Справа № 139/665/18
Провадження № 3/139/117/18
22 серпня 2018 року смт Муровані Курилівці
Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Тучинська Н.В., з участю правопорушника ОСОБА_1,
розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від начальника ВАП УПП у Вінницькій області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, -
Щодо ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_2 вмінено у вину, що він 20 липня 2018 року о 23-ій годині по вул. Миру в смт Муровані Курилівці Мурованокуриловецького району Вінницької області в порушення вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України керував транспортним засобом "Mercedes-Benz A-170", номерний знак RP67621, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у КУ «Мурованокуриловецька ЛПЛ» із застосуванням алкотестера "Алкофор 105". Результат тесту позитивний: 1.57 проміле.
Свою винність у вчиненні правопорушення ОСОБА_1 не визнав та пояснив: Працівники поліції зупинили його біля 23-ої години, коли він на автомобілі "Mercedes-Benz A-170" по вулиці Миру повертався додому. Підставою для зупинки ТЗ назвали необхідність залучення його як свідка при проходженні огляду на стан сп'яніння в лікарні іншої особи. Дійсно, в його присутності невідомий йому чоловік продув алкотестер, яким було зафіксовано показник приблизно півтора проміле. Далі, працівники поліції під погрозами забрати автомобіль для перевірки (бо він на «євробляхах») примусили його написати пояснення, ніби це він вживав пиво, відмовився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки ТЗ, а тест у лікарні показав позитивний результат. Насправді, він в той день спиртного не вживав.
За наслідками розгляду справи вважаю, що працівниками поліції не було дотримано вимог статті 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07 листопада 2015 року, з огляду на наступне:
Завданням кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Відповідно до п. 3 цього Порядку, огляд проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Такі ж вимоги до порядку проходження огляду водія на стан алкогольного сп'яніння містять положення частин 1-4 ст. 266 КУпАП.
Із обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії БР № 225151 від 20 липня 2018 року слідує, що ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння лише в КУ «Мурованокуриловецька ЛПЛ», але не зазначені підстави направлення його для такого огляду в медичний заклад.
Лише із письмових пояснень ОСОБА_1 та рапорту інспектора ВМАЗ УПП у Вінницькій області ДПП ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки ТЗ. Однак, сам ОСОБА_1 стверджує, що ці пояснення написав під примусом, і заперечує факт пропонування поліцейським пройти йому огляд на стан сп'яніння на місці зупинки ТЗ.
Наразі відсутні підстави не довіряти таким поясненням ОСОБА_1, оскільки:
по-перше, з тексту його пояснень однозначно вбачається, що написані вони були під диктовку поліцейського (використані спеціальні терміни, які не використовуються особою без спеціальної освіти, а зміст пояснень практично ідентичний зі змістом рапорту поліцейського);
по-друге, пояснення ОСОБА_1 в суді про обставини події узгоджуються із фактом бездіяльності поліцейських щодо відсторонення особи, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння від керування ТЗ.
Так, відповідно до п. 1 розділу ХП Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року, а також відповідно до положень ч. 1 ст. 265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ст. 130 КУпАП, поліцейський мав здійснити тимчасове затримання ТЗ. За приписами ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують ТЗ підлягають відстороненню від керування цими ТЗ. Однак, з матеріалів справи не вбачається, що працівниками поліції дотримано таких вимог законодавства, а сам ОСОБА_4 в суді стверджує, що і в лікарню, і додому він їхав самостійно за кермом свого автомобіля.
Аналізуючи нормативні акти, що передбачають порядок направлення водіїв для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння, приходжу до висновку, що докази, які б вказували на дотримання працівниками поліції порядку огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 у справі відсутні.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Оскільки, при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення було допущено порушення вимог ст. 266 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 225151 не є належним доказом. Як зазначено вище, письмові пояснення ОСОБА_1, відібрані поліцейським, написані під диктовку і за примусом. Рапорт, в силу того, що він є способом інформування керівництва поліцейського про виявлене ним порушення ПДР, не є доказом у розумінні Кодексу України про адміністративні правопорушення. За таких обставин, у суду відсутні докази про вчинення ОСОБА_1 керування ТЗ в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
З цих підстав, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП не доведена і провадження по справі необхідно закрити в зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 130, п. 1 ст. 247, ст.ст. 1, 9, 23, 34, 221, 249, 251, 252, 265-2, 266, 276, 277, 279, 280, 284 КпАП України, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, -
Справу про вчинення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадженням закрити у зв'язку з відсутністю події правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя: _____________