вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.08.2018м. ДніпроСправа № 904/2580/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Воронько В.Д.,
за участю секретаря судового засідання Батир Б.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська трубопромислова компанія", м. Дніпро
про стягнення 370177,50 грн
у присутності представників:
від позивача: представник Бойко Н.Л., довіреність № 05-4016 від 03.01.2018;
від відповідача: не з'явився,
13.06.2018 Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська трубопромислова компанія" (далі - відповідач), у якій виклало вимоги про стягнення 335227,50 грн пені та 34950,00 грн штрафу, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання умов договору поставки №1702182, укладеного між сторонами 03.04.2017.
Ухвалою від 18.06.2018 суд прийняв справу до свого провадження за правилами загального позовного провадження, встановленими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), з повідомленням сторін та призначенням підготовчого засідання на 10.07.2018.
Ухвалою суду від 04.07.2018 розгляд справи у підготовчому засіданні перенесено на 24.07.2018 через відрядження 12.07.2018 судді Воронько В.Д..
05.07.2018 відповідач, заявивши клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, посилаючись на безпідставність позовних вимог, оскільки, на думку відповідача, інформація зазначена у позовній заяві щодо стягнення неустойки не відображає усіх обставин та є надуманою. З огляду на що просить суд відмовити у задоволенні позову.
Не погодившись з доводами відповідача, позивач 23.07.2018 на електронну поштову скриньку суду надіслав заперечення на відзив, які фактично є відповіддю на відзив, у яких наполягав на задоволенні своїх позовних вимог.
Ухвалою суду від 24.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засідання на 21.08.2018.
21.08.2018 позивач подав до суду клопотання про заміну його назви, яке обґрунтовано тим, що протоколом загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" №1/2018 від 03.08.2018 було прийнято рішення про зміну найменування та типу Товариства, а саме: змінено найменування Товариства з Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (п. 10.1) та змінено тип Товариства з публічного на приватне акціонерне товариства (п. 10.2). відповідні зміни були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у підтвердження чого позивачем надано копію виписки з реєстру станом на 17.08.2018. з огляду на те, що згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України "Про акціонерні товариства" зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням, позивач на підставі ч. 1 ст. 52 ГПК України просить замінити ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" на АТ "Нікопольський завод феросплавів".
Подане позивачем клопотання відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню судом, у зв'язку з чим позивач у справі - Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" підлягає заміні на його правонаступника - Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів".
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, своїм правом на участь у судовому засіданні під час розгляду справи по суті не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на наведену норму статті 202 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
03.04.2017 між Публічним акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Трубопромислова Компанія" (далі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки №1702182 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві товар (повне найменування, а також марка, вид, сорт, номенклатура, асортимент, кількісні та якісні характеристики, код за УКТ ЗЕД за державним класифікатором продукції і послуг), ціна та інше якого вказується у специфікації (додатку) до цього договору (далі - товар), що є невід'ємною частиною, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість в порядку і за умовами, передбаченими цим договором.
Відповідно до п. 2.1 договору детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься специфікаціях (додатках) до цього договору.
У специфікації (додаток) до цього договору зазначаються також такі відомості про товар:
- повне найменування товару;
- код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних та ввезених на митну територію України товарів);
- найменування виробника товару (відповідно до сертифіката якості на даний товар), країна походження товару;
- одиниця виміру товару;
- кількість кожного найменування (сорту, виду) товару;
- загальна кількість товару;
- якісні характеристики товару (посилання на ГОСТ/ДСТУ, ТУ тощо);
- технічні характеристики товару, порядку його приймання (з посиланням на ГОСТ/ДСТУ, ТУ, технічну документацію тощо);
- ціна кожного найменування (сорту, виду) товару;
- загальна вартість товару і валюта платежу;
- комплектність, фасування товару (при необхідності);
- призначення змісту і способу нанесення маркування на товар;
- порядок оплати та форма розрахунків;
- умови поставки товару.
Сторони у специфікації (додатку) до договору можуть вказати й інші відомості про товар (п. 2.2 договору).
Згідно з п. 4.1 договору загальна вартість товару за даним договором становить суму партій товару за всіма специфікаціями (додатками) до цього договору.
