одним із основних її завдань.
Правовідносини, пов'язані з наповненням бюджету та використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення Державної фіскальної служби України, на підставі якого до бюджету не надходять такі кошти, такому суспільному інтересу не відповідає.
Ненадходження коштів до Державного бюджету України чи їх протиправне стягнення з бюджету впливає на зменшення дохідної частини бюджету, що є загрозою економічних інтересів держави.
У зв'язку з цим рішення Державної фіскальної служби України, якими платники податків безпідставно та необґрунтовано звільняються від обов'язку сплачувати певні суми до бюджету суперечать меті створення та функціонування фіскальних органів держави, призводять до ненадходження коштів до державного бюджету та є порушенням інтересів держави.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
Таким чином у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Процедура оскарження рішень контролюючих органів визначена статтею 56 Податкового кодексу України.
Так, пунктом 56.3 зазначеної статті передбачено, що скарги на рішення контролюючих органів в областях подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, яким є Державна фіскальна служба України.
У той же час, діючим порядком органу, уповноваженого на оскарження рішень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, не визначено.
З урахуванням того, що підставою для звернення до суду є прийняття Державною фіскальною службою України рішення, яке суперечить вимогам законодавства, а орган, уповноважений на оскарження її рішень відсутній, прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до п. 4 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 №848, субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов'язкового відсотка платежу.
Рішеннями виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.07.2014 №323 та від 20.05.2015 №241 встановлені тарифи на послуги з вивезення твердих побутових, великогабаритних та ремонтних, відходів ТОВ "А-Муссон" (т.1 а.с.25-26).
Вказаними рішеннями також доручено Управлінню праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснювати відшкодування ТОВ "А-Муссон" витрат, пов'язаних з наданням пільг та субсидій на сплату послуг з вивезення твердих побутових, великогабаритних та ремонтних відходів.
У ході проведеної ГУ ДФС у Сумській області перевірки встановлено, що ТОВ "А-Муссон" упродовж 2014-2016 років з державного та місцевого бюджетів відшкодовано субсидій громадянам, які мають право на субсидію, та пільг окремим категоріям населення (ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, ветеранам військової служби, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим, яким чинним законодавством передбачено пільги щодо оплати послуг з вивезення твердих побутових відходів) на загальну суму 10 007 135,52 грн., у тому числі: 2014р. - 864 034,73 грн., 2015р. - 1 954 885,49 грн., 2016р. - 7 188 215,3 грн. (табл. 17 Акта перевірки від 29.03.2017).
Вказана сума компенсована на розрахункові рахунки ТОВ "А-Муссон" на підставі платіжних доручень згідно долученого реєстру.
У графі призначення платежу у вказаних платіжних дорученнях зазначено КЕКВ 2730, КТКВК 090201, 090204, 090207, 090215, 090405, 091207, 090416.
Наказом Міністерства фінансів України №11 від 14.01.2011 затверджено економічну класифікацію видатків бюджету (КЕКВ - код економічної класифікації видатків бюджету), відповідно до якої КЕКВ 2730 визначено як «інші виплати населенню».
Відповідно до п. 2.5.3 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333 бюджетні відшкодування на надання пільг та житлових субсидій населенню здійснюється за кодом 2730 «Інші виплати населенню».
Крім того, наказом Міністерства фінансів України №11 від 14.01.2011 затверджено Тимчасову класифікацію видатків та кредитування місцевих бюджетів (КТКВК - код тимчасової класифікації видатків та кредитування), відповідно до якої КТКВК 090201 має найменування «Пільги ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, дітям війни, особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, жертвам нацистських переслідувань та реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами, на житлово-комунальні послуги».
КТКВК 090204 - «Пільги ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; звільненим зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років військовослужбовцям Служби безпеки України, працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи; особам, звільненим із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років, та які стали інвалідами під час виконання службових обов'язків; пенсіонерам з числа слідчих прокуратури; дітям (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатним членам сімей, які перебували на їх утриманні; звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби; батькам та членам сімей військовослужбовців, військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби; батькам та членам сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов'язків, на житлово-комунальні послуги».
