23 серпня 2018 року справа № 823/2312/18 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської районної державної нотаріальної контори про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
12 червня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Черкаської районної державної нотаріальної контори, в якому просить:
1) прийняти позов до провадження та витребувати у відповідача матеріали перевірки його заяв і саме звернення від 04.05.2018 та заяви № 2 від 22.02.2018;
2) визнати грубі, неприпустимі порушення правових норм ст. 40 Конституції України при направленні позивачу так званої відповіді, а точніше дурні від 02.06.2018 як неправомірні, а як наслідок дій саму відписку незаконною і зобов'язати відповідача розглянути заяву з обов'язковим наданням позивачу відповіді ОСОБА_2 про відсутність у позивача права на спадщину та даними всіх органів державної влади та їх посадових осіб відносно яких я нібито висловив “наклеп, образи та дискредитацію”.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він отримав від відповідача лист від 02.06.2018 за № 1079/02-14 щодо результату розгляду його заяви від 04.05.2018, який на його думку порушує норми ст. 40 Конституції України. Крім того, відповідачем не розглянута заява № 2 з проханням надати позивачу відповідь приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про відсутність у ОСОБА_1 права на спадщину та даними всіх органів державної влади та їх посадових осіб відносно яких нібито позивач висловив “наклеп, образи та дискредитацію”.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 23.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач 11.07.2018 надав відзив № 1389/02-14 від 10.07.2018 на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та зазначив, що 04.05.2018 позивач звернувся до Черкаської державної нотаріальної контори із заявою про видачу документів вказані в його заяві № 2, а саме: лист відповідача, який був адресований приватному нотаріусу Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_2О та відповіді на нього. Також, в даній заяві від 04.05.2018 позивач просив зазначити з точністю всіх органів державної влади та їх посадових осіб кого останній образив. 02.06.2018 відповідачем за № 1079/02-14 було надіслано листа, в якому надано обґрунтовано відповідь та роз'яснено, що згідно зі ст. 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також стажист нотаріуса зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.
Крім того, 22.02.2018 позивач звертався із заявою № 1 у прийнятті якої відповідачем було відмовлено з письмовим підтвердженням на заяві, адже текст містив наклепи і образи, дискредитацію органів державної влади, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності. На заяву № 2 ОСОБА_1 відповідачем також надано обґрунтовано відповідь з роз'ясненням, які викладені в листі Черкаської державної нотаріальної контори № 538/02-14 від 10.03.2018.
Позивач 12.07.2018 надав суду заяву, в якій повністю заперечив обставини викладені у відзиві № 1389/02-17 від 10.07.2018, оскільки на його думку вони є недостовірними та не відповідають дійсності фактичним обставинам справи. Крім того, в даній заяві позивач керуючись п.7 ч. 3 ст. 257 КАС України просить розгляд справи провести за його участю, так як витребувані судом докази у матеріалах справи відсутні, а саме факти перевірки відповідачем звернення ОСОБА_1 від 04.05.2018 та заяви № 2.
Щодо клопотання позивача про розгляд справи за його участі суд зазначає таке.
Частиною першою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною другою даної статті визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі Стаття 258 КАС України)
Відповідно до статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною першої статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання ( частина другу статті 262 КАС України).
Частиною третьою даної статті Кодексу визначено, що підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.
Частиною четвертою статті 262 Кодексу передбачено, що перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін ( частина п'ята статті 262 Кодексу).
Частиною 6 даної статті передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином враховуючи вищевикладене суд не вбачає необхідності розглядати справу з повідомленням сторін, а тому клопотання позивача про розгляд справи за його участі слід відмовити.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
06.05.2016 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Черкаської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті 02.04.2016 матері - ОСОБА_3.
На підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 померлої 02.04.2016, зареєстрованої у книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 736, відкрито спадкову справу. Відповідачем було здійснено перевірку інформації Спадкового реєстру та встановлено відсутність заповіту після смерті ОСОБА_3, відсутність відкритої спадкової справи, спадкового договору, складеного спадкодавцем, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкового реєстру № 43780769, № 43780783.
16.09.2016 до Черкаської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_4 - онука померлої ОСОБА_3, батько якої ОСОБА_5, який помер раніше 12.11.2015.