Ціна кожного найменування товару, залежно від марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується у специфікації (додатку) до договору (п. 4. 2 договору).
У п. 4.3 договору сторони узгодили, що ціна і загальна вартість кожної партії товару, зазначені в п. 4.2 даного договору, встановлюється у національній валюті України - гривні і не підлягає зміні протягом дії цього договору, якщо інше не буде передбачено у специфікації.
Ціна товару є договірною звичайною ціною і відповідає рівню ринкових цін (п. 4.4 договору).
Пунктами 4.6, 4.7 договору передбачено, що порядок і форма оплати вказуються у специфікаціях (додатках) до даного договору; у разі, якщо сторони у порядку, зазначеному в п. 4.6 договору, встановили термін оплати - після моменту поставки, покупець проводить оплату за товар після надання постачальником документів, зазначених у п. 3.5 договору.
У розділі 3 договору сторони визначили умови поставки товару.
Так, відповідно до п. 3.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар у спосіб та на умовах, зазначених у специфікації ( додатку до цього договору). Умови поставки регламентуються відповідними базисами, що передбачені Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року, яка є погодженою сторонами (далі - Інкотермс).
За умовами п. 3.3 договору постачальник зобов'язується поставити товар покупцеві у визначений у специфікації (додатку) до цього договору термін поставки, з урахуванням усіх умов, що передбачені у розділі 3 цього договору.
Пунктом 3.4 договору обумовлено, що поставка товару здійснюється постачальником відповідно до п. 3.1 даного договору лише після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця, що має бути направленою постачальнику одним із таких способів: поштовим відправленням на юридичну адресу постачальника або факсимільним зв'язком за телефоном, що вказаний у цьому договорі, або в електронному вигляді через сервіс Папка24 (https://papka24.com.ua/), або на електронну адресу (e-mail) постачальника. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, зазначає обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у специфікації (додатку) до цього договору.
Постачальник у відповідь на заявку покупця зобов'язаний направити покупцю письмове підтвердження про отримання ним заявки на постачання товару з призначенням дати для можливого завантаження товару на складі одним із таких способів: або поштою на юридичну адресу покупця, що вказана у цьому договорі, або факсимільним зв'язком телефоном (0566) 654-784, або в електронному виді через сервіс Папка24 (https://papka24.com.ua/), або в електронному виді на електронну адресу (e-mail): metal_omts@nzf.com.ua. Дострокову поставку товару постачальник може здійснити тільки за згодою сторін.
Постачальник вважається таким, що передав покупцеві товар, одержання якого передбачено безпосередньо на складі або на складі третьої особи (вантажовідправника) або на складі перевізника, тільки у разі одержання від уповноваженої особи з боку покупця письмового доручення, складеного на заводському фірмовому бланку або на чистому аркуші паперу з відбитком кутового штампа за підписом комерційного директора або особи, яка його заміщає (дозволяється факсимільний відбиток підпису), та скріплення печаткою для одержання товару відповідно до умов даного договору.
Згідно з п. 3.6 договору зобов'язання постачальника щодо постачання товару вважаються виконаними в момент підписання покупцем акта прийому-передачі товару.
У пункті 10.2 договору сторонами узгоджено, що у разі порушення строків поставки товару згідно з цим договором постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% від суми товару, що вказана у специфікації (додатку) до цього договору, за кожний день прострочення, із розрахунку з наступного дня від кінцевої дати поставки і до дня фактичної поставки (включаючи останній день поставки). У разі підтвердження такого прострочення більше 10 календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх підписів печатками. Строк дії договору закінчується через один календарний рік з дати його укладення. Сторони можуть продовжити строк дії даного договору на обумовлений сторонами термін на тих же умовах, підписавши відповідну додаткову угоду до цього договору (п. 12.1 договору).
Відповідно до умов договору сторонами було підписано специфікації №1 на суму 128248,00 грн та №2/1704220 від 25.07.2017 на суму 349500,00 грн.
У специфікації №2/1704220 від 25.07.2017 на суму 349500,00 грн сторони домовились здійснити поставку наступного товару: труба 720х10 марка сталі 1-3пс, ГОСТ 10704-91 у кількості 15 тн. за ціною 23300,00 грн з ПДВ за одиницю виміру товару, в термін - 3 квартал 2017 року.