КТКВК 090207 - «Пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, на житлово-комунальні послуги».
КТКВК 090215 - «Пільги багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, на житлово-комунальні послуги».
КТКВК 090405 - «Субсидії населенню для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг».
КТКВК 091207 - «Пільги, що надаються населенню (крім ветеранів війни і праці, військової служби, органів внутрішніх справ та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), на оплату житлово-комунальних послуг і природного газу».
КТКВК 090416 - «Інші видатки на соціальний захист ветеранів війни та праці».
Таким чином, згідно вказаних платіжних доручень Управлінням праці та соціального захисту населення упродовж 2014-2016 років на розрахункові рахунки ТОВ "А-Муссон" перераховані грошові кошти, які є бюджетним відшкодуванням (компенсацією) вартості пільг та субсидій з оплати житлово-комунальних послуг, наданих та нарахованих окремим категоріям громадян.
Згідно з актом перевірки у порушення вимог п. 186.1 ст. 186, п. 187.10 ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України ТОВ "А-Муссон" не відобразив у податкових деклараціях з ПДВ за 2014-2016 роки послуги з вивезення твердих побутових відходів, вартість яких була компенсована за рахунок місцевого та державного бюджетів, та занизив податкове зобов'язання з ПДВ за указаний період на загальну суму 1 667 856 грн., у тому числі за 2014 рік - 144 006 грн., за 2015 рік - 325 814 грн., за 2016 рік - 1 198 036 грн. (табл. 17 Акта перевірки від 29.03.2017).
У ході перевірки встановлений факт завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за грудень 2016 року) у сумі 67 460 грн.
Крім того, у зв'язку з тим, що відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України визначення суми грошових зобов'язань платника податків контролюючим органом здійснюється не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем фактичного подання податкової декларації, при розрахунку суми грошового зобов'язання до податкового повідомлення-рішення №0001201405 від 20.04.2017 не включена сума нарахованого ПДВ за лютий 2014 в розмірі 22 840 гри. (з урахуванням завищення ПДВ за січень 2014 на 3 грн.).
Таким чином, сума податкового зобов'язання визначена наступним шляхом:
1 577 556 грн. = 1 667 856 грн. - 22 840 грн. - 67 460 грн.
Таким чином, податковим повідомлення-рішенням №0001201405 від 20.04.2017 ТОВ "А-Муссон" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму відшкодування (компенсації) вартості пільг та субсидій з оплати житлово-комунальних послуг, наданих та нарахованих окремим категоріям громадян.
Викладені в акті перевірки ГУ ДФС у Сумській області від 29.03.2017 висновки щодо необхідності оподаткування пільг та житлових субсидій, компенсованих ТОВ "А-Муссон" упродовж 2014-2016 років з державного та місцевого бюджетів, підтверджуються висновком Судово-економічної експертизи №583 від 30.07.2017 (т.1 а.с.27-34).
У той же час у рішенні Державної фіскальної служби України №13388/6199-99-11-01-01-25 від 22.06.2017 зазначено, що висновки перевірки про порушення ТОВ "А-Муссон" вимог п. 186.1 ст. 186, п. 187.10 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України у частині визначення податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з надання послуг із збору та вивезення твердих побутових відходів населенню та бюджетним організаціям із суми отриманих пільг та субсидій (компенсації вартості послуг) є безпідставними, а тому підлягають скасуванню.
Вказаний висновок обґрунтований тим, що різниця між фактичними витратами на виготовлення (придбання) житлово-комунальних послуг (собівартістю) і регульованими тарифами на їх продаж населенню (різниця між собівартістю і тарифом) звільняється від оподаткування ПДВ.