16.09.2016 звернувся до Черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 - онук померлої ОСОБА_3, батько якого ОСОБА_5 із заявою про відмову від прийняття спадщини в користь ОСОБА_4.
Заяви, на виконання вимог підпункту 3.11 пункту 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядку), зареєстровано у книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 1492, № 1493.
17.11.2017 Черкаською державною нотаріальною конторою надіслано лист за № 2586/02-14 про те, що позивачу необхідно з'явитися до нотаріальної контори 07.12.2017 року на 11.00 годину для з'ясування питань щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3. При собі необхідно було мати: паспорт, ідентифікаційний номер, свідоцтво про народження та документи підтверджуючі непрацездатність (посвідчення) тощо.
02.12.2017 позивач звернувся до Черкаської державної нотаріальної контори із заявою про неможливість прибути до нотаріальної контори 07.12.2017 року на 11 год. 00 хв. та просив перенести на пізніший термін.
07.12.2017 Черкаською державною нотаріальною конторою за № 2830/02-14 було надіслано листа про результати розгляду звернення ОСОБА_1, в якому йдеться про те, що 02.12.2017 року ОСОБА_1 прийшов до нотаріальної контори та не надав документів підтверджуючих родинних стосунків. Крім того з його заяви не було зрозуміло наміри щодо оформлення спадщини, а тому просили позивача з'явитись до нотаріальної контори 11.01.2018 на 11 год. 30 хв. для з'ясування намірів щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_7.
10.01.2018 позивач звернувся до Черкаської державної нотаріальної контори із заявою про витребовування правовстановчих документів на спадкове майно померлої ОСОБА_3 у спадкоємиці ОСОБА_4 Iрини Aндріївни. В даній заяві позивач зазначив, що на день смерті сина ОСОБА_5, а саме 12.11.2015, його мати ОСОБА_3 спадщину не встигла прийняти.
25.01.2018 Черкаською державною нотаріальною конторою за № 185/02-14 було направлено запит до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_2 щодо підтвердження фактів заявлених в заяві ОСОБА_1 від 10.01.2018, а саме підтвердження факту прийняття спадщини ОСОБА_3 після померлого ОСОБА_5.
16.02.2018 на адресу Черкаської державної нотаріальної контори надійшла відповідь приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_2 за № 33/02-14 щодо спадкової справи після померлого ОСОБА_5. Згідно даних вищевказаного листа спадкова справа після смерті ОСОБА_5, померлого 12.11.2015, заведена приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_2 та зазначено, що заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_3 не подавала, відомостей про те, що ОСОБА_3 постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини у матеріалах спадкової справи до майна померлого ОСОБА_5 відсутні.
22.02.2018 ОСОБА_1 звернувся із заявою № 1 у прийнятті якої відповідачем було відмовлено з письмовим підтвердженням на заяві, адже текст містив наклепи і образи, дискредитацію органів державної влади, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.
23.02.2018 ОСОБА_1 звернувся з заявою № 2 з проханням направити на його адресу лист відповідача, який був адресований приватному нотаріусу Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_2О та відповіді на нього щодо підтвердження факту прийняття спадщини ОСОБА_3 після померлого ОСОБА_5.
10.03.2018 Черкаською державною нотаріальною конторою за № 538/02-14 було надіслано листа про результати розгляду звернення ОСОБА_1 в якому роз'яснено, що при оформленні спадщини після померлої 02.04.2016 ОСОБА_3, по ст. 1276 ЦК України - Перехід права на прийняття спадщини, що у відповідності до вказаної статті - спадкоємці померлого спадкодавця подають заяву про прийняття спадщини до нотаріуса за місцем відкриття спадщини після спадкодавця, який помер першим. Отже, позивачу необхідно було подати заяву про прийняття спадщини після померлого 12.11.2015 ОСОБА_5 до нотаріуса, в якого було заведено спадкову справу до майна померлого. Оскільки мати ОСОБА_5 померла до шестимісячного строку прийняття спадщини, а тому право на прийняття належної їй (ОСОБА_3) частки спадщини, переходило б до її спадкоємців (спадкова трансмісія ст. 1276 ЦК України).
