15 серпня 2018 року Чернігів Справа № 825/2100/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Зайця О.В.,
за участю секретаря Новик Н.С.,
предстаника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та стягнення коштів,
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Чернігівського об'єднаного управління пенсійного фонду України щодо утримання з пенсії, яка призначалася до виплати ОСОБА_3, сум податку на доходи фізичних осіб за період із липня місяця 2014 року по лютий місяць 2018 року; стягнення з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_3, суми завданої шкоди внаслідок протиправного утримання з пенсії податку на доходи фізичних осіб, у сумі 55612,22 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот дванадцять гривень 22 коп.).
Позов мотивовано тим, що відповідачем, починаючи з 01.07.2014, з пенсії позивача сукупно утримано 55612,22 грн. податку на доходи фізичних осіб, що є порушенням чинного законодавства.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовні заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що рішення Конституційного суду України від 27.02.2018 у справі № 1-6/2018 не застосовується до спірних правовідносин, оскільки податок на доходи фізичних осіб утримано за період з липня 2014 року по лютий 2018 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали судом встановлено наступне.
Позивач звернувся до відповідача із проханням повідомити чи утримується з його пенсії податок на доходи фізичних осіб.
Листом від 11.05.2018 №10958/06 Чернігівське ОУПФ України повідомило позивача, що до 01.03.2018 розмір пенсії позивача оподатковувався (а.с.11-12).
В силу статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України “Про пенсійне забезпечення” відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових та соціальних пенсій.
Відповідно до статті 8 зазначеного Закону пенсії не підлягають оподаткуванню.
Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, який набрав чинності 01.01.2015 внесені зміни до Податкового кодексу України.
За приписами підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включенні суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення. Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
В Україні визнається та діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Основного Закону України). Конституційний Суд України в абзаці другому пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 зазначив, що діяльність правотворчих і правозастосовчих органів держави має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.
Беручи до уваги наведене, Конституційний Суд України вважає, що у сфері пенсійного забезпечення справедливим має визнаватися такий підхід законодавця, за якого забезпечується пропорційне співвідношення між страховими внесками та призначеним розміром пенсійних виплат, а застрахована особа може безперешкодно реалізувати своє право на пенсію в повному обсязі.
У законодавстві про пенсійне забезпечення в Україні таке співвідношення досягається встановленням залежності розміру пенсії від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) застрахованої особи, тобто від загальної суми (сплачених за застраховану особу страхових внесків протягом всього періоду роботи, що передував призначенню або перерахунку пенсії (стаття 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 19, 20, 21, 29, 30, 31, 32, 44, 45, 49, 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Саме тому запровадження її оподаткування, починаючи з певного розміру, порушує справедливий підхід до встановлення пенсії, оскільки призводить до зменшення її Фактичного розміру, який встановлюється з урахуванням співвідношення між тривалістю страхового стажу та розміром заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Конституційний Суд України в Рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 вказав, що одним із елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини та громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов'язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).
Після запровадження в законодавстві України з 1 липня 2014 року оподаткування пенсій упродовж двох років Верховна ОСОБА_2 України тричі вносила зміни до законів, що регулюють питання оподаткування пенсій. За таких обставин особи, які мають право на пенсійні виплати, об'єктивно не могли бути впевненими у своїх правомірних очікуваннях щодо стабільності правового регулювання у цій сфері.
Отже, встановлення Верховною ОСОБА_2 України в законодавстві України оподаткування пенсій та зміни суми, з якої починається таке оподаткування, суперечить таким елементам конституційного принципу верховенства права, як правова визначеність, правова передбачуваність, правомірні очікування та справедливість. Тому положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Кодексу не відповідає частині першій статті 8 Конституції України.
Вищевказані висновки наведені в Рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року у справі № 1-6/2018.
Окрім того, необхідно зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2018 положення абзацу 1 підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується відповідачем, що з липня 2014 року по лютий 2018 року вираховувано з пенсії позивача податок на дохід фізичних осіб та військовий збір. А вже з 01.03.2018 такі відрахування не проводяться.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Входячи з аналізу наведених норм, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_3, - задовольнити повіністю.
Визнати протиправними дії Чернігівського об'єднаного управління пенсійного фонду України (вул. Ломоносова, 18А, м. Чернігів, 14000) щодо утримання з пенсії, яка призначалася до виплати ОСОБА_3 (просп. Миру, 44, м. Чернігів, 14000), сум податку на доходи фізичних осіб за період із липня місяця 2014 року по лютий місяць 2018 року.
Стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (вул. Ломоносова, 18А, м. Чернігів, 14000) на користь ОСОБА_3 (просп. Миру, 44, м. Чернігів, 14000), суми завданої шкоди внаслідок протиправного утримання з пенсії податку на доходи фізичних осіб, у сумі 55612,22 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот дванадцять гривень 22 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 22 серпня 2018 року.
Суддя О.В. Заяць