У пункті 2 вказаної специфікації сторони визначили умови поставки товару, а саме: FCA, склад постачальника м. Дніпро, згідно з Правилами Інкотермс.
Пунктом 3 специфікації №2/1704220 від 25.07.2017 до договору передбачено, що датою переходу права власності до покупця на товар (продукцію) є дата складання акта прийому-передачі про отримання товару (продукції), а у разі його відсутності дата складання видаткової накладної, підписаного(ОСОБА_1) обома сторонами. Перехід права власності до покупця не звільняє постачальника від зобов'язання замінити неякісний товар, якщо його невідповідність буде встановлено при остаточному прийманні на складі вантажоотримувача.
Пунктом 1 специфікації №2/1704220 від 25.07.2017 визначено наступний порядок розрахунків: покупець здійснює оплату поставленого постачальником товару за фактом завантаження автотранспорту на складі постачальника за умови підписання на складі постачальника акту попереднього приймання продукції, затвердженого комерційним директором покупця.
Як вбачається з матеріалів справи, покупцем у відповідності до умов п. 3.4 договору на адресу відповідача було направлено заявку №36-4043 від 27.07.2017 на поставку труби 720х10 ст. 1-3пс (ГОСТ 10704-91) у кількості 15т за ціною 23300,00 грн з ПДВ на загальну суму 349500,00 грн ( у т.ч. ПДВ).
Постачальник у відповідь на заявку повідомив покупця про доцільність перегляду вартості товару, який має поставлятися по специфікації №2/1704220 від 25.07.2017 до договору, та узгодження нових цін, які є актуальними - у розмірі 26795,00 грн з ПДВ за 1 тн. труби, оскільки протягом липня-вересня 2017 року відбулися зміни цін на сталеві (металеві) труби в бік подорожчання до 15% (лист №1769/19-1 від 19.09.2017). У підтвердження інформації стосовно підвищення рівня цін на сталеві (металеві) труби постачальником до листа на адресу покупця було додано копію висновку Дніпропетровської торгово-промислової палати №1174/07-24 від 11.09.2017.
Листом за №2017.09.25/13-4043 покупець повторно звернувся до постачальника з вимогою здійснити у вересні 2017 року відвантаження труби 720х10 ст. 1-3пс (ГОСТ 10704-91) у кількості 15т за ціною 23300,00 грн з ПДВ на загальну суму 349500,00 грн з ПДВ.
Постачальник у відповідь на вимогу покупця листом за №1709/26-01 від 26.09.2017 повідомив останнього, що його заявка на постачання товару з призначенням дати можливого завантаження жодним із перелічених у п. 3.4 договору способів не підтверджувалась, та, посилаючись на завідому збитковість діяльності по здійсненню вказаної поставки, вдруге наполіг на погодженні нової ціни на товар.
У зв'язку з порушенням постачальником умов договору в частині своєчасної поставки товару, узгодженого сторонами у специфікації №2/1704220 від 25.07.2017, покупець звернувся до ТОВ "Українська трубопромислова компанія" з претензією №56-7578/4016 від 20.10.2017 про сплату ним у добровільному порядку на користь ПАТ Нікопольський завод феросплавів" неустойки (пені та штрафу) у сумі 69900,00 грн за недотримання строків поставки товару.
Вимоги, викладені у претензії №56-7578/4016 від 20.10.2017, постачальником задоволені не були; у відповіді на претензію за №1710/27-01 від 27.10.2017 постачальник, посилаючись на попереднє листування між сторонами та настання істотних змін, що формують ціну договору, яка є істотною умовою договору, виклав пропозицію щодо як найшвидшого вирішення питання узгодження ціни на поставку товару за специфікацією №2/1704220 до договору.
Наявні обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивач не врахував його інтересів та об'єктивних обставини, які сприяли вимушеному підвищенню ціни на товар, а тому порушення зобов'язання з боку відповідача відбулося внаслідок бездіяльності позивача щодо вирішення питання, яке має суттєве значення при виконанні договору. У зв'язку з чим, на думку відповідача, він має бути звільнений від відповідальності за неналежне виконання обов'язків за договором.
