Справа № 2340/2878/18 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко
21 серпня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Коротких А.Ю.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Черкаської області до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання незаконними дій та скасування постанови про накладення штрафу, -
Заступник прокурора Черкаської області звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання протиправними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти Івана Миколайовича у виконавчому провадженні №55526635 та скасування постанови про накладення штрафу від 25 червня 2018 року.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року в задоволенні даного адміністративного позову - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
Відмовляючи в задоволенні даного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано відповідачу доказів виконання судового рішення або наявності поважних причин його невиконання, тому у відповідача був наявний законодавчо мотивований обов'язок з накладення на боржника штрафу.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу, скаржник зазначив, що матеріали справи підтверджують, що прокурора Черкаської області як боржник по виконавчому провадженню в межах своєї компетенції та у спосіб, визначений законодавством, вживає заходів щодо виконання судового рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі №823/1056/16.
Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі №823/1056/16 поновлено ОСОБА_4 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури з 05 липня 2016 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі №823/1056/16 виправлено описку в резолютивній частині постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року, та замість невірної дати «з 05 липня 2016 року» вказано вірну дату «з 06 липня 2016 року».
12 квітня 2017 року Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №823/1056/16 про поновлення ОСОБА_4 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури з 06 липня 2016 року.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М. винесено постанову ВП №55526635 від 12 січня 2018 року на підставі виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року №823/1056/16 та відкрито виконавче провадження.
Прокуратура Черкаської області листом від 05 лютого 2018 року №05-293вих18 повідомила головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюту І.М. про наявність підстав, які на думку позивача унеможливлюють виконання судового рішення, та зазначила, що 05 лютого 2018 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів направлено лист №11-88вих-18 щодо розгляду питання визначення механізму та правових підстав звільнення першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури Черненка Т.Ю. із займаної адміністративної посади для забезпечення виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року №823/1056/16 про поновлення ОСОБА_4 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури та про направлення на адресу Черкаського окружного адміністративного суду заяви від 05 лютого 2018 року №05-292вих-18 про відстрочення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № 823/1056/16 про поновлення ОСОБА_4 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури з 06 липня 2016 року, та додано копії відповідних листів.
Листом Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року №823/1056/16/538/18 прокуратуру Черкаської області повідомлено, що заява боржника про відстрочення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № 823/1056/16 буде розглянута після розгляду Верховним Судом касаційної скарги прокуратури області на вказану постанову та повернення матеріалів адміністративної справи до суду першої інстанції.
Листом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 19 лютого 2018 року №11/2/4-3914вих-18 лист прокуратури Черкаської області направлено за належністю до Генеральної прокуратури України.
02 березня 2018 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М. винесено постанову ВП №55526635 про накладення штрафу, якою за невиконання рішення суду без поважних причин накладено на боржника прокуратуру Черкаської області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн., зобов'язано боржника виконати рішення протягом 3-х робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.04.2018 у справі №823/1243/18 позов прокуратури Черкаської області задоволено, постанову державного виконавця про накладення штрафу та вимогу визнано протиправною та скасовано.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.04.2018 у справі №823/1243/18 скасовано та у задоволенні позову відмовлено.
05 червня 2018 позивач подав відповідачу клопотання про відкладення проведення виконавчих дій з посиланням на ту обставину, що продовжують існувати обставини, що роблять неможливим виконання судового рішення про поновлення на посаді ОСОБА_4
25 червня 2018 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М. на підставі статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову ВП №55526635 про накладення штрафу, якою за повторне невиконання рішення суду без поважних причин накладено на боржника: прокуратуру Черкаської області штраф на користь держави у розмірі 10200 гривень.
Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням та вчиненими ним діями, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами 2, 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню (ч.5 статті 235 КЗпП України).
Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.
Відповіднодо п.34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.
Тобто, законодавець передбачає обов'язок роботодавця негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1, п.1 ч.2, 4 статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Отже, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
При цьому, згідно п. 16 ч.3 статті 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з ч.1-3 статті 63 наведеного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до статті 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів судового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, постанова про повторне накладення на боржника штрафу виноситься за умови повторного невиконання рішення без поважних причин.
Разом з тим, поважними причинами невиконання рішення про поновлення на роботі визнаються обставини, які не залежать від волі боржника і перешкоджають, ускладнюють чи унеможливлюють виконання такого рішення.
В обґрунтування наявності поважних причин невиконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника ОСОБА_4 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури, прокуратура Черкаської області зазначила про наявність обставин, що роблять неможливим виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі №823/1056/16, оскільки на вказану посаду було призначено Черненка Т.Ю., який отримав перше місце за результатами чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посади у місцевій прокуратурі, тому поновлення ОСОБА_4 на посаді можливе лише у випадку звільнення або переведення Черненка Т.Ю., при цьому останній відповідних заяв не подав і відповідна підстава для звільнення першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури у Законі України «Про прокуратуру» не передбачена.
Відповідно до п.1 ч.1 статті 16 Закону України «Про прокуратуру» незалежність прокурора забезпечується особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Порядок звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді регулюється статтею 41 Закону України «Про прокуратуру», якою не передбачено таку підставу для звільнення, як поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
В той же час, відповідно до ч.1 статті3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Пунктом 6 ч.1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
Колегія суддів зазначає, що за загальним принципом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Враховуючи, що нормами спеціального закону, а саме Закону України «Про прокуратуру» не врегульовано питання щодо поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, якщо відповідну посаду на час поновлення обіймає інша особа, в даному випадку необхідно застосовувати п.6 ч.1 статті 40 КЗпП України.
Суд зазначає, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду, якою ОСОБА_4 поновлено на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури, набрала законної сили 22 листопада 2016 року. Зазначене судове рішення є обов'язковим до виконання всіма органами державної влади, в тому числі прокуратурою Черкаської області, є рішенням про поновлення на роботі та виконується невідкладно та чинним законодавством передбачено відповідний порядок його виконання.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає що відповідач дійшов вірного висновку, що займання посади заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури іншою особою не є поважною причиною невиконання боржником рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника. Відповідно, постанова про накладення штрафу є правомірною та скасуванню не підлягає.
Крім того, зазначення апелянтом про те, що рішення суду про визнання правомірною постанови державного виконавця про накладення штрафу вперше було оскаржено в касаційному порядку, не свідчить про відсутність обов'язку виконання судового рішення про поновлення на роботі, що набрало законної сили, та виконання якого не зупинено.
Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про правомірність накладення на позивача штрафу та відсутність підстав для скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти Івана Миколайовича від 25 червня 2018 року про накладення штрафу.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. При цьому, позивачем не було наведено в скарзі жодного доводу, відмінного від заявлених в суді першої інстанції та спростованих в оскаржуваному рішенні.
Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Файдюк В.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Коротких А.Ю.