Однак, у названому рішенні ДФС України не враховано, що компенсація різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) не є тотожним відшкодуванню (компенсації) вартості пільг та субсидій з оплати житлово-комунальних послуг, наданих та нарахованих окремим категоріям громадян, а вказані поняття безпідставно підмінені.
Так, у п. 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право виконавця житлово-комунальних, послуг отримувати компенсацію за надані окремим категоріям громадян пільги чи нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг.
З аналізу змісту зазначеної норми, Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 №848, компенсація за надані окремим категоріям громадян пільги чи нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг - це часткова оплата за рахунок місцевого чи державного бюджету вартості послуги з вивезення твердих побутових відходів відповідно до встановленого тарифу.
При обчисленні розміру такої компенсації питання економічної обґрунтованості встановленого тарифу, рівень фактичних витрат на виготовлення житлово-комунальних послуг з вивезення твердих побутових відходів не враховуються, а грошові кошти з місцевого та державного бюджетів спрямовуються на покриття вартості послуги, не сплаченої громадянами, які мають право на субсидію та пільги окремим категоріям населення (ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, ветеранам військової служби, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим, яким чинними законодавством передбачено пільги щодо оплати послуг з вивезення твердих побутових відходів).
Розмежовуючи між собою різні за змістом права, пунктом 7 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону передбачено інше право виконавця житлово-комунальних послуг на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Вказане право кореспондується з відповідним обов'язком органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, визначеним ч. 4 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч. 1 ст. 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення», щодо відшкодовування різниці між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво таких послуг.
Згідно з п. 2.4.1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333 субсидії підприємствам (установам, організаціям), субсидії на покриття збитків підприємств, фінансова підтримка підприємств на безповоротній основі, а також інші субсидії, поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) здійснюються за КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».
Відповідно до Тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №11 від 14.01.2011 відшкодування підприємствам різниці між встановленим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво таких послуг здійснюється за КТКВК 100601, 100602.
Відповідно КТКВК 100601 - «Відшкодування різниці між розміром ціни (тарифу) на житлово-комунальні послуги, що затверджувалися або погоджувалися рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання)».
КТКВК 100602 - «Погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування».
Згідно з інформацією Сумської міської ради упродовж 2014-2016 років видатки на відшкодування різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) за КТКВК 100601, 100602, КЕКВ 2610 не здійснювались (т.1 а.с.35).
Крім того, ТОВ "A-Муссон" Сумську міську раду про невідповідність між затвердженими рішеннями виконавчого комітету тарифами на послуги з вивезення твердих побутових, великогабаритних та ремонтних відходів та фактичними витратами на їх надання, не повідомляло, з заявами про відшкодування різниці між собівартістю і тарифами не зверталось, Сумською міською радою нарахувань на покриття такої різниці не здійснювалось.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
У пункті 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання послуг, місце розташування яких розташоване на митній території України.
Згідно п. 187.10. ст. 187 Податкового кодексу України, платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.
Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.
Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України визначено, що до бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету.
Відповідно до п. 197.1.28 ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету.
Відтак, враховуючи, що компенсація різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) не є тотожним відшкодуванню (компенсації) вартості пільг та субсидій з оплати житлово-комунальних послуг, наданих та нарахованих окремим категоріям громадян, суд дійшов висновку про незаконність рішення ДФС України від 22.06.2017 №13388/6199-99-11-01-01-25 в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2017 №0001201405.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Заступника прокурора Сумської області до Державної фіскальної служби України, треті особи: Головне управління ДФС у Сумській області, товариство з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" про визнання незаконним та скасування рішення в частині - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 22.06.2017 №13388/6199-99-11-01-01-25 в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0001201405 від 20.04.2017 щодо нарахування товариству з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" (код ЄДРПОУ 35068151) податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 1 971 945,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя В.М. Соколов
Судді О.В. Соп'яненко
О.М. Кунець
Повний текст рішення складено 15.08.2018 року.