Також відповідач заперечив інформацію позивача щодо прострочення зобов'язання по поставці товару у кількості 209 днів, оскільки 30.09.2017 було останнім днем терміну для здійснення поставки і відповідальність має нараховуватись з 01.10.2017. Тож, відповідач стверджує, що останнім днем нарахування пені є останній день чинності дії договору - 03.04.2018, з огляду на що прострочення виконання зобов'язання має складати 184 дні.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, відповідач, як узгоджено сторонами у специфікації №2/1704220 від 25.07.2017 до договору, повинен був повинен поставити позивачу товар (трубу 720х10 ст. 1-3пс (ГОСТ 10704-91) у кількості 15 т. за ціною 23300,00 грн з ПДВ на загальну суму 349500,00 грн з ПДВ) - у третьому кварталі 2017 року, тобто у період з липня по вересень 2017 року, але не пізніше 30.09.2017.
Матеріали справи свідчать, що відповідач своїх зобов'язання по поставці позивачу товару, визначеного специфікацією №2/1704220 від 25.07.2017 не виконав, чим порушив умови укладеного між сторонами договору.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 цього Кодексу, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Позивач за порушення відповідачем умов договору щодо поставки товару нарахував та заявив до стягнення з нього пеню у сумі 335227,50 грн за період прострочення з 01.10.2017 по 27.04.2018 (209 днів), а також штраф у розмірі 10% за прострочення поставки товару понад 10 календарних днів у сумі 34950,00 грн.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 1, 4 ст. 231 ГК України).
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами пункту 10.2 договору у разі порушення строків поставки товару згідно з цим договором постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% від суми товару, що вказана у специфікації (додатку) до цього договору, за кожний день прострочення, із розрахунку з наступного дня від кінцевої дати поставки і до дня фактичної поставки (включаючи останній день поставки). У разі підтвердження такого прострочення більше 10 календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.
Отже, у п. 10.2 договору сторони узгодили інший порядок застосування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з яким нарахування пені не обмежується шестимісячним строком від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, а здійснюється до дня фактичної поставки товару (включаючи останній день поставки).
Верховний суд України в постанові від 15.04.2015 по справі № 910/6379/14 зазначив, що в ч. 6 ст. 232 ГК України законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України.
Суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що згідно з п. 4.2.1 договору за недотримання термінів оплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконано зобов'язання зі сплати, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.
Отже, умовами договору сторони передбачили строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, який відповідає вимогам частини 6 ст. 232 ГК України.
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування положень частини 6 ст. 232 ГК України та відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача пені за період прострочення зобов'язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано, є необґрунтованим і помилковим.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Перевіркою наданих позивачем розрахунків сум пені та штрафу у розмірі 10% від суми непоставленого товару, встановлено їх обґрунтованість та арифметичну вірність.
Судом не приймаються доводи відповідача про неможливість нарахування пені після закінчення строку дії договору, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приписами ч. 7 ст. 180 ГК України та ч. 4 ст. 631 ЦК України передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
В постанові від 21.09.2016 по справі №6-1252цс16 Верховний суд України вказав на помилковість висновку судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для нарахування процентів та пені за невиконання зобов'язань після закінчення строку дії договору.
Таким чином, суд вважає нарахування пені після закінчення строку дії договору за порушення зобов'язань, що мали місце під час дії договору, цілком обґрунтованим.
Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором щодо своєчасної поставки товару, визначеного у специфікації (додатку) до цього договору. Доказів наявності підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, передбачених ст. 617 ЦК України, відповідач суду не надав. Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не узгоджуються з умовами укладеного між сторонами договору та не спростовують обставин, якими обґрунтовано вимоги позивача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 335227,50 грн та штрафу у сумі 34950,00 грн.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 5552,66 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Трубопромислова Компанія" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26 Б, офіс 217; ідентифікаційний код 34313966) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310; ідентифікаційний код 00186520) пеню у сумі 335227,50 грн, штраф у сумі 34950,00 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 5552,66 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано - 22.08.2018.
Суддя В.Д. Воронько