20.03.2018 та 30.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до Черкаської державної нотаріальної контори із заявами про надання відповіді на заяву № 2, додавши лист відповідача, який був адресований приватному нотаріусу Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_2О та відповідь на нього щодо підтвердження факту прийняття спадщини ОСОБА_3 після померлого ОСОБА_5.
20.04.2018 Черкаською державною нотаріальною конторою за № 811/02-14 було надіслано листа про результати розгляду звернення ОСОБА_1 в якому роз'яснено, що згідно зі ст. 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також стажист нотаріуса зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.
04.05.2018 позивач звернувся до Черкаської державної нотаріальної контори із заявою про видачу документів вказані в його заяві № 2 та зазначити з точністю всіх органів державної влади та їх посадових осіб кого останній образив.
02.06.2018 Черкаською державною нотаріальною конторою за № 1079/02-14 було надіслано листа про результати розгляду звернення ОСОБА_1, в якому роз'яснено, що згідно зі ст. 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також стажист нотаріуса зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась. Крім того, повідомлено про те, що за отриманням інформації щодо спадкової справи після померлого 12.11.2015 ОСОБА_5, яка заведена у приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_2 позивач вправі звернутися до вказаного нотаріуса. Стосовно того, що позивач вимагає вказати точні назви і кількість органів державної влади, підприємств установ та організацій з вказівкою прізвищ, повідомив, що Черкаська районна нотаріальна контора не уповноважена на надання такої інформації.
20.06.2018 позивач звернувся до Черкаської державної нотаріальної контори із заявою пре те, що у листі МЮУ від 13.06.2018 за № 23670/Г-10518/19.6.1 вказано, що з матеріалами спадкової справи ОСОБА_3 позивач можна ознайомитися у приміщенні Черкаської районної державної нотаріальної контори у робочий час.
20.06.2018 Черкаською державною нотаріальною конторою було надано для огляду ОСОБА_1 спадкову справу після смерті ОСОБА_3, про що зроблено відмітку на заяві ОСОБА_1 від 20.06.2018.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Згідно ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 № 393/96-ВР (надалі - Закон № 393/96) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до ст. 1 Закону № 393/96 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Звернення, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (ч.1 ст. 7 Закону № 393/96).
Згідно ст. 3 Закону № 393/96 заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
У відповідності до ч.1 ст. 5 Закон № 393/96, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (ч.1 ст.7 Закону № 393/96).
Відповідно до ст.15 Закону України “Про звернення громадян”, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно ст. 19 Закону № 393/96, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 20 Закону № 393/96 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про нотаріат” від 02.09.1993 № 3425-XII нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник нотаріуса зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.
Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого.
Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов'язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу, а також на обґрунтовану письмову вимогу державного виконавця, приватного виконавця за виконавчим провадженням з обов'язковим зазначенням номера виконавчого провадження та реквізитів виконавчого документа, на підставі якого здійснюється виконавче провадження.
Так, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши лист від 02.06.2018 № 1079/025-14 “Про порядок надання відомостей” на заяву позивача від 04.05.2018 суд дійшов висновку, що остання була розглянута уповноваженою особою, у строки, що передбачені Законом України “Про звернення громадян”, з наданням чітких, аргументованих та виключних відповідей на поставлені позивачем питання з роз'ясненням норм Закону України “Про нотаріат”, в зв'язку з чим неправомірність винесення рішення відповідачем в даному випадку відсутнє, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Також, на заяву № 2 ОСОБА_1 відповідачем також надано обґрунтовано відповідь з роз'ясненням, які викладені в листі Черкаської державної нотаріальної контори № 538/02-14 від 10.03.2018.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Твердження позивача щодо відсутності витребуваних судом доказів у матеріалах справи, а саме факту перевірки відповідачем звернення ОСОБА_1 від 04.05.2018 та заяви № 2 спростовується наявною в матеріалах справи ухвалою суду від 23.06.2018, якою не витребовується, а пропонується відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, у разі не визнання адміністративного позову, надіслати: до суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують фактичні обставини; позивачу - копію відзиву з додатками.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Черкаської районної державної нотаріальної контори про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295 підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Тимошенко