Справа № 819/968/18
16 серпня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому просить:
1). Визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 Уповноваженого Верховної ради України з прав людини у формі неприйняття рішення у встановлені ст. 20 Закону України « Про звернення громадян» строки по суті моєї заяви за Вих. №ВСВ-1961-09-28/326-К/2017 від « 29 » січня 2017 року про порушення Закону України « Про звернення громадян», Закону України « Про доступ до публічної інформації» з боку посадових та службових осіб Печерського Управління поліції Головного Управління Національної поліції в місті Києві
2). Зобов'язати ОСОБА_2 Уповноваженого Верховної ради України з прав людини невідкладно розглянути та прийняти мотивоване рішення по суті заяви за Вих. №ВСВ-1961-09-28/326-К/2017 від « 29» січня 2017 року про порушення Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про доступ до публічної інформації» з боку посадових та службових осіб Печерського Управління поліції Головного Управління Національної поліції в місті Києві.
Ухвалою суду від 08 червня 2018 року про відкриття провадження позивача було звільнено від сплати судового збору, так як ним представлено документи, що підтверджують його важкий майновий стан.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.01.2017 позивач звернувся до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини із заявою за Вих. №ВСВ-1961-09-28/326-К/2017 від « 29» січня 2017 року про порушення Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про доступ до публічної інформації» з боку посадових та службових осіб Печерського Управління поліції Головного Управління Національної поліції в місті Києві. В місячний термін звернення позивача не було розглянуте по суті, тому ОСОБА_1 змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просить суд слухати дану справу в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в судове засідання не з'явився, надіславши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.
До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений) від Позивача надійшло звернення від 29.01.2017 вих. № ВСВ- 1961-09-28/3 26-К/2017 щодо стверджуваного порушення Печерським управлінням поліції Головного управління поліції у місті Києві (далі - Управління) його права на звернення та права на доступ до публічної інформації (додаток № 1). Вказане звернення Позивачем було відправлено 30.01.2018, що підтверджується поштовою квитанцією та поштовим штемпелем на конверті (додаток № 2). Звернення зареєстроване у ОСОБА_2 05.02.2018 за вхідним № В309786.18/19.
За результатами розгляду вказаного вище звернення Уповноваженим прийнято рішення про відкриття провадження у справі, про що Позивача було повідомлено листом ОСОБА_2 від 03.03.2018 № 13.3/7-В309786.18-1/19-24.
В рамках провадження, з метою повного та всебічного з'ясування обставин, викладених у зверненні Позивача, листом ОСОБА_2 від 03.03.2018 № 13.3/7-В309786.18/19-24 керівництву Управління було надіслано відповідний запит.
Оскільки, відповіді на адресу ОСОБА_2 від Управління у встановлений чинним законодавством строк не надійшло, листом ОСОБА_2 від 07.05.2018 № 13.3/7-В309786.18-2/19-24 на адресу Управління було надіслано нагадування.
У відповідь на запит листами від 11.05.2018 № вх4211/125/52/05-2018, що надійшов до ОСОБА_2 30.05.2018, та від 01.06.2018 № вх. 6621/125/52/03-2018, що надійшов до ОСОБА_2 18.06.2018, начальник управління ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 про результати проведеної за зверненням Позивача перевірки.
Відтак, вказані вище листи Управління не містили усієї запитуваної ОСОБА_2 інформації, необхідної для прийняття обґрунтованого рішення, листом від 20.06.2018 № 13.3/7-В309786.18-3/19-24 керівництву Управління направлено повторний запит, про що Позивача повідомлено листом ОСОБА_2 від 20.06.2018 № 13.3/7-В309786.18-4/19-24.
Таким чином, провадження за зверненням Позивача триває, про його результати Позивача буде повідомлено у встановленому законодавством порядку.
Зважаючи на викладені обставини справи, межі повноважень та спосіб, у який має діяти Уповноважений з прав людини визначені Конституцією України та Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» (далі - Закон).
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу частини першої ст.17 «Розгляд звернень до Уповноваженого» Закону України №776/97-ВР від 23 грудня 1997 року Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
В силу частини першої ст. 20 «Термін розгляду звернень громадян» Закону України №393/96-ВР від 2 жовтня 1996 року звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Максимальний 45-денний термін розгляду звернень громадян (в тому числі Уповноваженим Верховної ради України та його представниками) е неперервним, пресікальним і продовженню та поновленню з будь-яких підстав не підлягає, оскільки, в статті ст. 20 «Термін розгляду звернень громадян» Закону України №393/96-ВР від 2 жовтня 1996 року не міститься жодних винятків з даного правила.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Разом з тим, частинами другою - п'ятою вказаної статті встановлений особливий порядок розгляду Уповноваженим звернень громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах.
