20 серпня 2018 року справа № 390/858/18(2-а/390/37/18)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.,
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Топора Олександра Юрійовича
на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27 червня 2018 р. (головуючий суддя Пасічник Д.І.)
у справі за позовом ОСОБА_2 до Інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Топора Олександра Юрійовича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, визнання постанови протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_2 звернулось з позовом до Інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Топора Олександра Юрійовича про визнання дій протиправними, визнання постанови протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтовано тим, що зазначеного в постанові правопорушення не вчиняла, правила дорожнього руху не порушувала. Зазначає, що відповідачем не було надано доказів вчинення правопорушення.
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27 червня 2018р. позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнано неправомірними дії інспектора УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенанта поліції Топора О.Ю., накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 Скасовано постанову серії ЕАА № 425531 від 01 червня 2018 року про накладення адміністративного стягнення на позивача у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., справу про адміністративне правопорушення закрито.
Рішення суду першої інстанції обґрунтована тим, що в постанові не зазначено жодного доказу, на підставі якого було прийнято рішення про винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення на неї адміністративного стягнення, не враховано її пояснення з цього приводу, відсутні пояснення свідків. Доказів щодо вини позивача суду надано не було, а надана позивачем копія постанови не може бути належними доказами вини у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Інспектором Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Топор О.Ю. подано апеляційну скаргу, згідно якою просить скасувати оскаржувану рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не надано оцінку долученим відповідачем до матеріалів справи відеозаписам, які підтверджують вчинення правопорушення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 01.06.2018 року о 16.55 год. в м. Кропивницькому, по вул. Полтавська, 37, керуючи автомобілем ЗАЗ DAEWOO Т13110, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснила аварійну зупинку перетнувши дорожню розмітку 1.1., та не мала у комплектності транспортного засобу знаку аварійної зупинки, чим порушила п.п. 31.4.7 (є) ПДР України.
За дане порушення інспектором УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенант поліції Топор О.Ю, складено постанову серії ЕАА № 425531, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено на неї адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, норми Закону України «Про Національну поліцію» та норми Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, згідно ч.2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначена норма Конституції України встановлює, що суб'єкт владних повноважень має діяти лише на підставі законодавчих норм, межі і спосіб його повноважень також встановлюються нормами законодавства.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
При цьому, у відповідності до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Слід зазначити, що для провадження у справах про адміністративні правопорушення характерним є специфічний вид доказу: безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складення протоколу про адміністративні правопорушення і на проведення адміністративного розслідування, які фіксуються у протоколі про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за експлуатацію транспортних засобів згідно із законодавством за відсутності знака аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту, п.п. «є» п. 31.4.7 ПДР України.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що згідно ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Водночас, для визнання особи винною у вчинені адміністративного правопорушення обов'язково необхідно встановити, що дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вчинені умисно, має місце протиправна дія та наявна вина.
Згідно Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту (п.п. «є» п. 31.4.7 ПДР України.).
Колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши відеодокази, що містяться в матеріалах справи, та були надані відповідачем до суду першої інстанції, дійшов висновку, що позивачем було порушено вимоги п.п. «є» п. 31.4.7 ПДР України, за що передбачено адміністративну відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Так, при перегляді відеозапису, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що позивач дійсно здійснила аварійну зупинку, проте знак аварійної зупинки у неї був відсутній. Отже наданий відповідачем відеозапис підтверджує факт порушення позивачем Правил дорожнього руху.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що до повноважень інспектора патрульної поліції входить виявлення, фіксування та винесення санкції за адміністративне правопорушення, вчинене водієм при керуванні транспортним засобом при порушенні обов'язкових норм КУпАП чи інших правил. При цьому, у даній справі при виявленні адміністративного правопорушення його належно зафіксовано.
Стосовно доводів позивача про протиправність дій відповідача щодо притягнення позивача до відповідальності, апеляційний суд зазначає наступне.
Як встановлено частиною 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за № 1408/27853 (далі Інструкція).
Відповідно до п. 4 розділу І «Загальні положення» Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Пунктами 1 та 2 розділу III «Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 8 цього розділу Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП).
За приписами п. 5 розділу IV «Постанова по справі про адміністративне правопорушення» постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.
У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).
Відтак, приймаючи постанову, Інспектор Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Топор О.Ю. діяв у межах наданих йому повноважень.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування.
В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись 241-245, 315, 317, 321, 272, 286 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Топора Олександра Юрійовича - задовольнити.
Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27 червня 2018р. - скасувати.
В задоволенні позову - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 22.08.2018р.
Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова