Справа № 132/2327/18
Провадження № 2/132/725/18
Іменем України
16.08.2018 Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Павленко І.В.
за участю секретаря Жовтої С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення аліментів у твердій сумі,
Позивачкав позові зазначає, що згідно виконавчого листа, виданого Калинівським районним судом Вінницької області 08.11.2004 року на підставі рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 30.09.2004 року по справі №2-1186/2004 р. з відповідача стягуються аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, починаючи з 25.08.2004 року і до досягнення сином повноліття.
На даний час розмір аліментів, визначений в частці від доходу платника аліментів є дуже мізерним. Крім того, відповідач працює неофіційно, отримує значні доходи та має можливість сплачувати аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі, а саме по 2000 грн. щомісячно. За вказаних обставин звернулась в суд з даним позовом.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, проте від неї надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягувати з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі, а саме по 1200 грн. щомісячно, розгляд справи просить провести за її відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, згідно заяви, наявної в матеріалах справи позовні вимоги в частині стягнення з нього аліментів в твердій грошовій сумі, а саме по 1200 грн. щомісячно до досягнення сином повноліття визнає, розгляд справи просить провести за його відсутності в порядку письмового провадження.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Так, в судовому засіданні встановлено, що згідно виконавчого листа, виданого Калинівським районним судом Вінницької області 08.11.2004 року на підставі рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 30.09.2004 року по справі №2-1186/2004 р. з відповідача стягуються аліменти на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, починаючи з 25.08.2004 року і до досягнення сином повноліття.
На даний час розмір аліментів, визначений в частці від доходу платника аліментів є дуже мізерним. Крім того, відповідач працює неофіційно, отримує значні доходи та має можливість сплачувати аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі, а саме по 2000 грн. щомісячно.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст. 184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
За таких обставин, враховуючи визнання позову відповідачем та наявність підстав для зміни розміру аліментів, зокрема таких як одержання відповідачем частини доходу в натурі, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи прийняте судом рішення та на підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави витрати по сплаті судового збору в сумі 704, 80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 181, 182, 183, 184, 191, 192 СК України, ст.ст. 12, 80, 81, 133, 141, 206, 211, 247, 259, 268, 354, 430 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Змінити розмір стягуваних з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, аліментів, визначених в рішенні Калинівського районного суду Вінницької області від 30.09.2004 року на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, починаючи з 25.08.2004 року і до досягнення сином повноліття, щомісячно на стягнення аліментів з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі 1200 грн., починаючи 02.07.2018 року і до досягнення сином повноліття.
Припинити стягнення з ОСОБА_2 аліментів за рішенням Калинівського районного суду Вінницької області по справі №2-1186/14р., відізвавши виконавчий лист по зазначеному рішенні суду.
Стягнути з ОСОБА_2 704, 80 грн. судового збору в дохід держави.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити рішення до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.