Так, зокрема, згідно з частиною третьою статті 17 Закону при розгляді звернення Уповноважений:
1) відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина;
2) роз'яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому;
3) направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення;
4) відмовляє в розгляді звернення.
Повідомлення про прийняття звернення до розгляду або відмову у прийнятті звернення до розгляду надсилається в письмовій формі особі, яка його подала. Відмова у прийнятті звернення до розгляду повинна бути вмотивованою.
При цьому строки та механізм здійснення провадження Уповноваженого у справах про порушення прав людини і громадянина передбачається Порядком здійснення провадження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 12.08.2013 № 18/02-13 (далі - Порядок).
Так, відповідно до пункту 1.1. Порядку провадження Уповноваженого - це комплекс заходів, які здійснюються з метою парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини, сприяння їх поновленню, запобігання виникненню умов, що створюють можливості порушення прав та свобод людини.
Під час провадження кожна дія або рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання таких дій та прийняття рішень. Критерієм для визначення розумності строків провадження є складність провадження, яка визначається з урахуванням кількості порушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки дій, необхідних для здійснення провадження, тощо (пункт 1.4. Порядку).
Підставами відкриття провадження можуть бути відомості про порушення прав і свобод людини і громадянина, які містяться, зокрема, у зверненнях громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників (повноваження яких оформлені у встановленому законодавством порядку) (пункт 2.1. Порядку).
У разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали справ про порушення прав і свобод людини і громадянина щодо декількох осіб (пункт 3.3. Порядку).
Пунктом 3.6. Порядку передбачено, що в ході провадження може вживатись низка заходів, спрямованих всебічне та повне дослідження обставин справи (пункт 3.6 Порядку).
Відповідно до пункту 6.1. Порядку провадження завершується шляхом надання остаточної відповіді авторові звернення за результатами з'ясування обставин справи після вжиття передбачених Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» заходів, спрямованих на запобігання порушенням прав і свобод людини або сприяння їх поновленню.
Таким чином, провадження Уповноваженого у справах про порушення прав людини і громадянина передбачає вжиття комплексу відповідних заходів, які повинні здійснюватись в розумні строки, і надання остаточної відповіді громадянину за результатами такого провадження здійснюється відповідно до Порядку.
Отже, в даному випадку відповідно до статті 17 Закону Уповноваженим було відкрито провадження за зверненням Позивача, в рамках якого було направлено відповідні запити, після отримання відповіді на які буде прийматись рішення щодо можливих заходів реагування Уповноваженого з порушеного Позивачем питання.
Про вжиті за зверненням заходи Позивача було повідомлено листом ОСОБА_2 від 03.03.2018, тобто в строк, визначений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».
Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірною бездіяльності ОСОБА_2 Уповноваженого Верховної ради України з прав людини слід відмовити, оскільки відповідачем було направлено відповідні запити, після отримання відповіді на які буде прийматись рішення щодо можливих заходів реагування Уповноваженого з порушеного Позивачем питання.
Проте, частиною другою ст. 9 КАС України, визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як випливає з матеріалів справи, що тут присутнє порушення прав позивача при розгляді його звернення за Вих. №ВСВ-1961-09-28/326-К/2017 від « 29 » січня 2017 року про порушення Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про доступ до публічної інформації» з боку посадових та службових осіб Печерського Управління поліції Головного Управління Національної поліції в місті Києві, які підлягають захисту в судовому порядку, а тому звернення (пропозиція) позивача потребує повторного розгляду.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі зазначеного та враховуючи необхідність повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд дійшов висновку за можливе задовольнити позовні вимоги частково та зобов'язати ОСОБА_2 Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, повторно розглянути заяву за Вих. №ВСВ-1961-09-28/326-К/2017 від « 29» січня 2017 року про порушення Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про доступ до публічної інформації» з боку посадових та службових осіб Печерського Управління поліції Головного Управління Національної поліції в місті Києві.
При цьому задоволення цієї позовної вимоги жодним чином не порушує право відповідача на вільний розсуд при прийнятті відповідного рішення.
З огляду на викладене вимоги позивача частково є обґрунтованими та належно мотивованими, а відтак підлягають до задоволення.
В задоволенні решти позовних вимог в частині визнання неправомірною бездіяльності відповідача у формі неприйняття рішення слід відмовити за безпідставністю
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково. Зобов'язати ОСОБА_2 Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, повторно розглянути заяву за Вих. №ВСВ-1961-09-28/326-К/2017 від «29» січня 2017 року про порушення Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про доступ до публічної інформації» з боку посадових та службових осіб Печерського Управління поліції Головного Управління Національної поліції в місті Києві.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 серпня 2018 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.